Рішення № 17871913, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/3525.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета дитинства»

про стягнення 10506,08 грн.

Суддя Ломака В.С. Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. за довіреністю № 4 від 22.07.2011 р.;

від відповідача:не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»(надалі ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні», позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета дитинства»(надалі ТОВ «Планета дитинства», відповідач) про стягнення 10506,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №0410/12 від 20.04.2010 р. позивач передав у власність відповідача товари народного споживання, а відповідач натомість свого зобовязання з оплати отриманого товару належним чином не виконав, у звязку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 10117,37 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 123,26 грн., 3% річних у розмірі 73,95грн. та інфляційні втрати у розмірі 192,22 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2011 р. порушено провадження у справі №5023/3027/11, розгляд справи призначено на 16.05.2011 р.

Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.05.2011 р. справу №5023/3027/11 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

23.05.2011 р. в результаті автоматичного розподілу вказаної справи, остання була передана для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2011 р. справу №5023/3027/11 прийнято до провадження, присвоєно їй номер №5/35 та призначено до розгляду на 21.06.2011р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. та 12.07.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 25.05.2011 р. та 21.06.2011 р. розгляд справи відкладено до 12.07.2011 р. та 25.07.2011 р. відповідно.

В судове засідання 25.07.2011 р. представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду від 25.05.2011 р. та 21.06.2011 р. виконала, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 25.07.2011 р. не зявився, вимоги ухвали суду від 25.05.2011 р. та 21.06.2011 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками на звороті ухвал суду від 25.05.2011 р. та 21.06.2011 р., які були направлені за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач належним чином повідомлявся, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 р. між ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні»(продавець) та ТОВ «Планета дитинства»(покупець) було укладено договір №0410/12 (надалі «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає у власність покупця товари народного споживання, а покупець приймає товар і оплачує його в порядку і на умовах. Передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом терміну дії цього договору. Періоди поставки, найменування, асортимент і кількість партії товару, що підлягає поставці, визначаються заявками покупця у відповідності до статті 2 цього договору, які складають його невідємну частину.

Асортимент і кількість товару визначається покупцем самостійно із числа товару, зазначеного в погодженій сторонами специфікації, що є невідємною частиною цього договору. Специфікація повинна містити необхідну інформацію про товар, що поставляється продавцем: найменування, артикул виробника, штрих код, одиниця виміру, обсяг одиниці товару, мінімальна кількість товару в партії, ціна товару без ПДВ із ПДВ, особливі умови (примітки) (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору товар, з урахуванням положення пункту 2.1 цього Договору, вказується покупцем у заявці, що містить кількість, асортимент, дату і місце поставки товару, що замовляється.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що не пізніше восьми робочих днів від дня одержання заявки продавець зобовязується передати покупцеві товар по відповідних товаросупроводжувальних документах (накладним), при цьому асортименти і кількість товару, зазначені в накладних, повинні суворо відповідати узгодженій заявці.

Згідно з п. 2.7 Договору продавець вважається таким, що виконав своє зобовязання по поставці, якщо він доставив товар на місце доставки в строк і вчасно, визначені в заявці покупця, і, якщо в результаті приймання була встановлена повна відповідність товару вимогам, зазначеним у заявці, передбаченим цим договором і пропонованим законом.

Ціна одиниці товару, зазначена в специфікації, включає вартість одиниці товару, його пакування, маркування, вартість його поставки на склад покупця відповідно до п. 1.4 цього договору, а також будь-які інші витрати продавця (3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору ціни зазначені в погодженій сторонами специфікації, діють до дати затвердження сторонами нової специфікації, але не менш ніж 60 календарних днів.

Згідно з протоколом розбіжностей до Договору №0410/12 від 20.04.2010 р. п. 1.3 даного Договору викладено в наступній редакції: «Право власності і ризик випадкової загибелі товару переходить від продавця до покупця з моменту підписання покупцем або особою, уповноваженою покупцем (вантажоодержувачем) товарної накладної на фактично поставлений продавцем товар».

Позивачем на виконання умов Договору на підставі заявок відповідача у період з 17.05.2010 р. по 09.12.2010 р. згідно видаткових накладних №ХК-0517_1 від 17.05.2010 р., №ДН-0519_1 від 19.05.2010 р., №КВ-0527_0 від 27.05.2010 р., №ХК-0601_1 від 01.06.2010 р., №ДН-0603_1 від 03.06.2010 р., №КВ-0615_4 від 15.06.2010 р., №ХК-0617_1 від 17.06.2010 р., №ДН-0624_1 від 24.06.2010 р., №ХК-0701_2 від 01.07.2010 р., №ДН-0705_4 від 05.07.2010 р., №ХК-0721_2 від 21.07.2010 р., №ХК-0726_1 від 26.07.2010 р., №ДН-0729_1 від 29.07.2010 р., №ДН-0817_1 від 17.08.2010 р., №КВ-0817_5 від 17.08.2010 р., №ХК-0818_1 від 18.08.2010 р., №ДН-0825_1 від 25.08.2010 р., №КВ-0901_6 від 01.09.2010 р., №ДН-0902_2 від 02.09.2010 р., №ХК-0902_1 від 02.09.2010 р., №ДН-1007_1 від 07.10.2010 Р., №КВ-1013_1 від 13.10.2010 р., №КВ-1026_6 від 26.10.2010 р., №ДН-1104_1 від 04.11.2010 р., №ДН-1118_1 та №КВ-1118_4 від 18.11.2010 р., №ХК-1124_1 від 24.11.2010 р. та №ДН-1209_3 від 09.12.2010 р. було передано, а відповідачем в особі Банного В.В., що діяв на підставі довіреностей №12 від 27.05.2010р., №14 від 15.06.2010 р. та №29 від 01.09.2010 р., Богуненка П.М., що діяв на підставі довіреностей №19 від 17.08.2010 р. та №29 від 01.09.2010 р., Руденка Ю.Я., що діяв на підставі генеральної довіреності №29 від 01.09.2010 р., Богусловського В.В., що діяв на підставі довіреності №123 від 18.08.2010 р., Волченок М.Б., що діяв на підставі довіреностей №85 від 17.05.2010 р., №90 від 01.06.2010 р., №102 від 17.06.2010 р., №104 від 01.07.2010 р., №113 від 21.07.2010 р., №114 від 26.07.2010 р. та №129 від 02.09.2010 р. було прийнято товар на загальну суму 33369,45 грн.

Для здійснення оплати переданого товару позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки, загальна сума за якими становить 33369,45 грн.

Проте відповідачем в порушення умов Договору було здійснено часткову оплату вартості переданого товару на суму 16154,21 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Крім того, накладними на повернення №252 від 29.07.2010 р. та №31, №56 від 21.01.2011р. відповідачем було повернуто товару на загальну суму 7097,87 грн.

Таким чином станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача по оплаті переданого товару становить 10117,37 грн.

Заборгованість відповідача у розмірі 10117,37 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом на 31.01.2011 р.

Спір у справі виник у звязку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобовязання по оплаті переданого товару за вказаними накладними.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачеві товару на підставі Договору на суму 10117,37 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець зобовязується оплатити продавцеві вартість реалізованого товару кожні 14 днів за цінами, зазначеними у специфікації, погодженої сторонами. Оплата провадиться в гривнях банківським переказом на рахунок продавця, зазначений у цьому договорі (п. 6.2 Договору). Покупець вважається таким, що виконав свій обовязок по оплаті товару з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.3 Договору).

Відповідач в порушення умов Договору свого зобовязання з оплати поставленого товару у встановлений Договором строк належним чином не виконав у звязку із чим позивач не одноразово, а саме листом від 24.01.2011 р., претензією №3 від 01.02.2011 р., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №01001090 отримана відповідачем 15.02.2011 р., претензією №19 від 10.02.2011 р. та вимогою №37 від 19.03.2011 р. звертався до відповідача з проханням сплатити існуючу заборгованість у розмірі 10117,37 грн.

Проте відповідач відповіді на жодну з претензій не надав, заборгованість у розмірі 10117,37 грн. не погасив.

Таким чином, на час винесення рішення у справі заборгованість відповідача за переданий товар становить 10117,37 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість у розмірі 10117,37 грн. відповідачем не спростована та підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає позовні вимоги ТОВ «Катеринославські меблеві майстерні»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 123,26 грн., 3% річних у розмірі 73,95 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 22.12.2010 р. по 21.03.2011 р. та інфляційні втрати у розмірі 192,22 грн. за січень лютий 2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.5 Договору за несвоєчасне виконання зобовязань, передбачених п. 6.1 Договору, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі по 5% річних за кожен день прострочки від суми яка згідно реалізації повинна була надійти на рахунок продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає за необхідне зробити перерахунок нарахованої пені, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, зі змісту п. 6.1 Договору вбачається, що відповідач зобовязаний здійснювати оплату товару кожні чотирнадцять днів, а тому останнім днем коли відповідач повинен був виконати грошове зобовязання після дати останньої передачі товару є 23.12.2010р., а тому нарахування пені здійснюється з 24.12.2010 р., оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання саме з цієї дати по 21.03.2011 р. (дата визначена позивачем).

За перерахунком суду розмір пені за Договором у вказаний період складає 382,38 грн., а оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог то вимога про стягнення пені задовольняється судом згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 73,95грн. та інфляційних втрат у розмірі 192,22 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета дитинства»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б; ідентифікаційний код 36371113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»(28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, провулок Бориса Йогансона, 9; ідентифікаційний код 33698667) 10 117 (десять тисяч сто сімнадцять) грн. 37 коп. основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 26 коп. пені, 73 (сімдесят три) грн. 95 коп. 3% річних, 192 (сто девяносто дві) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 105 (сто пять)грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяВ.С. Ломака

Повний текст рішення складено 27.07.2011 р.