Рішення № 17868579, 22.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/6135/11

вх. № 6135/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Іванов В.В., посвідчення № 205 від 29.09.2008 року, позивача - не з"явився, відповідача - ОСОБА_1, за дорученням,

розглянувши справу за позовом Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Харківської області, м. Харків

до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Високий

про стягнення 3339,45 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 3339,45 грн. шкоди, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов обґрунтований ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 55, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".

До початку судового засідання прокурора та відповідач звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

04.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

04.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю брати участь в судовому засіданні представника позивача, який знаходиться у щорічній відпустці.

Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього документи відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін в судове засідання не з'явились, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. В даному випадку, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо). Проте, нових доказів представником позивача суду не надано та про можливість їх надання в майбутньому в його клопотанні про відкладення справи не зазначено.

В судовому засіданні 22.08.2011 року прокурор підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, суд встановив наступне.

Позов пред'явлений Харківським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року, до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області 13.04.2009 року проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території селища Високий Харківського району Харківської області.

Обстеженням території виявлено засмічення земельних ресурсів будівельними відходами в межах зазначеного населеного пункту по вул. Дружби, б. 33, загальною площею 16,4 кв.м і об'ємом до 5 куб.м, що є порушенням вимог ст. 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Згідно з абз. 1 ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення".

Відповідно до п. З Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 року, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель.

При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди."

Відповідно до вимог ст. 55 "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. ЗЗ Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Відповідно п. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається зі змісту п.1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчим органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Дані виконавчі органи рад - створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами для здійснення виконавчих функції і повноважень місцевого самоврядування у межах визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 189 Земельного Кодексу України - самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до вимог ч. 4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відповідачем не виконано обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з вимогами ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів”.

У зв'язку з виявленими порушенням посадовими особами державної екологічної інспекції в Харківській області, з урахуванням норм, передбачених “Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007 року, розраховано шкоду, зумовлену засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області складено претензію № 454 від 21.10.2009 року щодо добровільного відшкодування збитків, заподіяних державі, у сумі 3339,45 грн. та надіслано Височанському селищному голові Харківського району Харківської області Глуменку В.С.

Після отримання претензії Височанською селищною радою Харківського району Харківської області збитки добровільно не сплачено.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Наведені обставини справи та приписи чинного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, їх доведеність суду необхідними конкретними доказами, визнання їх відповідачем, в звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1166 ЦК України, ст.ст. 55, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (62459, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Р. Люксембург, 12, код ЄДРПОУ 04396503, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 3339,45 грн., та перерахувати її на р/р 31514921700437 Високий С-Щ/Р 24062100, УДК у Харківському районі, код ЄДРПОУ 24134461, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, символ звітності 331 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011.

Стягнути з Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (62459, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Р. Люксембург, 12, код ЄДРПОУ 04396503, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Височанської селищної ради Харківського району Харківської області (62459, Харківська область, Харківський район, с. Високий, вул. Р. Люксембург, 12, код ЄДРПОУ 04396503, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 серпня 2011 року