Рішення № 17867555, 02.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5016/2335/2011(6/145)

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18.

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 54010, АДРЕСА_1.

Про: стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 3410,68 грн., 147,19 грн. втрат від інфляції, 48,84 грн. 3% річних, 211,35 грн. пені.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність від 07.10.2010 року № 09/61.

Від відповідачаНе з»явився.

Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3410,68 грн., 147,19 грн. втрат від інфляції, 48,84 грн. 3% річних, 211,35 грн. пені.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 15.07.2011 року була надіслана на його адресу, проте повернулась до суду з поштовою відміткою «зі спливом строку зберігання».

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

встановив:

01.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3176 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач зобовязався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач (споживач) зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 9. договір укладено на строк до 01.08.2011 року та вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

У відповідності до п.п. 6.3. договору відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду (календарний місяць п.п. 6.2.) сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п.6.4. договору сторонами станом на 01.08.2010 року зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 3216,66 грн.

Крім того у відповідності до умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за термін з жовтня 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 2282,56 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рахунки за жовтень 2010 року - квітень 2011 року, а також копії поштових реєстрів (а.с. 18-37) позивачем на адресу відповідача направлялись щомісячні рахунки.

Таким чином загальна вартість поставленої теплової енергії з урахуванням зафіксованого пунктом 6.4. договору боргу в сумі 3216,66 грн. та поставленої теплової енергії за термін з жовтня 2010 року по квітень 2011 року в сумі 2 282,56 грн. становить 5499,22 грн.

Проте станом на день звернення до суду з позовом відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожиту теплову енергію, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 3410,68 грн.

Враховуючи, що до складу суми боргу в розмірі 3410,68 грн. входить зафіксована п. 6.4. договору заборгованість в розмірі 3216,66 грн., термін сплати якої договором не зафіксований, позивачем в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача 24.01.2011 було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 3410,68 грн.

Проте вимоги позивача були залишені відповідачем поза увагою, а заборгованість залишилась несплаченою.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 7.4.2. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач зобовязаний сплатити пеню.

На підставі вказаного пункту договору, з врахуванням вимог ст. Закону України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»та ч.6 ст. 232 ГК України, визначений позивачем розмір пені за загальний період з 11.10.2010 року по 02.06.2011 року становить 211,35 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з прострочених сум, що за загальний період з 11.10.2010 року по 02.06.2011 року становить 48,84 грн., а також визначено суму збитків від інфляції, що за період з листопада 2010 року по травень 2011 року становить 147,91 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, позивач у звязку з порушенням його прав та законних інтересів цілком правомірно звернувся до суду з позовом.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54010, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966, на р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461) основний борг за теплову енергію в сумі 11893,86 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54010, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966, на р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461) 147,19 грн. втрат від інфляції, 48,84 грн. 3% річних, 211,35 грн. пені, 102, 00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко