Рішення № 17867745, 04.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2011 р. Справа № 5016/1500/2011(6/101)

Миколаїв.

За позовом: Приватного підприємства «АТП-2», 56500, м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Жовтневої революції,192

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вознесенська ПМК», 56500, м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Жовтневої революції, 283

Третя особа: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 54029, м.Миколаїв, вул.Г. Петрової, 2-А.

Про стягнення заборгованості, пені, збитків від інфляції, 3 % річних та судових витрат

Суддя О.В. Ткаченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 31.05.2011 р.

Від відповідача: не зявився .

Від третьої особи: ОСОБА_2., довіреність від 06.07.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням наданої до судового засідання заяви просить припинити провадження у справі в частині стягнення 60000,00 грн. заборгованості у звязку з частковим погашенням суми боргу відповідачем та стягнути 158860,65 грн. заборгованості за договором перевезень, 175088,52 грн. пені, 6636,83 грн. втрат від інфляції, 2878,17 грн. - 3 % річних.

Відповідач до судового засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Третьою особою до судового засідання на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2011 року надано копії документів щодо розрахунків ДП «Миколаївський облавтодор»з ВАТ «Вознесенська ПМК», починаючи з 10 червня 2010 року та акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2010 року по 31.05.2011 року.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року Приватне підприємство «АТП-2»(надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вознесенська ПМК»(надалі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором перевезення в сумі 218860,65 грн., пені в сумі 175088,52 грн., збитків від інфляції в сумі 6636,83 грн., трьох відсотків річних в сумі 2878,17 грн., а взагалі на суму 403464,17 грн., та витрат по сплаті державного мита і за ІТЗ судового процесу розміром відповідно 4034,64 та 236 грн..

В процесі розгляду справи позивачем було надано до суду заяву про часткове припинення провадження у справі та зменшення розміру позовних вимог. В зазначеній заяві позивач вказав, що після направлення відповідачу у відповідності зі ст.56 ГПК України копії позовної заяви і доданих до неї документів він перерахував Позивачу 60000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором перевезення, внаслідок чого вона зменшилась до 158860,65 грн., що підтверджується копією банківської виписки позивача за 22.04.2011 р.

За приписами п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, в частині стягнення 60000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору

У звязку з наведеним позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором перевезення в сумі 158860,65 грн., пеню в сумі 175088,52 грн., збитки від інфляції в сумі 6636,83 грн., три відсотки річних в сумі 2878,17 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним (виконавець) і відповідачем (замовник) 01.04.2010 р. було укладено договір по перевезенню вантажу автомобільним транспортом №1/04/2010, за умовами якого виконавець зобовязався надати замовнику послуги транспортом за заявкою замовника на перевезення вантажів, а замовник, в свою чергу, зобовязався сплатити кошти за виконані роботи в повному обсязі. (п. 1.1, 1.2 договору)

Як свідчать рахунки від 30.04.2010 р. № 13, від 03.05.2010 р. № 14, від 25.05.2010 р. № 17, від 27.05.2010 р. № 19 і від 10.06.2010 р. № 21 і підписаний сторонами акт виконаних робіт від 10.06.2010 р., протягом квітня-червня 2010 р. позивач перевозив для відповідача щебінь і відсів, і вартість послуг по перевезенню цих вантажів складає 298860,65 грн.

Згідно з п. 3.2.1. договору відповідач зобовязався проводити розрахунки в 3-денний термін з моменту отримання коштів від ДП «Миколаївський облавтодор»за надані послуги.

У відповідності до наданих третьою особою акту звіряння взаєморозрахунків між ДП «Миколаївський облавтодор»з ВАТ «Вознесенська ПМК»за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2011 р. та копій платіжних доручень, 21.06.2010 р. третя особа перерахувала відповідачу 250000,00 грн. в оплату за відсів, щебінь згідно акту звірки від 31.05.2010 р., 05.07.2010 р. 300000,00 грн. з тим же призначенням платежу і 11.08.2010 р. ще 200000,00 грн. з тим же призначенням платежу, тобто всього на загальну суму 750000,00 грн.

Таким чином, вказаними платежами третя особа здійснила оплату саме за щебінь і відсів, за послуги по перевезенню яких відповідач у договорі зобовязався сплачувати позивачу після отримання коштів від третьої особи, і отриманих вже за рахунок цих платежів коштів достатньо для того, щоб відповідач міг своєчасно розрахуватися з позивачем.

Проте відповідач свої зобовязання за договором виконував неналежним чином та, як свідчить копія банківської виписки позивача, 07.07.2010 р. в рахунок погашення заборгованості перерахував 80000,00 грн., у звязку з чим з 08.07.2010 р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 218 860,65 грн.

У відповідності зі ст.6 ГПК України позивачем відповідачу було передано 22.09.2010 р. письмову претензію з проханням погасити заборгованість в розмірі 218860,65 грн., на яку відповідач не надав ніякої відповіді. Строк розгляду претензії минув 22.10.2010 р.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають такі правові наслідки, встановлені договором або законом, як сплата неустойки і відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з п.5.1. договору «за кожний день прострочення оплати Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день від суми простроченого платежу».

На підставі наведеного пункту договору позивачем за період з 23.10.2010 р. по 31.03.2011 р. нараховано пеню в розмірі 175 088,52 грн.

Обґрунтовуючи остаточно свої вимоги щодо стягнення пені позивач вказав, що згідно з ч.3 ст.232 ГПК України предявлення вимоги щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення є правом учасника господарських відносин, а згідно з ч.6 ст.232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З акту звіряння взаєморозрахунків між ДП «Миколаївський облавтодор»і ВАТ «Вознесенська ПМК»за період з 01.04.2010 р. по 31.05.2011 р. вбачається, що 21.06.2010 р. перше перерахувало другому 250000,00 грн. в оплату за відсів, щебінь згідно акту звірки від 31.05.2010 р., 05.07.2010 р. 300000,00 грн. з тим же призначенням платежу і 11.08.2010 р. ще 200000,00 грн. з тим же призначенням платежу, тобто всього на загальну суму 750000,00 грн.. З банківської виписки позивача, доданої до позову, вбачається, що 07.07.2010 р. відповідач перерахував позивачу в погашення заборгованості 80000,00 грн. і, таким чином, заборгованість відповідача з 10.06.2010 р. по 07.07.2010 р. складала 298860,65 грн., а з 08.07.2010 р. 218860,65 грн.

Скориставшись своїм правом, позивач у своєму позові нарахував відповідачу пеню лише за 160 днів прострочення оплати за строк з 23.10.2010 р. по 31.03.2011 р. і під час розгляду судом справи не вбачає за необхідне збільшувати позовні вимоги у цій частині. Але, оскільки нарахування пені є правом позивача, не змінюючи її суми в розмірі 175088,52 грн., він просить вважати датою початку нарахування пені 08.07.2010 р., а датою закінчення 14.12.2010 р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми позивач здійснив нарахування цих сум, починаючи з 23.10.2010 р. по 31.03.2011 р. включно. Згідно розрахунків позивача розмір 3% річних з простроченої суми складає 2878,17 грн., а втрати від інфляції за вказаний період становлять 6636,83 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позивач у звязку з порушенням його прав та законних інтересів цілком правомірно звернувся до суду з позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 158860,65 грн. заборгованості за договором перевезень, 175088,52 грн. пені, 6636,83 грн. втрат від інфляції, 2878,17 грн. - 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки погашення 60000,00 грн. боргу у відповідності до наданої банківської виписки від 28.04.2011 року відбулось до звернення з даним позовом до суду (вх. № 11123/2011 від 19.05.2011 року), суд вважає, що судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме витрати по держмиту в сумі 3434,64 грн. та 200,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, ст.ст. п. 1-1 ст. 80, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 60000,00 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вознесенська ПМК»(56500, м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Жовтневої революції, 283, ЄДРПОУ 00911925) на користь Приватного підприємства «АТП-2»(56500, м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Жовтневої революції, 192, ЄДРПОУ 32332437) заборгованість за договором перевезення в сумі 158860,65 грн., пеню в сумі 175088,52 грн., збитки від інфляції в сумі 6636,83 грн., три відсотки річних в сумі 2878,17 грн., а також 3434,64 грн. витрат по сплаті державного мита та 200,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «09»серпня 2011 року.