Рішення № 17869767, 25.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.11р.Справа № 20/5005/8986/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробне підприємство "Діоніс",

м. Сімферополь, АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірс-КР", м. Кривий Ріг

про стягнення 15 304 грн. 81 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 159 від 25.02.11р.

Від відповідача: представник не з'явився,

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11 365,55 грн., за договором № 59/д від 24.04.2009р. пеню - 2348,12 грн., 3% річних - 340,95 грн., інфляційні - 1250,19 грн. та судові витрати.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав. Ухвалу з повідомлення про дату та час розгляду справи було направлено відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: 50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева, б. 12-А.

Відповідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином.

Суд вважає, що справа може бути розглянута без присутності представника відповідача відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.08.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Виноробне підприємство "Діоніс" (продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Тірс-КР" (дистриб'ютор) був укладений договір дистрибуції №59/Д, відповідно п. 1.1. якого позивач зобов`язався продати, а відповідач прийняти й оплатити на умовах та в порядку передбаченим даним договором, продукцію в асортименті, кількості та за цінами, зазначених в накладних.

На виконання умов договору позивач окремими партіями за період з 21.05.2009 по 19.06.2009р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 56 379,50 грн., що підтверджується видатковими накладними : №230 від 21.05.2009р.; №231 від 21.05.2009р.; №310 від 19.06.2009р.(копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно п. 4.1. договору покупець здійснює оплату за кожну партію поставленого товару протягом 30 днів з дати оформлення відвантажувальних документів, підтверджують перехід власності.

Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково у сумі 5000,00 грн. та повернув товар на суму 40013,95 грн.,позивач стверджує що товар повністю повернуто по накладній №310 від 19.06.2009р., борг виник за накладними №230 від 21.05.2009р.; №231 від 21.05.2009р. у сумі 11365,55 грн.

На час розгляду справи відповідач борг не оплатив та доказів оплати боргу не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі 1250,19 грн. за період з червень 2009 - червень 2010р. та 3% річних у сумі 340,95 грн. за період з 20.06.2009р. по 21.06.2010р.

Відповідно п. 7.1. договору за не виконання чи неналежне виконання сторони несуть відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2348,12 грн. за період з 20.06.09р. по 21.06.2010р.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України). З огляду на викладене, строк позовної давності сплив, але відповідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки сторони з заявою про застосування строків позовної давності до суду не звернулися, суд не застосовує строки позовної давності та вважає, що пеня підлягає стягненню та повинна нараховуватись за період з 20.06.2009р. по 20.12.2009р. (з урахуванням статті 232 Господарського кодексу України) у сумі 1192,44 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 11 365,55 грн. основного боргу, 1192,44 грн. пені, 340,95 грн. - 3% річних, 1250,19 грн. інфляційних.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРС-КР" (50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева,буд 12А, код ЄДРПОУ 33452938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробне підприємство "Діоніс" (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Грибоєдова, 7, код ЄДРПОУ 30848549) 11 365 (одинадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 55 коп. основного боргу, 1192 (одну тисячу сто девяносто дві) грн. 44 коп. пені, 340 (триста сорок) грн. 95 коп. - 3% річних, 1250 (одну тисячу двісті п'ятдесят) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 141 (сто сорок одну) грн. 49 коп. державного мита, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 18 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.В. Пархоменко

Повне рішення складено

25.08.2011р.