Рішення № 17871932, 11.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2011 р.Справа № 5013/657/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/657/11 за позовом: приватного підприємства "Р. Стайл", Київська область, м. Біла Церква, вул. Запорізька, 2-А

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО", м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс-Інвест", м. Київ, вул. Сортувальна, 2

про стягнення 53141,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №11/05 від 11.05.2011 р.;

від відповідачів - участі не брали.

Приватне підприємство "Р. Стайл" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" - 53141,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою суду від 21.06.2011р. до участі у справі в якості іншого відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатекс-Інвест" з тих підстав, що в суму заборгованості, яку просить позивач стягнути з відповідача 1, приватним підприємством "Р. Стайл" включено борг в сумі 10418,00 грн., який за висновком позивача відповідач 1 зобов"язався погасити за договором про заміну боржника №08 від 01.06.2010р., який укладено між ПП "Р.Стайл" (кредитор), ТОВ "Мегатекс-Інвест" (боржник) та ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО".

Відповідач 1 відзив на позов та інших витребуваних судом документів не подав, позовних вимог не заперечив.

Поштові конверти з ухвалами про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу 1 за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, яка підтверджена наданим на вимогу суду державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 55-57), повернуті органом поштового зв'язку з відмітками: "за закінченням терміну зберігання", "не розшукано".

Проте, господарський суд вважає, що відповідач 1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, оскільки згідно правил ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження покладено на юридичну особу .

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відстуній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Викладені обставини свідчать про те, що господарський суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача 1 про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Відповідач 2 відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.100).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (надалі - покупець) та приватним підприємством "Р. Стайл" (надалі - постачальник) укладено договір поставки №К-14 (надалі договір №К-14 від 01.04.2010р.), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначені в Специфікаціях.

Відповідно до п. 2.2. договору №К-14 від 01.04.2010р. ціна договору зазначається в Специфікаціях з урахуванням ПДВ та включає вартість доставки товару постачальником, пакування та маркування.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що сплата ціни договору здійснюється покупцем по мірі реалізації товару або його частини кінцевому споживачу на протязі 14 банківських днів з дня такої реалізації шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника вказаний в реквізитах цього договору.

Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012 року. - п. 7.1. договору №К-14 від 01.04.2010р.

Умовами договору №К-14 від 01.04.2010р. сторони також погодили ціну договору та порядок розрахунків, умови та строки поставки, якість товару, гарантії, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, а також інші умови.

Договір №К-14 від 01.04.2010р. підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Як зазначає позивач в позовній заяві заборгованість відповідача 1 в сумі 42723,00 грн. виникла в зв'язку невиконанням своїх зобов'язань за договором №К-14 від 01.04.2010р., а борг в сумі 10418,00 грн. - за договором про заміну боржника №08 від 01.06.2010р., в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Позовні вимоги приватного підприємства "Р. Стайл" відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткових накладних №РС-0000032 від 01.05.2010р. на суму 42000,00 грн., №РС-0000049 від 01.07.2010р. на суму 29390,00 грн., №РС-0000059 від 02.09.2010р. на суму 22321,00 грн., №РС-0000060 від 02.02.2010р. на суму 22486,00 грн., №РС-0000064 від 14.09.2010р. на суму 18113,00 грн., позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 134310,00 грн. (а.с. 19-26).

Отримання товару відповідачем 1 на загальну суму 134310,00 грн. за вищевказаними видатковими накладними підтверджується підписом на них уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО".

Згідно банківських виписок відповідач 1 частково оплатив поставлений товар на загальну суму 25000,00 грн. (а.с. 39-43) та частково повернув товар на загальну суму 66587,00 грн. згідно накладних на повернення №№ РС-0000100 від 30.06.2010р. на суму 34380,00 грн., РС-0000101 від 30.06.2010р. на суму 888,00 грн., РС-0000127 від 12.11.2010р. на суму 525,00 грн., РС-0000128 від 15.11.2010р. на суму 1275,00 грн., РС-0000124 від 16.11.2010р. на суму 90,00 грн., РС-0000125 від 16.11.2010р. на суму 6510,00 грн., РС-0000126 від 16.11.2010р. на суму 85,00 грн., РС-0000129 від 17.11.2010р. на суму 1275,00 грн., РС-0000141 від 07.12.2010р. на суму 2200,00 грн., РС-0000142 від 29.12.2010р. на суму 9689,00 грн., РС-0000010 від 18.01.2011р. на суму 1465,010 грн., РС-0000001 від 26.01.2011р. на суму 7120,00 грн., РС-0000002 від 26.01.2011р. на суму 1085,00 грн. (а.с. 27-38, 70).

Отже, за відповідачем 1 рахується непогашена заборгованість в сумі 42723,00 грн. (134310,00 - 25000,00 - 66587,00 = 42723,00), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 1 частини заборгованості в сумі 10418,00 грн., яка виникла на підставі договору про заміну боржника №8, укладеного 01.06.2010р. між ПП "Р.Стайл" (кредитор), ТОВ "Мегатекс-Інвест" (боржник) та ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО" (а.с. 14-15), не підлягає задоволенню в силу наступних обставин.

Згідно умов договору про заміну боржника №8 від 01.06.2010р. кредитор (ПП "Р. Стайл") та боржник (ТОВ "Мегатекс-Інвест") дійшли згоди, що заборгованість боржника перед кредитором за договором поставки №К-14 від 01.04.2010р., укладеним між кредитором та боржником становить 10418,00 грн., яку боржник передає, а підприємство (ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО") бере на себе зобов'язання щодо сплати боргу за договором поставки в розмірі 10418,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу

Статтею 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №К-14 від 01.04.2010р., на підставі якого укладено договір про заміну боржника №8 від 01.06.2010р., вчинено у письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Отже, договір про заміну боржника №8 від 01.06.2010р. повинен бути також укладений у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, як вбачається із змісту договору про заміну боржника №8 від 01.06.2010р. в пункті "юридичні адреси та банківські реквізити сторін" відсутній підпис керівника ТОВ "Мегатекс-Інвест" Любарецького М.Ф. та відсутній відтиск печатки цього підприємства, що свідчить про те, що договір не укладено.

За викладених обставин, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог приватного підприємства "Р. Стайл" про стягнення з ТОВ "Мережа універмагів "ТУСО" - 10418,00 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору про заміну боржника №8 від 01.06.2010р.

Досліджуючи матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що сума боргу в розмірі 10418,00 грн. підлягає стягненню з відповідача 2 - ТОВ "Мегатекс-Інвест".

В матеріалах справи містяться видаткові накладні №№: РС-0000003 від 27.01.2010р. на суму 10068,00 грн., РС-0000015 від 04.03.2010р. на суму 17856,00 грн., РС-0000018 від 17.03.2010р. на суму 7866,00 грн. (а.с. 70-75), що підтверджують поставку позивачем ТОВ "Мегатекс-Інвест" товару на загальну суму 35790,00 грн.

Отримання товару відповідачем 2 на загальну суму 35790,00 грн. за вищевказаними видатковими накладними підтверджується підписом на них уповноваженої особи та печаткою ТОВ "Мегатекс-Інвест".

Згідно накладних на повернення постачальнику №17647 від 01.05.2010р. на суму 30,00 грн., №17648 від 01.05.2010р. на суму 32784,00 грн., №17649 від 01.05.2010р. на суму 3180,00 грн., №17650 від 01.05.2010р. на суму 4614,00 грн., №17651 від 01.05.2010р. на суму 1392,00 грн., №17841 від 01.05.2010р. на суму 15798,00 грн., відповідач 2 повернув позивачу товар на суму 57798,00 грн. (а.с. 76-82).

Як вбачається з картки клієнта ТОВ "Мегатекс-Інвест" з 01.01.2010р. по 31.05.2010р., складеної головним бухгалтером позивача, відповідачем 2 було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 38590,00 грн. (а.с. 72).

Згідно вищезазначеної картки клієнта сальдо відповідача 2 на початок 01.01.2010р. складало 71016,00 грн. (дана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2010 р. (а.с.71), а після повернення товару на суму 57798,00 грн. та оплати в розмірі 38590,00 грн., сальдо станом на 31.05.2010р. склало 10418,00 грн.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно приписів частин 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідач 2 не спростував наявності суми боргу в розмірі 10418,00 грн., не надав господарському суду доказів її погашення, а також не надав суду доказів переводу боргу в цій сумі на товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО".

Згідно п. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ході вирішення даного спору позивач направив копію позовної заяви відповідачеві 2, що підтверджується описом вкладення в цінний лист (а.с.108), і що, на думку господарського суду, слід вважати вимогою щодо сплати боргу у розумінні п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки ніщо не заважало відповідачеві розрахуватись з позивачем у передбачений чинним законодавством України семиденний термін.

Таким чином, 10418,00 грн. заборгованості підлягає стягненню з відповідача 2.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24, ідентифікаційний код 36919562) на користь приватного підприємства "Р. Стайл" (Київська область, м. Біла Церква, вул. Запорізька, 2-А, ідентифікаційний код 32803651) - 42723,00 грн. заборгованості, а також 427,23 грн. державного мита та 190,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс-Інвест" (юридична адреса: м. Миколаїв, Ленінський район, вул. Авангардна, 8, поштова адреса: м. Київ, вул. Сортувальна, 2, ідентифікаційний код 32043731) на користь приватного підприємства "Р. Стайл" (Київська область, м. Біла Церква, вул. Запорізька, 2-А, ідентифікаційний код 32803651) - 10418,00 грн. заборгованості, а також 104,18 грн. державного мита та 46,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 16.08.2011р.