Рішення № 17870476, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/19906.07.11 За позовомобєднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрреставрація»

Провідшкодування збитків в сумі 53215,75 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрреставрація» як власника нежитлових приміщень (службових приміщень) другого поверху підземного паркінгу по вул. Російській, 45-Б в м. Києві збитків, які повязані з їх утриманням.

При зверненні до суду позивач заявив до стягнення збитки в сумі 47963,66 грн., які становлять частку відповідача у витратах на утримання спірних приміщень за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р..

08.06.2011 р. до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої позов заявлено про стягнення збитків в сумі 54103,53 грн. Збільшення заявленої до стягнення суми повязано зі збільшенням періоду нарахування збитків (до 31.05.2011 року).

У письмових поясненнях, які надійшли до відділу документального забезпечення суду 22.06.2011 р., позивачем розраховано збитки в сумі 53215,75 грн. Вказана сума складається з витрат на утримання спірних приміщень за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2011 р. та витрат на встановлення системи відеоспостереження.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем невірно визначено вартість спірних послуг, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства перелік послуг, які надаються обєднаннями співвласників багатоквартирних будинків як послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також їх вартість підлягають регулюванню та не можуть довільно встановлюватись позивачем, з огляду на що вартість послуг, які надавались протягом спірного періоду має бути розрахована відповідно до тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 р. № «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій»(період з січня 2010 року по травень 2010 року) та від 12.04.2010 р. № 240 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»(період з травня 2010 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/199.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у звязку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 17/199 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у звязку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г. та з метою уникнення затягування розгляду справи, справу № 17/199 передано для розгляду останній.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в засіданні суду оголошувалась перерва, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач є власником нежитлових приміщень другого поверху в літері «Б»загальною площею 316,7 кв. м., які складаються з групи приміщень № 1 (приміщення з № 1 по № 38), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Російська, 45-В будівля підземного паркінгу (далі - Приміщення), в той час як позивач створений власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 45-Б на вул. Російській в м. Києві, в тому числі й відповідачем, для належного утримання зазначеного будинку та прибудинкової території, включаючи будівлі паркінгу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»:

- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»об'єднання створюється для забезпечення та захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За актом приймання-передачі від 01.12.2008 р. спірний підземний паркінг передано на баланс позивача.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача збитки, повязані з утриманням приміщень підземного паркінгу по вул. Російській, 45-Б в м. Києві, посилаючись на те, що Приміщення знаходяться в будівлі зазначеного паркінгу, а отже, відповідно до приписів чинного законодавства, відповідач має нести витрати на утримання зазначеного паркінгу.

Заявлена позивачем до стягнення сума складається з:

- частки відповідача у витратах, повязаних з утриманням підземного паркінгу по вул. Російській, 45-Б, в сумі 56042,65 грн. за період з 01.01.2010 року по 31.05.2011 р.;

- частки відповідача у понесених витратах на встановлення систем відеоспостереження в сумі 3063,72 грн.

Загальна сума витрат становить 59106,37 грн. яку позивач зменшує на розмір сплачених позивачем протягом спірного періоду коштів в сумі 5890,62 грн.

Отже, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 53215,75 грн. (59106,37 грн. -5890,62 грн.).

При зверненні до суду позивач визначає заявлену до стягнення суму як збитки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 4 ЦК України встановлено, що:

- основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

- основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

- актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу

- цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Враховуючи, що відповідач є власником Приміщень та, відповідно, співвласником приміщень підземного паркінгу по вул. Російській, 45-Б, він, відповідно до приписів чинного законодавства, зобовязаний нести витрати на утримання приміщень зазначеного підземного паркінгу.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний звязок між ними та наявність вини особи, яка завдала збитків.

На вимогу суду позивачем надано пояснення, з яких слідує, що за період з січня 2010 року по травень 2011 року включно відповідач перерахував позивачеві за утримання приміщень підземного паркінгу 5890,62 грн., у той час як витрати позивача за утримання спірних приміщень становили 56042,65 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача частку у витратах, понесених зі встановленням системи відеоспостереження.

Як слідує з розрахунку позивача, він розраховує вказані витрати пропорційно загальної площі спірного паркінгу та площі Приміщень.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на приписи ст. 33 ГПК України, саме позивач має підвередити суму збитків, які він заявляє до стягнення.

Як вбачається з пояснень позивача, заявлене до стягнення витрати складаються з:

- загальновиробничих, адміністративних витрат (фонд оплати праці голови правління, керуючого справами, бухгалтера; нарахування на заробітну плату, канцелярські витрати, обслуговування оргтехніки, послуги банку, виготовлення кадастру, телефон, погодження пакету документів);

- видатки на утримання обслуговуючого (фонд оплати праці доглядача будинку (двірник), охоронець; нарахування на заробітну плату)

- витрат, повязаних з утриманням господарства паркінгу (прибирання снігу, благоустрій територій, придбання миючих засобів, водоспоживання, видатки на вивезення побутового сміття, електроенергія місць загального користування, інвентар для прибиральника та двірника);

- витрат на технічне обслуговування внутрішньопаркінгових мереж, обладнання, поточний ремонт (фонд оплати праці електрика, сантехніка; нарахування на заробітну плату; ремонт обладнання; матеріали, запчастини, інструмент, обладнання);

- витрат на повірку, заміну лічильників, манометрів, комплектація електрощитової;

- ремонтні роботи місць загального користування.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529 встановлено типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до яких відносяться:

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання сходових кліток;

- вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення);

- прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації;

- дератизація;

- дезінсекція;

- обслуговування димовентиляційних каналів;

- технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності;

- поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків);

- поливання дворів, клумб і газонів;

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- експлуатація номерних знаків на будинках;

- освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води;

- енергопостачання ліфтів;

- періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить в тому числі 1 встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

З розрахунку позивача слідує, що заявлена ним до стягнення сума збитків за утримання приміщень підземного паркінгу фактично є вартістю послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а отже, їх розмір має бути встановлений органом місцевого самоврядування.

Статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що:

- порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України (ч. 1);

- органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (ч. 3).

Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529 встановлено, що тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з додатком.

У період, стягнення вартості послуг за який заявлено позивачем, вартість таких послуг встановлювалась:

- розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві», згідно з яким вартість послуг за 1 кв. м. в будинках, обладнаних ліфтами та іншим інженерним обладнанням (12 та більше поверхів), визначена на рівні 0,58 грн. за кв. м.;

- розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.04.2010 р. № 250 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»для позивача встановлено тариф за 1 кв. м загальної площі квартири за місяць (з ПДВ) 2,75 грн.

Таким чином, за період з січня 2010 року по квітень 2010 включно вартість спірних послуг слід вираховувати виходячи з тарифу 0,58 грн. за кв. м., а з травня 2010 року травень 2011 року включно з тарифу 2,75 грн. за кв. м.

Посилання ж позивача на те, що окремо ним розраховуються нормативні витрати на управління та накладні витрати на управління (заробітна плата керуючого справами, бухгалтера, двірника, охоронців, електрика, сантехніка) та інші (придбання миючих засобів, матеріалів, запчастин, інструменту, обладнання) судом до уваги не беруться, оскільки зі змісту Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, вартість накладних витрат включена до вартості нормативних витрат, які, як було встановлено вище, затверджені органами місцевого самоврядування.

Також слід зауважити позивачеві, що збільшення вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чинним законодавствам не передбачено.

Проте, як було встановлено вище, статтями 13,14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»сторони можуть домовитись і про надання додаткових послуг, вартість яких визначається домовленістю сторін (третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін)).

Як слідує з матеріалів справи, позивач та відповідач у період з січня по червень 2010 року підписали акти виконаних робіт на загальну суму 24330,00 грн. (акти № 6 від 31.01.2010 р., № 14 від 28.02.2010 р., № 21 від 31.03.2010 р., № 28 від 30.04.2010 р., № 37 від 30.06.2010 р. та № 31 від 31.05.2010 р.).

Вказане свідчить про те, що вони дійшли згоди щодо того, що вартість послуг у зазначений період становить 24330,00 грн.

За таких обставин вартість послуг за спірний період становить:

- 24330 грн. (з січня 2010 року по червень 2010 року включно)

- 9580,18 грн. (з липня 2010 року по травень 2011 року включно).

Загальна вартість послуг за заявлений до стягнення період складає 33910,18 грн., а, враховуючи часткову оплату відповідачем їх вартості (5890,62 грн.), сума яка підлягає стягненню, становить 28019,56 грн.

Щодо частки відповідача у понесених витратах на встановлення систем відеоспостереження в сумі 3063,72 грн., слід зазначити, що згідно з п. 25 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання замково-переговорних пристроїв тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів укладення такого договору, вимоги позивача про стягнення витрат на встановлення систем відеоспостереження в сумі 3063,72 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають збитки, які повязані з утриманням Приміщень за період з січня 2010 року по травень 2011 року включно в сумі в сумі 28019,56 грн., у задоволенні решти вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрреставрація»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3 літера А, ідентифікаційний код 33193413) на користь обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Просперіті Хоум»(02099, м. Київ, вул. Російська, 45-Б, ідентифікаційний код 34896156) збитки в сумі 28019 (двадцять вісім тисяч девятнадцять) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 20 коп. та 124 (сто двадцять чотири) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 26.07.2011 р.