Рішення № 17870634, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/11118.07.11 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до

Третя особаМіністерства економіки України

Державне казначейство України

простягнення 71 341, 11 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 02.07.2011 року; від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 07.04.2010 року; від третьої особи: не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Міністерства економіки України про стягнення заборгованості у розмірі 60900, 00 грн. основного боргу, 2402, 63 грн. 3 % річних та 8038, 48 грн. інфляційних нарахувань, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги з транспортного обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.06.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2011 року подав письмовий відзив на позов, письмові пояснення з доказами по справі та заявив клопотання про залучення Державного казначейства України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки заборгованість у Міністерства економіки Україниперед позивачем виникла у звязку з неоплатою та поверненням невиконаних платіжних доручень Державним казначейством України.

Представник позивача у судове засідання 14.06.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.05.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору Державне казначейство України, оскільки прийняте судом рішення може вплинути на його права та обовязки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2011 року відкладено розгляд справи до 04.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2011 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготуватися до розгляду справи належним чином.

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні 04.07.2011 року не заперечували проти відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 року оголошено перерву до 18.07.2011 року.

У судовому засіданні 18.07.2022 року представнику позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 60900, 00 грн. основної заборгованості, 9352, 21 грн. збитків від інфляції, 3008, 29 грн. 3% річних та 4680, 32 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.07.2011 року заперечував проти задоволення заяви про уточнення позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Такаж позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»щодо запитань, чи може бути збільшення розміру позовних вимог, а саме, під збільшенням розміру позовних вимог (ч. 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути повязано з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог частково, в частині стягнення основного боргу, збитків від інфляції та 3% річних.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2009 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (надалі - виконавець) та Міністерством економіки України (надалі - замовник) був укладений договір про надання послуг з транспортного обслуговування № 14/55 (надалі - договір), за яким виконавець надає замовнику транспортні послуги, повязані з підготовкою та проведенням робочого візиту Глави Уряду Російської Федерації до АР Крим та проведення пятого засідання Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії (15-21 листопада 2009 року).

Відповідно до п. 4.3 договору загальна вартість транспортних послуг за цим договором становить 60900, 00 грн.

Згідно із п. 4.4 договору розрахунки здійснюються згідно п. 3.2 договору на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.5 договору).

23.11.2009 року сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт № 24 щодо надання виконавцем замовнику послуг з підготовки та проведення робочого візиту Глави Уряду Російської Федерації до АР Крим на суму 60900, 00 грн.

Станом на день подання позовної заяви відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що Державне казначейство України у звязку із початком нового бюджетного періоду (з 01.01.2010 року) повернули невиконаними платіжні доручення, надані у 2009 році.

Згідно із п. 2 ст. 51 Бюджетного кодекс України, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобовязань та здійснення видатків з бюджету.

Таким чином, відповідач виступає як розпорядник бюджетних коштів і бере на себе бюджетні зобовязання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених відповідним кошторисом доходів та видатків.

Частиною 7 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

06.07.2010 року наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України № 801/655 затверджено паспорт на 2010 рік бюджетної програми за КПКВ 1201030 «Про забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями», відповідно до якого виділено бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2009 рік.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав докази того, що він звертався до органу Державного казначейства з дорученням про перерахування вищезазначених коштів після затвердження паспорту бюджетної програми на 2010 рік.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 60 900, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 3 008, 29 грн. та збитки від інфляції у розмірі 9 352, 21 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в п. 4.5 договору відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Враховуючи те, що бюджетні призначення за програмою КПКВ 1201030 «Про забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями»були затверджені, тому відповідач повинен був розрахуватися у строк до 09.07.2010 року включно.

60900, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 373 (з 10.07.2010 року по 17.07.2011 року) / 365 = 1867, 04 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3% річних становлять 1867, 04 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

60900, 00 грн. (заборгованість) * 111,4% (зведений індекс з липня 2010 року по травень 2011 року) 60900, 00 грн. = 6942, 60 грн.

Отже, збитки від інфляції за перерахунком суду становлять 6942, 60 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 901, 903 ЦК України, ст. 193, 218 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства економіки України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00014769) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 60 900 (шістдесят тисяч девятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн. 04 коп., збитки від інфляції у сумі 6942 (шість тисяч девятсот сорок дві) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 697 (шістсот девяносто сім) грн. 07 коп., та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 25.07.2011 року