Постанова № 17869204, 17.08.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року Справа № 5004/1074/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Василишин А.Р. , судді Юрчук М.І. при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1 від 25.05.2011р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" на рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11 р. у справі № 5004/1074/11 (суддя Бондарєв С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер"

про стягнення в сумі 113 547 грн. 49 коп.

Судом розяснено представнику позивача права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2011 року, рішенням господарського суду Волинської області було частково задоволено позов ТОВ "Сфера Плюс" до ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 113 547,49 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 113 547,49грн., а саме, 108 920,43 грн. - основного боргу, 4 627,06 грн. - пені, 1 135,47 грн. - витрат по оплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а відмовлено в частині стягнення 10 000,00 грн. - витрат на юридичні послуги .

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати та прийняти нове, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки, суд першої інстанції не направив відповідачу ухвалу про призначення слухання справи, а тому ТОВ "Торговий дім" Луцьккондитер" не знало і не могло знати про дату розгляду справи. Дана обставина завадила товариству скористатися правом захисту своїх інтересів у суді, які гарантовані ст.ст. 55, 59 Конституції України, та надати докази, які б підтверджували розмір заборгованості відповідача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що господарський суд Волинської області, прийнявши позовну заяву, надіслав ухвалу про порушення провадження у справі на адресу відповідача, яка була вказана в позовній заяві. На цю ж адресу 14 червня 2011 року було надіслано акти звірки взаєморозрахунків, які отримані 21 червня 2011 року відповідачем, а тому посилання відповідача на порушення його процесульних прав є безпідставними та необгрунтованими.

Представник позивача повністю підтримав свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та зазначив, що відповідачем не додано до апеляційної скарги будь-яких документів, які б спростовували або зменшували розмір заборгованості визначеної рішенням господарського суду Волинської області.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду був завчасно повідомлений належним чином, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що відповідач по справі належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності його представника.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила, що:

12 січня 2011 року, між ТОВ "Сфера Плюс" та ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" було укладено Договір поставки №001,відповідно до п.2.1 якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язався своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал з друком на умовах даного Договору. Структура матеріалів, кількість товару, строки поставки та його вартість обумовлювались сторонами у специфікаціях.(а.с. 14-18)

Згідно п.3.1 Договору, відповідач зобов'язався перерахувати грошові кошти на поточний рахунок позивача у розмірі 20% від вартості товару, що вказана у відповідності специфікації, протягом 2 банківських днів з моменту її підписання.

Відповідно до п. 3.2 Договору, залишкову частину суми, вказаної у специфікації, відповідач зобов'язався оплатити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 25 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Позивач свої зобовязання виконав, згідно укладених та підписаних між сторонами специфікацій №1 від 14 січня 2011 року та №2 від 10 лютого 2011 року, поставив товар відповідачу на загальну суму 226 920,43 грн., що підтверджується рахунками-фактурами №СФ-190101 від 19 січня 2011 року, №СФ-100201 від 10 лютого 2011 року та видатковими накладними РН-0402-02 від 04 лютого 2011 року, №РН-2402001від 24 лютого 2011 року.(а.с. 19-24)

В свою чергу, відповідач зобовязання виконав частково, оплативши товар на суму 118 000,00 грн., а тому розмір заборгованості склає 108 920,43 грн.

02 червня 2011 року, ТОВ "Сфера Плюс" звернулось до господарського суду Волинської області з позовними вимогами до ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 113 547,49 грн.

29 червня 2011 року, рішенням господарського суду Волинської області було частково задоволено позов ТОВ "Сфера Плюс" до ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 113 547,49 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача стягнуто 113 547,49грн., з яких: 108 920,43 грн. - основного боргу, 4 627,06 грн. - пені, 1 135,47 грн. - витрат по оплаті держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В частині стягнення 10 000,00 грн. витрат на юридичні послуги було відмовлено.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

В силу ст. 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.(ст. 612 ЦК України).

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що заборгованість, яка складає 108 920,43 грн., підлягає стягненн з відповідача.

Згідно п.8.4 Договору, за порушення строків оплати, передбачених даним договором, відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з дня, наступного за днем настання строку оплати.

Судом першої інстанції вірно враховано, що, відповідно до розрахунку позивача, пеня становить 4 627,06 грн. за період з 04 березня 2011 року по 16 травня 2011 року, нарахована правомірно і підлягає до стягнення з відповідача.

Всього слід стягнути з відповідача 113 547,49 грн.

Також, судом першої інстанції правильно зроблено висновок про відмовлення в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10 000,0 грн. за отримані юридичні послуги та повернення 100,0 грн. сплаченого державного мита.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що ним не було отримано ухвалу про призначення слухання справи №5004/1074/11 і він, не приймаючи участь у судовому засіданні, не зміг надати документи в заперечення позовних вимог, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було отримане уповноваженою особою 09 серпня 2011 року, що свідчить про завчасне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи №5004/1074/11. Крім того, відповідач, заперечуючи проти прийнятого рішення, до поданої ним апеляційної скарги не подав жодного документу, який би спростовував прийняті господарським судом першої інстанції висновки.

Тому, колегія суддів вважає, що процесуальні права відповідача порушені не були і суд першої інстанції вправі був, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути зазначений спір за наявними в справі матеріалами.

Отже, твердження відповідача, що судом були порушенні його процесуальні права є надуманими та необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 29 червня 2011 року прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11 р. у справі №5004/1074/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5004/1074/11 повернути на адресу господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.