Рішення № 17868954, 11.08.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2011 р. Справа № 8/5027/737/2011. За позовом Приватного підприємства "Лев-Транс", м.Львів

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про стягнення боргу за надані послуги перевезення вантажів - 29587,86 грн.

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Будінвест»

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність від 22.07.2011 р.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лев-Транс", вул. Грінченка, 14/3, м.Львів, звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованості за надані послуги перевезення вантажів згідно договору заявці №2289 р П від 29.12.2010 р. у звязку із псуванням вантажу в загальній сумі 29587,86 грн., в тому числі: 28768,56 грн. основного боргу, 604,13 грн. інфляційних втрат, 215,17 3% річних.

Свої позовні вимоги, викладені в позовній заяві, позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань по договору перевезення оформленого заявкою №2289 р П від 29.12.2010 р. у звязку із позивачем понесені збитки, а саме псування вантажу залишкової вартості 92 замоклих мішків рису та оплата послуг, а також оплату послуг експертизи Львівської торгово-промислової палати та Державної хлібної інспекції.

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.07.2011 р. Ухвалою від 28.07.2011 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 11.08.2011 р. та залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Будінвест», позивача зобовязано направити копію позовної заяви та додатків третій особі, докази направлення надати суду.

10.08.2011 р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи в звязку проходженням відповідачем медичного обстеження, та зайнятість його представників у засіданні Чернівецького обласного осередку «Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України».

11.08.2011 р. від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 11.08.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду додаткові докази, які просив долучити до матеріалів справи.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розцінює його як затягування процесу, оскільки відповідач не забезпечує явку свого представника в друге поспіль судове засідання. Відповідачем не надано доказів у підтвердження проходження медичного обстеження. Посилання відповідача на неможливість забезпечення явки своїх представників у судове засідання 11.08.2011 р. через зайнятість у засіданні Чернівецького обласного осередку «Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України»судом до уваги не беруться, оскільки не є поважними причинами, оскільки відповідач мав право та можливість доручити представництво своїх інтересів іншим представникам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

29 грудня 2010 року ПП «Лев-Транс»залучило приватного підприємця ОСОБА_1 для перевезення вантажу в якості перевізника, що підтверджується заявкою № 2289 рП від 29 грудня 2010 р.

Відповідно до заявки №2289 рП від 29.12.2010 р. відповідач зобовязався здійснити перевезення за маршрутом с.Ботанічне (АР Крим) - с. Верень (Львівська обл.), також заявко визначено рід вантажу, яким є рисова крупа, маса - 20 тон, державний номер тягача НОМЕР_1 та причепу НОМЕР_2, тип кузова тент, дата завантаження 30.12.2010 р., вантажовідправник ПП Чернишевське, вантажоодержувач ТзОВ «Будінвест».

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно пп. 1, 2 ст. 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено: «Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.»

З огляду на вищевикладене, дослідивши заявку №2289 рП від 29.12.2010 р., суд встановив, що дана заявка містить всі істотні умови необхідні для договору перевезення вантажу, вона укладена в письмовій формі, відповідно між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Також згідно частини 3 ст. 909 Цивільного кодексу України: «Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).»

Згідно товарно-транспортної накладної №0004029 від 30.12.2010 р. відповідач прийняв до перевезення рис крупу вагою 20 тон 400 мішків, вантажовідправник ПСП «Чернишевське»пункт загрузки с.Ботанічне, вантажоотримувач ТОВ «Будінвест» пункт розгрузки с.Верень Миколаївський район Львівська область. Номерні знаки тягача та прицепу та водій також ідентичні тим, які зазначені в заявці №2289 рП від 29.12.2010 р. Приймав вантаж згідно товарно-транспортної накладної №0004029 від 30.12.2010 р. водій ОСОБА_3, здавав інший водій ОСОБА_4.

В товарно-транспортній накладній №0004029 від 30.12.2010 р. в графі прийняття товару зазначено наступне: «13.01.2011 р. при вивантажені авто виявлено 67 мішків замоклими, 133 без ознак замоклості, при вивантаженні причепу виявлено замоклими 25 мішків 175 без ознак замокання. Товар направлено на експертизу.»

Згідно рапортів аварійного комісара ТОВ «Екліс»від 13.01.2011 р. також встановлено що при вивантаженні вантажу з причепу у кількості 200 мішків рису було виявлено 25 мішків з ознаками замокання, при огляді вантажу (200 мішків) у кузові автомобіля 67 мішків виявлено замоклими. Дані рапорти підписані ОСОБА_4

На підставі посвідчень № 02 та № 05 на аналіз проби від 14.01.2011 р. проведені аналізи проб рису Державною хлібною інспекцією, якими встановлено, що партії рису з 25 та 67 мішків не відповідають вимогам ГОСТ 6292-93 жодного сорту по вологості та запаху.

Львівською торгово-промисловою палатою актами відбору проб здійснено відбір проб з 67 замоклих та 133 сухих мішків у кузові автомобіля.

Актом експертизи Львівської торгово-промислової палати № 1-52-В від 18.01.2011 р. встановлено, що замокання продукції відбулося у зв'язку з виявленими пошкодженнями (у вигляді наскрізних отворів) верхньої частини кузова автомобіля, що спричинили проникнення вологи в кузов та пошкодження товару атмосферними опадами, а також що 67 мішків поліпропіленових з підмочкою не відповідає вимогам ГОСТ 6292-93 для жодного сорту.

Відповідачем порушенно Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. (далі Правила): а саме перевізник зобов'язаний надати під завантаження справний автотранспорт придатний для перевезення конкретного вантажу. Забороняється перевозити вантаж автотранспортом з пошкодженими кузовами, тентами та іншими неполадками, які можуть причинити нестачу, псування або пошкодження вантажу (п. 17.11 Правил); під час перевезення борошна і круп перевізники зобов'язані дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і здійснювати заходи для забезпечення цілісності вантажу, запобігаючи попадання атмосферних опадів (п. 25.1.1 Правил). Згідно з пп. 8.2 та 8.25 пункту 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що відповідає санітарним нормам.

Згідно пункту 17 заявки №2289 рП від 29.12.2010 р. перевізник несе відповідальність за зберігання вантажу від пункту завантаження до пункту розвантаження.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

04.01.2010 р. між ТОВ «Будінвес»та ПП «Лев-Транс»укладено договір перевезення вантажів та експедиційні послуги №04/01/10-1, та укладено заявку №2289 р З від 29.12.2010 р. яка за умовами ідентична заявці №2289 рП від 29.12.2010 р. укладеній між позивачем та відповідачем.

Позивач обґрунтовує розмір збитків в сумі 28768, 56 грн. вартістю замоклих 92 мішків у сумі 27600 грн., а також оплатою 840 грн. за послуги Торгово-промислової палати та 328,56 грн. за послуги Львівської обласної державної хлібної інспекції.

За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вартість 92 замоклих мішків оцінюється у 27600 грн., виходячи із вирахуваної вартості одного мішка, відповідно до видаткової накладної №В1РН-0000231 від 04.01.2011 р. Даною накладною ПСП «Чернишевське»передало рис-крупу 20 тон вартістю 120000 грн. ТОВ «Будінвест».

Згідно платіжних доручень №39 від 18.01.2011 р. на суму 840 грн. за послуги Львівської торгово-промислової палати та платіжного доручення №22 від 14.01.2011 р. на суму 246,42 грн. за послуги Львівської обласної державної хлібної інспекції оплачено ТОВ «Будінвест».

Платіжним дорученням №1030 від 01.04.2011 р. позивачем оплачено ТОВ «Будінвест»28768,56 грн., з призначенням платежу відшкодування завданих збитків (псування рису) згідно претензії №21/01/11-2 від 21.01.2011 р.

ТОВ «Будінвест»передало ПП «Лев-Транс»92 мішки зіпсованого рису актом прийому передачі майна №1 від 28.04.2011 р. Даний зіпсований рис утилізований, що підтверджується актом №2 надання послуг по договору за 05.2011 р. та талоном про оплату за обробку сміття №128 від 06.05.2011 р. Відповідно залишкової вартості 92 мішків зіпсованого рису не існує.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено понесення збитків перевезенням здійсненим по заявці №2289 рП від 29.12.2010 р., а тому позовні вимоги щодо стягнення збитків в сумі 28768,56 грн. належить задовольнити.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить також стягнути 604,13 грн. інфляційних втрат та 215,17 грн. 3% річних за період з 01.04.2011 р. по 01.07.2011 р.

Суд зазначає, що ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до договірних зобовязань при простроченні оплати. При застосуванні даної норми необхідним є визначення прострочення та настання права вимоги на грошові кошти, з даного моменту кредитор має право вимагати нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

При стягненні збитків не можливо встановити право вимоги на дані збитки відповідно і не можливо встановити момент із якого нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, тим більше коли перевізник не визнає нанесені ним збитки і в даній ситуації коли перевезення здійснювалось через посередника, а не напряму вантажоодержувач із перевізником.

Відповідно суд вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення 604,13 грн. інфляційних втрат та 215,17 грн. 3% річних за період з 01.04.2011 р. по 01.07.2011р.

У звязку із частковим задоволенням позову судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 у Чернівецькій філії «Приватбанк», МФО 756282) на користь Приватного підприємства "Лев-Транс" (вул. Грінченка, 14/3, м.Львів, р/р 26004000004098 в ПАТ «Фольксбанк»м.Львів МФО 325213, код ЄДРПОУ 34904292) 28768,56 грн. основного боргу, 261,55 грн. державного мита, 229,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 11.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 16.08.2011 року.

Суддя І.В. Марущак