Рішення № 17872304, 23.08.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2011 Справа № 5024/1410/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Херсонської міської молодіжної громадської організації інвалідів і сиріт "Віра і надія"

про стягнення 1831 грн. 79 коп.

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа ОСОБА_1

від відповідача не прибув

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом до Херсонської міської молодіжної громадської організації інвалідів і сиріт "Віра і надія" про стягнення 1444грн. 42коп. основного боргу, 111грн. пені, 216грн. 55 коп. втрат від інфляції, 59грн. 82 коп. 3 % річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обовязків по своєчасних розрахунках за спожиту активну електроенергію згідно з договором №3282 від 02.02.2004 року.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м. Херсон, пров.1-й Бузький №13, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах .

Ухвала про відкладення розгляду справи від 04.08.2011року направлена відповідачу у встановленому порядку. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення справи спричинить порушення строку вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", в особі його структурного підрозділу Херсонських міських електричних мереж (позивач по справі) та Херсонською міською молодіжною громадською організацією інвалідів і сиріт "Віра і надія" (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №3282 від 02.02.2004року.

Згідно з зазначеним договором позивач зобовязався продати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобовязався сплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2 договору від 02.02.2004року сторони узгодили, що під час виконання договору вони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442 (зі змінами станом на 25.12.2008року), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Обовязком відповідача згідно з пунктом 1 додатку №2 до договору є зняття показників засобу обліку електроенергії встановлених на його обєктах та їх надання до 15 числа кожного місяця позивачу у вигляді оформленого акту про обсяги спожитої електричної енергії за поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.11 ПКЕЕ позивач визначає обсяги фактично спожитої відповідачем електроенергії та згідно діючого в цьому періоді тарифу, виставляє рахунок відповідачу, який відповідач зобовязаний сплатити на протязі 5 днів з моменту його виписки.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 02.02.2004року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач в січні та лютому 2010року надав позивачу акти про обсяги спожитої електричної енергії. На підставі зазначених актів позивач виставив відповідачу рахунки №3282 від 15.01.2010року, №3282 від 15.02.2010року на сплату спожитої активної електроенергії. Загальна вартість спожитої електричної енергії в цей період, з урахуванням здійсненої відповідачем переплати за січень 2010 року в сумі 294грн.24коп., становить 1444грн.42коп.

В порушення вимог пункту 1 додатку №2 до договору та пункту 6.11 Правил користування електричною енергією відповідач не здійснював своєчасні платежі і його борг станом на день звернення з позовом становив 1444грн.42коп., що підтверджується розрахунком суми позову.

Оскільки доказів перерахування зазначеної суми станом на день засідання суду відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення 1444грн.42коп. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів перерахування коштів у встановлений договором строк, тому позивачем обгрунтовано нараховано 216грн.55коп. втрат від інфляції, 59грн.82коп. 3% річних і зазначені суми також стягуються з відповідача на користь позивача.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією чи збитками, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобовязання.

За правилом, закріпленим в ч.1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання. Відповідальність боржника за порушення грошового зобовязання настає незалежно від його вини.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само, як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утриманими коштами, належними до сплати кредитору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобовязання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином. Належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

Сторони в договорі від 02.02.2004року не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування, не визначивши при цьому період нарахування пені та кінцевий термін обчислення, тому, суд вважає необхідним застосувати норму частини 6 статті 232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд також зазначає, що в силу статті 232 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.

Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.

Період нарахування пені в силу ч.6 статті 232 ГК України починається 16.02.2010року та закінчується 16.08.2010року. Строк позовної давності встановлений статтею 258 ЦК України позивачем також пропущено.

Крім тогою, слід зазначити, що в п.7 додатку №2 до договору від 02.02.2004року не зазначено періоду за який нараховується пеня (за весь період прострочки, чи за певний період) та від якої суми вона нараховується.

Таким чином в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Херсонської міської молодіжної громадської організації інвалідів і сиріт "Віра і надія", м. Херсон, провул. 1-й Бузький, 13 ідентифікаційний код 25801787 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон, вул.. Пестеля, 5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10021 № 26036300020852, МФО 352457 ідентифікаційний код 05396638 - 1444грн. 42коп. основного боргу;

- на поточний рахунок № 26001007597201 у АТ “СведБанк” МФО 300164 ідентифікаційний код 05396638 216грн. 55 коп. втрат від інфляції, 59грн. 82 коп. -3 % річних, 95грн.82коп. державного мита та 221грн.70коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені позовних вимог про стягнення 111грн. 00коп. пені відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.08.2011р.