Рішення № 17871814, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/17627.07.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд"

до1) Приватного підприємства "Кримська профільна група"

2) Приватного підприємства "Компанія "Еліта"

простягнення 14000,65 грн.

Представники сторін: від позивача ОСОБА_1. - представник; від відповідачів1)не зявились;

2)не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд" про стягнення з Приватного підприємства "Кримська профільна група" заборгованості на загальну суму 13830,65 грн., у тому числі 10500,00грн. основного боргу, 1843,36 грн. суми відсотків за користування коштами, 959,01 грн. пені, 528,28 грн. інфляційних втрат; про стягнення солідарно з відповідачів кошти у розмірі 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не виконані зобовязання щодо оплати поставлених позивачем товарів. У звязку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідачі відзив на позов не надали, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження надсилалась на адресу зазначену у позовній заяві та у довідці ЄДРПОУ, була отримана відповідачем-2, докази чого наявні в матеріалах справи. Ухвала про порушення провадження у справі, що надсилалась на адресу відповідача -1 повернута у звязку з закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

25.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Домінанта ЛТД", як постачальником та Приватним підприємством "Кримська профільна група", як покупцем (відповідач -1) укладений договір дистрибуції товару №1119/09.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобовязується передавати покупцеві у власність продукти харчування, а покупець зобовязується приймати обумовлений товар та оплачувати його в порядку і в строки, передбачені договором.

На виконання умов договору, постачальник здійснив поставку відповідачу -1 товару на загальну суму 15584,82 грн. на підставі видаткової накладної від 28.09.2010 № KD-0106233.

Згідно з п. 4.2 договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання товару. Днем отримання товару є дата зазначена у накладних.

Відповідач-1 за поставлений товар розрахувався частково, а саме на суму 5200,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 10384,82 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач-1 доказів оплати вартості товару у повному обсязі не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем-1.

28.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Домінанта ЛТД" (цедент) та позивачем (цесіонарій) був укладений договір № 61/11 про відступлення вимоги боргу (цесії) (далі за текстом Договір цесії).

Згідно п.1.1.договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за Договором № 1119/09 від "25" листопада 2008 між цедентом і Приватним підприємством "Кримська профільна група" (надалі іменується "боржник").

Відповідно до п.2 договору цесії, цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: своєчасної оплати грошової заборгованості за поставлений Цедентом товар (продукти харчування) у сумі: 10500,00 грн.

Відповідно до п.3. Договору цесії, цесіонарій вправі вимагати у цедента будь-які підтвердження наявності грошової заборгованості боржника.

Відповідно до п.7.Договору цесії, цедент зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта ЛТД" у Приватного підприємства "Кримська профільна група" сплати заборгованості по договору № 1119/09.

Крім того, судом встановлено, що договір № 1119/09 був укладений у простій письмовій формі, договір про відступлення права вимоги також був укладений у простій письмовій формі.

Враховуючи те, що відповідачем-1 не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості по договору № 1119/09 а ні позивачу, а ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Домінанта ЛТД", то суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по договору №1119/09 на загальну суму 10384,82 грн.

Крім того, 28.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд", як кредитором та Приватним підприємством "Компанія "Еліта", як поручителем укладений договір поруки № 60/11, відповідно до умов якого поручитель зобовязується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником Приватне підприємство "Кримьска профільна група" зобовязань у розмірі 100,00 грн. за договором № 1119/09. Сума зобовязань забезпечених порукою обмежується 100,00 грн.

Пунктом 2.4 договору поруки передбачено, що поручитель зобовязаний виконати за боржника зобовязання за договором поставки шляхом перерахування суму заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, у строки передбачені п. 2.1.1 з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобовязань за договором поставки.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів звернення до поручителя (відповідача -2) з вимогою погасити заборгованість відповідача -1 у розмірі 100,00 грн. забезпеченого порукою.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обовязок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт наявності порушення зобовязання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача-2 зобовязання сплатити заборгованість відповідача -1 у розмірі 100,00 грн., то судом було витребувано від позивача відомості щодо звернення до відповідача-2 з вимогою про сплату заборгованості що утворилась за поставлений товар на суму 100,00 грн., в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позивачем вказаних доказів до суду не надано. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача -2 заборгованості відповідача-1 у розмірі 100,00 грн. задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача -1 основної суми заборгованості за поставлені товари на загальну суму 10384,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 959,01 грн., суму відсотків за користування коштів у розмірі 1843,36грн. та інфляційні втрати у розмірі 528,28 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2.1 договору №1119/09 за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені позивач, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено суму основного боргу. За розрахунком суду, розмір пені становить 948,00 грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.6 договору №1119/09 кожна із сторін має сплатити іншій стороні в разі порушення грошового зобовязання 30% річних з заборгованої суми.

Перевіривши розрахунок, 30% річних та інфляційних втрат позивача, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду, розмір 30% річних становить 1834,86 грн., розмір інфляційних втрат становить 323,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача -1 судових витрати за послуги адвокати у розмірі 1000,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних доказів здійснення таких витрат, позовну заяву складено представником позивача- ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності від позивача. Копія договору укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2., не є належним доказом, оскільки не містить жодних посилань про надання адвокатом послуг повязаних із розглянутим судом спору. В судовому засіданні приймав участь представник позивача ОСОБА_1.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Кримська профільна група" (95015 м. Сімферополь, вул. Обїздна, 10, код 36692736 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Фуд" (01133, м. Київ, бульвар М. Приймаченко, 3, адреса для листування: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 9, код 37264943) основну суму заборгованості у розмірі 10384 (десять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 82 коп., пеню у розмірі 948 (девятсот сорок вісім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн. 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 82 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 92 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата складення повного рішення 28/07/2011