Ухвала суду № 17870344, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.07.11

№ 05-5- 39 / 8269

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ВД-40 Меньюфекторінг Компані (WD - 40 Manufacturing Company)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо-Холдінг" 2) Державного департаменту інтелектуальної власності

про визнання недійсним свідоцтва України № 117066 на знак для товарів і послуг "AWD - 40 (ANY WAY D-40) "

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 20.07.2011 р. і додані до неї документи повертаються повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 2910 від 06.07.2011 р., доданого до позовної заяви у якості доказу сплати державного мита, позивачем не вірно вказаний реквізит Отримувача, а саме: РВДК у Шевченківському р-ні м. Києва.

У зв"язку з наведеним, платіжне доручення № 2910 від 06.07.2011 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати державного мита.

Крім того, суд звертає увагу, що платіжне доручення № 2910 від 06.07.2011 р., а рівно і платіжне доручення № 2911 від 06.07.2011 р., оформлені з порушенням вимог Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, оскільки не містять відбитку печатки платника та підписів уповноважених осіб платника.

Так, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для заповнення реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Крім того, в роз’ясненні ВАСУ (нині –ВГСУ) № 02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” також звернуто увагу на необхідність наявності розрахункового документу, що виданий відправникові поштового відправлення, як доказ надання послуг поштового зв'язку з надіслання такого відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання. Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Фактично у позовній заяві у якості адреси місцехнаходження відповідача-1 визначено: 61018, м. Харків, пров. 23 серпня, 4 та саме за наведеною адресою позивач направив відповідачу-1 копію позовної заяви і доданих до неї документів, що підтверджується фіскальним чеком № 3910 від 21.07.2011 р. та описом вкладення у цінний лист № 0100181031772.

В той же час, місцезнаходженням відповідача-1 є інша адреса, а саме: 61103, м. Харків, пров. 23 серпня, буд. 4, що підтверджується доданою до позовної заяви копією витягу з ЄДРПОУ № 21-10/106д від 23.06.2011 р. стосовно ТОВ "ХАДО-Холдінг" станом на 01.06.2011 р. Докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача-1 (61103, м. Харків, пров. 23 серпня, буд. 4) до позовної заяви позивачем не додані.

Крім того, у позовній заяві у якості адреси місцехнаходження відповідача-2 визначено: 03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, що підтверджується даними витягу з ЄДРПОУ № 21-10/105д від 23.06.2011 р. стосовно Державного департаменту інтелектуальної власності станом на 01.06.2011 р.

В той же час, позивач направив копію позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу-2 за іншою адресою, а саме: 03035 КИЇВ, що підтверджується фіскальним чеком № 3911 від 21.07.2011 р. та описом вкладення у цінний лист № 0100181031764, тоді як докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача-2 (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45) також до позовної заяви позивачем не додані.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 3910 від 21.07.2011 р. з описом вкладення у цінний лист № 0100181031772 та фіскальний чек № 3911 від 21.07.2011 р. з описом вкладення у цінний лист № 0100181031764 в якості виконання вимог ч. 1 ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Згідно п. 3.3 Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Частиною 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега