Рішення № 17870398, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/282

12.07.11

За позовом

Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До

Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж»

Про

стягнення 15 266,55 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мазурок О.Є., Калеушко О.Ю.

Від відповідача Охотніков В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Закритого акціонерного товариства «Елктромонтаж»13899,29 грн. основного боргу, 340,76 грн. пені, 699,57 грн. індексу інфляції, 326,93 грн. 3% річних, а всього 15 266,55 грн. заборгованості за договором № 335 від 01.06.2002р.

В процесі розгляду справи Позивачем доведено та підтверджено документально що Відповідач Закрите акціонерне товариство «Елктромонтаж»змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство «Електромонтаж»без змін своїх реквізитів, про що свідчить запис №13 Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки відповідачем частково сплачено вартість отриманих послуг в розмірі 2000 грн. 07.06.2011 та 2000 грн. 24.06.2011р. по договору № 335 від 01.06.2002р., позивач надав уточнення позовних вимог від 12.07.2011р., в яких просить стягнути з відповідача 9899,29 грн. основного боргу, 340,76 грн. пені, 699,57 грн. індексу інфляції, 326,93 грн. 3% річних, а всього 11266,55 грн. заборгованості.

Заява Позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 11 266,55 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судовому засіданні також повідомив суд, що ним частково сплачено вартість отриманих послуг в розмірі 2000 грн. 07.06.2011 та 2000 грн. 24.06.2011р. по договору № 335 від 01.06.2002р., але письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2002р. між комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Закритим акціонерним товариством «Електромонтаж»було укладено договір № 335 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів.

Відповідно до п.1.1. договору, предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат, обслуговування та утримання внутріньобудинкових інженерних системи ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Паньківська, 10-Б.

Згідно п.2.1. договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п.2.3.6. договору абонент зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції № 2600500010883 в КБ «Хрещатик»вартість спожитої теплової енергії.

Згідно п.2.3.7. договору, за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяла на період внесення платежу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №335 від 01.06.2002р. у розмірі 9899,29 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.2.3.7. договору, за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяла на період внесення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п.2.3.7 Договору № 335 від 01.06.2002р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 340,76 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 699,57 грн. індекс інфляції та 326,93 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Електромонтаж" (01033 м. Київ, вул. Панківська, 10 Б, код ЄДРПОУ 01417446) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51А, код ЄДРПОУ 03366500) 9899 (дев’ять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 29 коп. основного боргу, 340 (триста сорок) грн. 76 коп. пені, 699 (шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 57 коп. індексу інфляції, 326 (триста двадцять шість) грн. 93 коп. 3% річних, 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.07.2011р.