Рішення № 17868570, 15.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р. Справа № 5023/4195/11

вх. № 4195/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 27.07.2010 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до ВКП Мереф'янське ВУЖКГ - 2, м. Мерефа

про стягнення 3725,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ВКП "Мереф'янське Виробниче Управління Житлово-комунального господарства-2", м. Мерефа про стягнення 3725,66 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 041-15220,01 від 128 липня 2005 року (пролонгований на 2011 рік, відповідно до п. 9.11 спірного договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1896,73 грн., 3 % річних в розмірі 331,97 грн. та індекс інфляції в розмірі 1496,96 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4195/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2011 року об 11:00.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач по справі правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

28 липня 2005 року між АК “Харківобленерго” та ВКП "Мереф"янське Виробниче Управління Житлово-комунального господарства-2" укладено договір про постачання електричної енергії за № 041-15220,01 ( далі - Договір), пролонгований відповідно до п. 9.11 спірного договору на 2011 рік.

В силу вимог Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.7 спірного договору споживач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" та "Інформаційного листа підприємства по КРП".

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з листопада 2010 року по квітень 2011 поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобовязання.

Зобов'язання відповідача виникло з порушення строків оплати, тому відповідно до Господарського та Цивільного Законодавства та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-ВР (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 року № 2921-ІІІ), відповідачу нарахована пеня, індекс інфляції та 3 % річних.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3725,66 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 1896,73 грн. Правомірність нарахування пені перевірена судом та підлягає задоволенню в сумі 1896,73 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 331,97 грн. та інфляційних в сумі 1496,96 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості, або документів, що спростовували б викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Виробничо комерційного підприємства "Мерефянське ВУЖКГ-2" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Радянська, 2, п/р 26005000632 в ХОД АТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 350589, КОД 31580939) на користь АК "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, КОД 00131954) на п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 1896,73 грн. пені, 331,97 грн. 3 % річних, 1496,96 грн. інфляційних, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/4195 /11 підписано 19 серпня 2011 року.