Рішення № 17867777, 09.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5016/2200/2011(6/135)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК», 62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5.

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Коблево», 57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Одеська, 6.

Про: стягнення заборгованості в сумі 7 107,76 грн., у тому числі 6927,00 грн. боргу, 3% річних в сумі 35,30 грн., інфляційних витрат в розмірі 145,46 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники :

Від позивача

представник не з'явився.

Від відповідача

представник не з'явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 6927,00 грн. боргу, 3% річних в сумі 35,30 грн., інфляційних витрат в розмірі 145,46 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд,

Встановив:

Як свідчать матеріали справи, а саме копія видаткової накладної № Н-445 від 23.12.2010 року позивачем був переданий, а відповідачем був отриманий товар –липка пакувальна стрічка на загальну суму 6 927,00 грн.

Крім того, факт отримання відповідачем товару підтверджується копією довіреності, виданої відповідачем на отримання від позивача матеріальних цінностей на ім»я Духань Галини Іванівни (а.с. 11 )

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що у даних правовідносинах до виконання зобов’язання з оплати вартості товару не встановлений строк виконання, суд вважає за доцільне застосувати положення ст. 530 ЦК України.

За приписами п. 2. ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином виникнення у боржника обов’язку щодо оплати товару пов’язане з необхідністю пред’явлення кредитором вимоги.

У відповідності до ст. 530 ЦК України позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 05.04.2011 року № 5/4/2ю сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 6 927,00 грн. відповідно до вказаної видаткової накладної.

Як свідчить надана копія поштової квитанції, 11.04.2011 року вказана вимога було направлена відповідачу.

Проте відповідач свої зобов’язання з оплати за придбаний товар не виконав та оплату за отриманий товар у визначений законодавством семиденний строк не здійснив, а тому суд погоджується з позивачем та вважає відповідача таким, що прострочив виконання свого обов’язку по оплаті за отриманий товар з 22.04.2011 року.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем у відповідності до розрахунку (а.с. 12) визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 22.04.2011 року по 22.06.2011 року становить 35,30 грн., а також суму втрат від інфляції, що за період квітень –травень 2011 року склала 145,46 грн.

Проте, враховуючи визначення позивачем права вимоги виконання боржником грошових зобов’язань з 22.04.2011 року, суд вважає безпідставним нарахування позивачем втрат від інфляції за квітень 2011 року.

Таким чином, суд вважає за доцільне за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» виходячи з суми боргу 6 927,00 грн. за період - травень 2011 року визначити втрати від інфляції, розмір яких склав 55,41 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відсутні докази проведення оплати за переданий товар, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Коблево»(57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Одеська, 6, код 00413966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК»(62418, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Технологічна, 5, код 31556047) 6927,00 грн. боргу, 3% річних в сумі 35,30 грн., інфляційних витрат в розмірі 55,41 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 233,01 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення 90,05 грн. втрат від інфляції.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко