Рішення № 17871655, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/21121.07.11 За позовом Приватного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейдстрой” Про стягнення 11362,92 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача не зявився

В судовому засіданні 21.07.2011, у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 11362,92 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних на фактичний відпуск виробів, а також відшкодування державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 було порушено провадження у справі № 47/211, розгляд справи було призначено на 14.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 розгляд справи відкладено до 21.07.2011.

В судовому засіданні 21.07.2011 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем згідно накладних на фактичний відпуск виробів було поставлено відповідачу залізобетонні вироби на загальну суму 13912,57 грн., які відповідачем оплачені частково в сумі 2901,12 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 11011,45 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку, а також інфляційні витрати в сумі 266,41 грн. та 3% річних в сумі 85,06 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 06.07.2011, від 14.07.2011 - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 14.07.2011, 21.07.2011, був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/1617-4 від 04.04.2011. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдстрой" поставку товару за накладними від 23.07.2009 № 24409, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 81816 від 23.07.2009 р., № 546020 від 28.07.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 1631621 від 28.07.2009 р., № 140890 від 07.10.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 410703 від 07.10.2009 р., № 559334 від 07.10.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 1672561 від 07.10.2009 р., № 141709 від 16.10.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 412829 від 16.10.2009 р., № 142246 від 22.10.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 414045 від 22.10.2009 р., № 562413 від 24.10.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 1683141 від 24.10.2009 р., № 566388 від 18.11.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 1697238 від 19.11.2009 р., № 569992 від 14.12.2009, номера перепусток (ТТН), по яким було відвантаження № 1710607 від 14.12.2009 р., № 1711418 від 16.12.2009 р. на загальну суму 13912,57 грн.

Відповідач платіжним дорученням № 19 від 18.11.2009 р. здійснив часткову оплату за поставлені позивачем залізобетонні вироби в сумі 2901,12 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 10 від 11.03.2011 р. про сплату заборгованості за поставлений товар в строк 7 (семи) з моменту отримання даної претензії, направлення якої позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 7957 від 11.03.2011, а отримання відповідачем 14.03.2011 повідомленням про вручення.

Як зазначав позивач у позові, на момент подачі позову до господарського суду, позивач відповідно до накладних на фактичний відпуск виробів та товарно-транспортних накладних передав відповідачу залізобетонні вироби, які відповідачем не оплачені в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 11011,45 грн., а тому позивач і звернувся до суду з зазначеним позовом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України, виникли правовідносини поставки шляхом укладення відповідного договору у спрощений спосіб, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу залізобетонні вироби згідно накладних на фактичний відпуск виробів в сумі на загальну суму 13912,57 грн., а відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлені позивачем залізобетонні вироби, а лише частково погасив заборгованість в сумі 2901,12 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 11011,45 грн.

Також судом встановлено що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно накладних на фактичний відпуск виробів, обов'язок негайного виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обовязок по сплаті заборгованості в сумі 11011,45 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України до 21.03.2011 включно, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, а саме: претензії № 137 від 11.03.2011, направлення якої позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 7957 від 11.03.2011, а отримання 14.03.2011 повідомленням про вручення. Але відповідач, після отримання зазначеної претензії, заборгованість в сумі 11011,45 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України не погасив, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно накладних на фактичний відпуск виробів на загальну суму 13912,57 грн., з яких оплачено лише 2901,12 грн., існує непогашена заборгованість в сумі 11011,45 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений відповідачем у повному обсязі - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 11011,45 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 85,06 грн. та 266,41 грн. інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно накладних на фактичний відпуск виробів на загальну суму 13912,57 грн., з яких оплачено лише 2901,12 грн., існує непогашена заборгованість в сумі 11011,45 грн., а тому з 22.03.2011 відповідачем прострочено перед позивачем виконання свого зобовязання по оплаті поставленого товару в сумі 11011,45 грн., що згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення з відповідача інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за період з 22.03.2011 по травень 2011 року включно (граничний місяць нарахування, визначений позивачем самостійно у позові, та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за період з 22.03.2011 по 23.06.2011.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає 85,06 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

11011.4522.03.2011 - 23.06.2011713 %85,06 Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат з урахуванням Листа ВСУ «Рекомендации относительно порядка применения индексов инфляции при рассмотрении судебных дел»від 03.04.97 р. N 62-97р., складає 231,24 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

22.03.2011 - 31.05.201111011.451.021231.24

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11011,45 грн. основного боргу, 85,06 грн. 3% річних та 231, 24 грн. інфляційних втрат.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдстрой»(код ЄДРПОУ 36516035, місцезнаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 24, кв. 136) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(код ЄДРПОУ 05523398, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7) суму боргу - 11011 (одинадцять тисяч одинадцять) грн. 45 коп., 3% річних 85 (вісімдесят пять) грн. 06 коп., інфляційних втрат 231 (двісті тридцять одна) грн. 24 коп., а також витрат по сплаті державного мита 113 (сто тринадцять) грн. 28 коп. та 235 (двісті тридцять пять) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення 26.07.2011