ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.08.2011 Справа № 5024/1433/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон
до відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон
про стягнення 90010 грн. 70 коп.
за участю представників сторін:
від позивача уповноважена особа ОСОБА_1 ( в засіданнях 09.08.2011р. та 17.08.2011р.), в засідання 23.08.2011року представник не прибув
від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_2 ( в засіданні 17.08.2011р.), уповноважена особа ОСОБА_3 ( в засіданні 23.08.2011р.)
Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач по справі) звернулося з позовом і просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 90564грн.56коп., в тому числі: 89512грн.04коп. основного боргу, 457грн.13 коп. втрат від інфляції, 264грн.83коп. 3% річних, 330 грн.56коп. пені.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх обовязків за договором №3 від 25.03.2005року по своєчасних розрахунках за використання теплових мереж позивача для транспортування виробленого відповідачем теплоносія до споживачів, тому він зобовязаний сплатити заборгованість з урахуванням пені, втрат від інфляції та 3% річних.
Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалися в засіданнях 09.08.2011року та 17.08.2011року.
В засідання 17.08.2011року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог. Він просить стягнути з відповідача 90010грн.70коп., в тому числі: 89512грн.02коп. основного боргу, 271грн.92коп. інфляції, 102грн. 29коп. 3 % річних та 124грн.45коп. пені.
Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому вона приймається судом, у звязку з чим має місце нова ціна позову - 90010грн.70коп. в межах якої вирішується цей спір.
Відповідач позовні вимоги не визнає, надавши в засідання суду 17.08.2011року відзив на позов відповідно до якого він вважає, що обовязок здійснення розрахунків у відповідача виникає лише після отримання від позивача відповідного рахунку, однак відповідач рахунки на оплату наданих послуг йому не надсилав, тому у нього не виникло право вимагати оплати наданих послуг, оскільки строк виконання зобовязання у відповідача не настав.
В засіданні 17.08.2011року представник відповідача просив оголосити перерву та надати йому можливість ознайомитися з наданими позивачем в це засідання додатковими доказами та заявою про зменшення суми позову. Зазначене клопотання судом задоволено у звязку з чим була оголошена перерва до 23.08.2011року.
В засіданні 23.08.2011року представник відповідача надав усні пояснення відповідно до яких проти позовних вимог не заперечує.
Представник позивача в засідання суду 23.08.2011року не прибув з невідомих причин, незважаючи на те, що був повідомлений про судове засідання належним чином, що підтверджується розпискою від 17.08.2011року (арк.. справи 86).
За таких підстав відповідно до ст.. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника позивача який був присутнім в попередніх засіданнях та надавав пояснення щодо обґрунтування позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника відповідача, суд
в с т а н о в и в:
Між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач) 25 березня 2005року укладено договір №3.
Предметом зазначеного договору є використання теплових мереж позивача для транспортування виробленого відповідачем теплоносія до споживачів.
Відповідно до пункту 5.2 договір набирає чинності з 01.04.2005року і діє до передачі тепломереж і теплопунктів на баланс замовника (відповідача по справі). Дострокове розірвання договору або внесення до нього змін здійснюється за згодою обох сторін шляхом укладення письмового документу.
Документального підтвердження передачі тепломереж і теплопунктів на баланс відповідача, або дострокового розірвання договору в порядку встановленого договором суду не надано, тому договір від 25.03.2005року №3 є чинним на момент розгляду спору в суді, що не заперечується представниками сторін.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір №3 від 25.03.2005року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Матеріалами справи та наданими до позовної заяви актами здачі-приймання робіт (арк. справи 19 32), які підписані представниками позивача і відповідача, підтверджується, що в період з 31.01.2011року по 31.05.2011року позивач виконував свої обовязки за договором.
Пунктом 4.1 договору №3 від 25.03.2005року сторони узгодили, що розрахунки за надані послуги відповідач здійснює на протязі 20 днів від дня отримання платіжних документів ( рахунків) від позивача.
До матеріалів справи надано листи позивача від 07.04.2011року №1075-02, від 12.05.11року №1316-02, від 19.06.2011року №1468-04, від 12.03.2011року №739-02, від 10.02.2011року №367-02 із змісту яких вбачається, що позивач надсилає відповідачу 2 екземпляри калькуляції фактичних послуг по транспортуванню теплової енергії, акт виконаних робіт в 2 екземплярах, рахунок та податкову накладну, які значаться в додатках до цих листів.
Факт отримання відповідачем вищезазначених документів підтверджується наданими копіями поштових повідомлень про їх отримання відповідачем, тому судом відхиляється посилання відповідача на неотримання рахунків на оплату наданих послуг, які ним надавалися в засіданні суду 17.08.2011року. До того ж , як зазначав представник відповідача в засіданні суду 17.08.2011року, акти виконаних робіт він отримував і підписував. Оскільки акти виконаних робіт надсилалися разом із рахунками, одним листом, то заперечення відповідача з посиланням на неотримання рахунків на оплату наданих послуг судом відхиляються.
В засіданні суду 23.08.2011року представник відповідача не запер6ечував факту отримання ним рахунків позивача.
За наданим до матеріалів справи розрахунком борг відповідача на надані послуги в період з 31.01.2011року по 31.05.2011року становить 89512грн.04коп. Зазначений борг підтверджується і наданим до матеріалів справи актом звірки розрахунків (аркуш справи 62).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому зобовязання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином. Належним виконанням відповідно до ст.599 ЦК України є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону.
Доказів перерахування заборгованості в сумі 89512грн.04коп. у визначені пунктом 4.1 договору строки відповідач не надав, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією чи збитками, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобовязання.
За правилом, закріпленим в ч.1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання. Відповідальність боржника за порушення грошового зобовязання настає незалежно від його вини.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само, як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утриманими коштами, належними до сплати кредитору.
Відповідачем не обгорунтовано з яких причин не було своєчасно перераховано кошти у встановлений договором строк, тому 271грн.92коп. втрат від інфляції, 102грн.29коп. 3% річних також стягуються з відповідача на користь позивача.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 124 грн.45коп. пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2 договору від 25.03.2005року сторони узгодили, що при несвоєчасній оплаті вартості наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, але не більше двох облікових ставок НБУ.
Отже, виходячи із змісту вищенаведених норм та змісту договору щодо стягнення пені (п. 4.2), суд дійшов висновку, що сторонами не зазначено протягом якого періоду нараховується пеня (за весь період прострочення платежу, або протягом певної кількості днів, інше).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон, Бориславське шосе, 1 р/р 26008155018001 в ХФ АБ «Промінвест»м. Херсон МФО 352725 ідентифікаційний код 00131771 на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон, Острівське шосе, 1 р/р 26009310040 ХФ «Південний» МФО 352640 ідентифікаційний код 31653320 89512грн. 04 коп. основного боргу, 271грн.92коп. втрат від інфляції, 102грн.29коп. 3% річних, 898грн.86коп. витрат по сплаті державного мита та 234грн. 23 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В стягненні 124грн.45коп. пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.08.2011р.
Судове рішення № 17872303, Господарський суд Херсонської області було прийнято 23.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5024/1433/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: