Рішення № 17868424, 10.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 5023/5249/11

вх. № 5249/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., за довіреністю б/н від 07.06.2011р.;

відповідача 1 - ОСОБА_2., за довіреністю № 08-11/3142/2-10 від 31.12.2010р.;

відповідача 2 - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

до відповідача-1: Харківської міської ради Харківської області, м. Харків;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД", м. Київ

про припинення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

24.06.2011р. позивач - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача 1 - Харківської міської ради Харківської області та відповідача 2 - ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД". У позовній заяві позивач просить суд припинити договір оренди землі від 27.12.2003 р., укладений між Харківською міською радою Харківської області та ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД". В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.120 Земельного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.19383) про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом.

Перший відповідач в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав наведених у раніш поданому відзиві на позовну заяву (вх.14247).

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належною адресою, що підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвала від 20.07.2010р., направлена на адресу 2-го відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2010 року у справі № 33/665-59/25-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (у зв'язку з набуттям чинності ЗУ "Про акціонерні товариства" та з метою приведення установчих документів ВАТ "ВіЕйБі Банк" у відповідність з чинним законодавством України, найменування банку було змінено на Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", про що зазначено в Статуті ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - позивач по справі) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" (відповідач 2 по справі) повністю задоволено та звернуто стягнення на майно, іцо належало відповідачу 2, шляхом набуття права власності позивачем на предмет іпотеки: нежитлову будівлю, літ. "Б-2", загальною площею 3093,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Мар'яненка, буд. 4.

Право власності позивача на будівлю зареєстровано 30.04.2010р. Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26023877 від 30.04.2010р.

В матеріалах справи наявний технічний паспорт від 17.08.2010р. та технічна документація, виготовлені КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на позивача.

27.12.2003 року між Харківською міською радою (відповідач 1 по справі) та відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Мар'яненка, 4, загальною площею 0,1264 га.

14.07.2010р. позивач звренувся до позивача з листом № 03/1-6855, в якому повідомив, що він є власником нежитлової будівлі, літ. "Б-2", загальною площею 3093,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Xарків, провул. Мар'яненка, буд. 4, і просив перевести права та обов"язки орендодавця на земельну ділянку під будівлею та прилеглу до неї теріторію шляхом підписання всіх необхідних документів.

06.09.2010р. відповідач 1 направив на адресу позивача лист № 6776/9-10, в якому повідомив, що для підготовки рішення щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки по пров. Мар"яненка, 4 необхідна письмова добровільна відмова від права користування зазначеною земельною ділянкою попереднього землекористувача.

Станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою договір оренди земельної ділянки від 27.12.2003 року, укладений між відповідачами, не припинений.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі з підстав, встановлених договором або законом.

У відповідності до положень ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж: обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 цієї ж статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на ж:итловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Крім того, згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Враховуючи викладені норми суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими, такими, що відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню судом.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача 1, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.14247).

Так, відповідач 1 у відзиві на позов, посилаючись на п. 4.2. договору оренди, відповідно до якого дія договору оренди припиняється зокрема, у разі розірвання договору у встановленому порядку; п. 4.4. договору оренди, яким зазначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, вказує на те, що позивач не є стороною договору, в зв"язку з чим вважає обраний ним спосіб захисту права непередбаченим діючим законодавством.

Способи захисту права по своїй суті це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного субєктивного права. Спосіб обраний позивачем направлений на захист права позивача користуватися земельною ділянкою, укладати договір оренди землі, які порушені існуванням укладеного 27.12.2003р. між відповідачами договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 цієї статті визначено який спосіб захисту цивільних прав та інтересів може бути обраний позивачем, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Одже, предмет позову про припинення договору оренди землі від 27.12.2003р., укладений між Харківською міською радою Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" відповідає способам захисту права, передбаченим законом.

Суд також зауважує відповідачам щодо п. 4.5. договору оренди, яким зазначено, що при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реорганізації юридичної особи - орендаря, права і обов"язки сторін діють в повному обсязі, згідно договору до припинення його дії, є такими, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Цивільний кодекс України, який має пріоритет над іншими законами України має застосовуватись відповідачами при укладенні договорів, визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Одже, цей пункт договору суперечить положенням ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 7, 31 Закону України "Про оренду землі" і не приймається до уваги судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача. Проте, ФДМУ від сплати державного мита звільнений п.35 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", отже в даному разі державне мито не стягується.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 377, 598 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 31 Закону України "Про оренду землі", керуючись, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити договір оренди землі від 27.12.2003 року, укладений між Харківською міською радою Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертраст Ко, ЛТД" (код ЄДРПОУ 16472103).

Суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 15.08.2011р.

Справа № 5023/5249/11