Рішення № 17868751, 09.08.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 15/5027/725/2011

За позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України

до відповідачів:

1.Репужинецької сільської ради Заставнівського району

2.Чернівецької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу

3.товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина»

4.Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації

про визнання недійсним та скасування рішення про визнання права власності, свідоцтва про право власності та державної реєстрації свідоцтва про право власності

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача-1 не зявився;

від відповідача-2 не зявився;

від відповідача-3 не зявився;

від відповідача-4 Романський В. В. начальник;

В засіданні приймала участь прокурор Ягодінова І. М.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України до Репужинецької сільської ради Заставнівського району, Чернівецької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина»та Заставнівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Репужинецької сільської ради № 1/2 від 18.01.2007 та № 12/2 від 04.12.2007 про визнання права власності, свідоцтв про право власності від 22.03.2007 та від04.12.2007, а також та державної реєстрації вказаних свідоцтв про право власності.

Позов обґрунтовується тим, що на підставі наказу обласного агропромислового комітету № 424 від 28.11.1986, виданого згідно вимог наказу Державного агропромислового комітету Української РСР від 12.11.1986 № 457, піонерські табори було переведено на самостійний баланс та передано у відання обласного обєднання «Чернівціколгоспздравниця» (який в 2003 році був ліквідований). Відповідно до наказу були зареєстровані відповідні статути табору «Дністер»та обласного обєднання «Чернівціколгоспздравниця». З довідки про включення до ЄДР підприємств та організацій України виданої Чернівецьким обласним управлінням статистики органом управління міжгосподарського оздоровчого табору «Дністер»являється Міністерство агропромислового комплексу України (зараз Міністерство аграрної політики та продовольства України).

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»від 10.09.1991 встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю, а згідно статті 86 Цивільного кодексу Української РСР, відання передбачає право лише на володіння та користування державним майном. Отже, майно табору «Дністер»є державним майном, а тому виконавчий комітет не мав права передавати його у власність Чернівецької ОРПП АПК та в подальшому ТОВ «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина».

Ухвалою від 13.07.2011 даний позов забезпечено шляхом заборони третьому відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна оздоровчого табору «Дністер»та заборони четвертому відповідачу вчиняти дії по реєстрації відчуження майна оздоровчого табору «Дністер».

Перший, другий та третій відповідачі проти позову заперечують з підстав викладених у їхніх письмових відзивах на позов. Зокрема, зазначають, що згідно укладеного договору від 16.05.1973 між Чернівецьким обкомом профспілки робітників і службовців сільського господарства і заготовок та Репужинецькою міжколгоспною радою по будівництву піонерського табору першому продано новозбудовані приміщення піонерського табору в с. Репужинці по фактичній їх вартості в сумі 421000,00 руб. Крім того, постановою господарського суду Чернівецької області від 31.05.2006 у справі № 9/69, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2006, встановлено факт належності у власності другого відповідача приміщень піонерського табору «Дністер»в с. Репужинцях.

Також прокурором надано суду лист головного управління статистики у Чернівецькій області від 29.06.2011 № 04-01-02-27/571 зі змісту якого вбачається, що виконавчий комітет Репужинецької сільської Заставнівського району ради в ЄДР не значиться, а отже не являється юридичною особою. А тому позов правомірно предявлено до Репужинецької сільської ради Заставнівського району.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє, ухвалою від 29.07.2011 розгляд справи відкладено на 09.08.2011 та зобовязано першого та другого відповідачів надати ряд додаткових доказів.

Позивач, перший, другий та третій відповідачі явку своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, перший та другий відповідачі вимоги суду викладені в ухвалі від 29.07.2011 без поважних причин не виконали. Позивач та перший відповідач про причини неявки їхніх представників суд не повідомили.

Другий відповідач до початку судового засідання заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням у відпустках його представників. При цьому, суд зазначає, що у другого відповідача було достатньо часу для подання витребуваних судом доказів, а тому жодних підстав для відкладення розгляду справи немає, а неявка представників другого відповідача у судове засідання не перешкоджає розглядові справи по суті.

До початку судового засідання від третього відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням його представника за кордоном. Проте, жодних доказів неможливості забезпечити участь свого представника у судовому засіданні третім відповідачем не надано, як і не надано доказів неможливості забезпечення представництва інтересів третього відповідача іншим представником. А тому суд вважає вказане клопотання третього відповідача необґрунтованим та не приймає його до уваги.

Крім того, третім відповідачем до початку судового засідання заявлено письмове клопотання про застосуванням строків позовної давності.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що ним не порушено строки позовної давності, оскільки про незаконність оскаржуваних рішень йому стало відомо тільки після проведення перевірки за наслідками якої 08.06.2011 винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно службових осіб другого відповідача.

Крім того, у судовому засіданні прокурор надав суду витребувані від першого відповідача докази.

Заслухавши пояснення представника четвертого відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач та прокурор обґрунтовують свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту Чернівецького обласного обєднання «Чернівціколгоспздравниця», затвердженого загальними зборами уповноважених представників по будівництву та експлуатації міжколгоспних здравниць «Чернівціколгоспздравниця»05.03.1986 протоколом № 1, в його склад ввійшов в тому числі міжгосподарський оздоровчий табір «Дністер».

На підставі наказу обласного агропромислового комітету № 424 від 28.11.1986, виданого на виконання вимог наказу Державного агропромислового комітету Української РСР від 12.11.86 № 457 з метою упорядкування оздоровчих установ системи обласного агропромислового комітету, піонерські табори було переведено на самостійний баланс та передано у відання обласного обєднання міжколгоспних здравниць «Чернівціколгоспздравниця», в тому числі піонерський табір «Дністер».

На виконання вказаного вище наказу обласного агропромислового комітету 27.03.1987 проведено передачу дитячого табору «Дністер» з балансу Чернівецького обласного міжколгоспного теплично-овочевого комбінату на самостійний баланс, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 26.03.1987 та статутом міжгосподарського оздоровчого табору «Дністер», прийнятого на засіданні ради обласного обєднання міжколгоспних здравниць «Чернівціколгоспздравниця»27.01.1995 та затвердженого Заставнівською районною радою народних депутатів 21.03.1995.

Як вбачається з наказу Чернівецького обласного обєднання міжколгоспних здравниць «Чернівціколгоспздравниця»№ 9 від 25.04.2003 згідно наказу № 7 від 24.02.2003 останнє ліквідовано.

Згідно довідки № 54 про включення до ЄДР підприємств та організацій України виданої Чернівецьким обласним управлінням статистики органом управління міжгосподарського оздоровчого табору «Дністер»являється Міністерство агропромислового комплексу України, а на даний час позивач. Аналогічне положення також закріплено в статуті міжгосподарського оздоровчого табору «Дністер».

Згідно статті 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (прийнятої позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20.04.1978) встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Згідно статті 87 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Статтею 89 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що державна власність основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР N 2164-XII від 04.03.92).

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»від 10.09.1991 № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших обєктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що міжгосподарський оздоровчий табір «Дністер»який передано у відання обласному обєднанню міжколгоспних здравниць «Чернівціколгоспздравниця»згідно наказу обласного агропромислового комітету № 424 від 28.11.1986 є державною (загальнодержавною) власністю.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»(в редакції чинній на момент прийняття рішення від 18.01.2007) встановлені делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад до яких належить в тому числі облік та реєстрація відповідно до закону обєктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (в редакції чинній на момент прийняття рішення від 18.01.2007) передбачений виключний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву Репужинецької сільської ради, документів поданих прокурором а також згідно пояснень представника першого відповідача підставою для прийняття виконавчим комітетом Репужинецької сільської ради оскаржуваного рішення від 18.01.2007 слугували лист другого відповідача № 25 від 27.09.2006, копія рішення виконавчого комітету Заставнівської районної ради народних депутатів трудящих Чернівецької області № 12 від 25.06.1973, копія договору від 16.05.1973 укладеного між Чернівецьким обкомом профспілки робітників і службовців сільського господарства і заготовок та Репужинецькою міжколгоспною радою по будівництву піонерського табору, та постанова господарського суду Чернівецької області від 31.05.2006 у справі № 9/69.

Однак, ані з договору від 16.05.1973, ані з рішення виконавчого комітету Заставнівської районної ради народних депутатів трудящих Чернівецької області № 12 від 25.06.1973 неможливо встановити, що мова йде саме про табір «Дністер», оскільки як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2004 № 141-р на території с. Репужинці Заставнівського району також існує дитячий оздоровчий табір «Буковинка». Крім того, другим відповідачем не надано жодного доказу про те, що він являється правонаступником Чернівецького обкому профспілки робітників і службовців сільського господарства і заготовок та доказів сплати коштів в сумі 421000,00 руб. Чернівецьким обкомом профспілки робітників і службовців сільського господарства і заготовок на виконання умов договору від 16.05.1973. Також, слід зазначити, що перелік приміщень на які оскаржуваними свідоцтвами визнано право власності за другим та третім відповідачами суттєво відрізняється від переліку приміщень, що зазначені в акті приймання-передачі приміщень піонерського табору згідно договору від 16.05.1973, на який посилається другий відповідач як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову (в свідоцтвах 29 обєктів загальною площею 4270,30 м2, а в зазначеному акті 20 обєктів загальною площею 4211,54 м2).

Таким чином, виконавчий комітет Репужинецької сільської ради Заставнівського району за відсутності беззаперечних доказів набуття майна табору «Дністер»у власність другого відповідача неправомірно прийняв рішення № 1/2 від 18.01.2007 про оформлення права власності на табір «Дністер»за Чернівецькою обласною радою профспілки працівників агропромислового комплексу, що є державною власністю.

В подальшому, згідно постанови президії Чернівецької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу № 9 від 05.09.2007 прийнято рішення про вступ до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина»з майновим внеском вартістю 1189000,00 грн. у вигляді нерухомості оздоровчий табір «Дністер».

Згідно акту про прийом-передачу майна від 01.10.2007 другий відповідач передав майно табору «Дністер»в статутний фонд третього відповідача

У звязку з цим рішенням виконавчого комітету Репужинецької сільської ради Заставнівського району № 12/2 від 04.12.2007 переоформлено право власності на оздоровчий табір «Дністер»за товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина».

Згідно постанови президії другого відповідача від 11.04.2008 № 4 останній вийшов зі складу засновників третього відповідача.

Отже, з вищевикладених обставин та норм слідує, що другий відповідач не ставши законним власником майна, не мав права передавати його в статутний фонд третього відповідача та як наслідок рішення виконавчого комітету Репужинецької сільської ради Заставнівського району № 12/2 від 04.12.2007 також підлягає скасуванню.

Щодо посилання відповідачів на мотивувальну частину постанови господарського суду Чернівецької області від 31.05.2006 у справі № 9/69, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2006, як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову прокурора, суд зазначає, що мотивація зазначеного рішення суду є оцінкою наданих суду доказів та правозастосуванням, а не фактами, які не потребують доведення в цій справі.

Щодо вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності на оздоровчий табір «Дністер»та скасування їх державної реєстрації суд зазначає наступне. Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість спорів господарським судам. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Отже, видача виконавчим комітетом свідоцтва про право власності на нерухоме майно є лише підтвердженням державної реєстрації цієї дії, а підставою для її вчинення є документи за переліком, встановленим Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, тобто оформлення свідоцтва на право власності є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів. Оскільки свідоцтво на право власності, як і його державна реєстрація, лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обовязки воно не є актом, який може бути оскаржено до господарського суду. Зважаючи на те, що спір про визнання свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації не підлягають розгляду в господарських судах України, суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В частині третій статті 267 Цивільного кодексу України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Пунктом 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності.

Судом встановлено, що про виявлені порушення, які зазначаються у позовній заяві, прокуратурі Чернівецької області стало відомо у 2011 році у ході розслідування, проведеного помічником прокурора Заставнівського району та порушення 08.06.2011 заступником прокурора Чернівецької області кримінальної справи відносно службових осіб другого відповідача, що підтверджується також постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.07.2011 № 4-70/11 якою скасовано вказану вище постанову заступника прокурора Чернівецької області про порушення кримінальної справи.

У звязку з викладеним суд зазначає, що строк позовної давності прокурором не пропущено.

Також не заслуговує на увагу посилання третього відповідача на постанову господарського суду Чернівецької області від 31.05.2006 у справі № 9/69 як на підставу для застосування строку позовної давності, оскільки на момент винесення вказаної постанови суду оскаржувані рішення не існували та не могли існувати.

Судові витрати слід покласти на першого відповідача з вини якого спір доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, пунктом 1 частини першої статті 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Репужинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області № 1/2 від 18.01.2007 «Про оформлення права власності на табір «Дністер», розміщений в с. Репужинці Заставнівського району Чернівецької області по вул. Центральна, 71 за Чернівецької обласною радою профспілки працівників агропромислового комплексу.

3.Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Репужинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області № 12/2 від 04.12.2007 «Про переоформлення права власності на комплекс, оздоровчий табір «Дністер»в с Репужинці, вул. Центральна, 71»за товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-санаторний дитячо-профільно-оздоровчий заклад праці та відпочинку «Дністер-Буковина».

4.Стягнути з Репужинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Репужинці, вул. Центральна, 9, ідентифікаційний код 04417211) в дохід державного бюджету державне мито в розмірі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

5.В решті позову провадження у справі припинити.

Суддя В. Байталюк

У судовому засіданні 09.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 09.08.2011.