Рішення № 17869466, 18.08.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 серпня 2011 р. Справа 3/44/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 00039002 (м. Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця", код ЄДРПОУ 09302576 (вул. Хмельницьке шосе, 23а, м. Вінниця, 21100)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 45 027,20 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Секретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № б/н від 26.10.10р.;

відповідача: ФОП ОСОБА_1 - паспорт серія АА НОМЕР_2, виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.04.1997р.;

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" подано позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 45027,20 грн.

04.08.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.08.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні подав заяву № б/н від 18.08.2011р. (вх. № 08-46/11019/11 від 18.08.2011р.), в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі у розмірі 45027,20 грн. та пояснив, що не було можливості розрахуватися в зв'язку з фінансовою скрутою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

07.02.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком ЗАТ в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Жмеринка Вінницької області" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02-2.1/078.

Згідно наказу № 128 від 14.08.2009р. Акціонерний промислово-інвестиційний банк перейменований в Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк ", згідно наказу ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" № 260 о/с від 30.06.2010р. філію "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Жмеринка Вінницької області" ліквідовано, а всі активи та пасиви передано філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця".

За умовами кредитного договору № 02-2.1/078 від 07.02.2008р. банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 340000,00 грн., на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором (п.2.1 договору).

В п. 2.2 договору сторони встановили, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії суми кредиту є 06.02.2009 року.

В подальшому між сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 02-2.1/078 згідно якого зокрема внесено зміни до п.п. 2.2 основного договору, яким зменшили ліміт кредитної лінії згідно визначеного графіку та погодили, що датою повернення останньої суми кредиту відповідно графіку є 01.06.2009 року.

Виконуючи свої зобов'язання за договором банк відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом заборгованості 340000,00 грн. з якої видано кредитні кошти в сумі 340000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача та платіжними дорученнями.

Судовим рішенням у справі № 7/242-09 встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 02-2.1/078 від 07.02.2008р. щодо повернення кредитних коштів, що призвело до утворення заборгованості перед банком по погашенні кредиту в розмірі 217000,0 грн. станом на 11.03.2010р. У зв'язку з чим, рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.2010 у справі № 7/242-09 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-Інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Жмеринка Вінницької області та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 217000 грн. - заборгованості за кредитом, 28893,81 грн. - пені. В стягненні 00 грн. 08 коп. пені відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи № 3/44/2011/5003 (виписки банку по рахунку відповідача), відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконано, тобто останній продовжував користуватися кредитом і станом на 28.10.2010р. заборгованість по кредиту складала 217000 грн.

У зв'язку з вищевикладеним позивач заявив про стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 01.01.2010р. по 28.10.2010р. в сумі 45027,20 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору, змісту договору вбачається, що між сторонами укладено кредитний договір правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 договору № 1 від 06.02.2009р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 02-2.1/078 сторони внесли зміни до п.3.2. кредитного договору та виклали його у наступній редакції: "проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактично щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17,5 відсотків річних, а з 09.02.2009р. - 23 відсотки річних. Пунктом 4 договору № 1 сторони внесли зміни до розділу 3 кредитного договору, доповнивши його п.п. 3.12.5, виклавши його у наступній редакції: "Позичальник зобов'язується перевести до 01.04.2009р. до Промінвестбанку грошові потоки пропорційно кредитній заборгованості".

Пунктом 5 договору № 1 внесено зміни до розділу 5 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 02-2.1/078 від 07.02.2008р., доповнивши його п.п. 5.7., виклавши його в наступній редакції: "У разі невиконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 3.12.5 договору, відсоткова ставка за кредитом з 01.04.2009р. встановлюється у розмірі 26 відсотків річних.

Таким чином, суд вважає, що вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.01.2010р. по 28.10.2010р. є правомірною, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою розрахунків судом не виявлено помилок, отже 45027,20 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

18.08.2011року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 00039002 (м. Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця", код ЄДРПОУ 09302576 (вул. Хмельницьке шосе, 23а, м. Вінниця, 21100) 45027,20 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 450,27 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита; 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 серпня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 23а, м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)