Рішення № 17867310, 10.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2011 р.Справа № 5013/943/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5013/943/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Акріс ЛТД"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО"

про стягнення 14370,65 грн.,

представники сторін не присутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Акріс ЛТД" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" 14370,65 грн. заборгованості за договором поставки № М14 від 01.06.2010 року, з яких: 13795,11 грн. основний борг; 211,23 грн. пеня; 81,75 грн. три проценти річних; 282,56 грн. втрати від інфляції, а також про стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області про порушення провадження в справі від 30.05.2011 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду, від сторін витребувані необхідні для розгляду справи документи; зобов'язано сторони забезпечити явку в судове засідання своїх повноважних представників.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі, надав суду витребувані документи.

Відповідачем не подано витребувані в ухвалі від 30.05.2011 р. про порушення провадження у справі документи.

Ухвала про порушення провадження в даній справі від 30.05.2011р. та ухвала від 22.06.2011р. надіслані відповідачеві за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 24, вказаною позивачем у позовній заяві та яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 9336998 станом на 04.04.2011. Іншої адреси суду не відомо.

Однак, на адресу господарського суду поштовим органом зв'язку повернуто вищевказані ухвали з відміткою про відсутність адресата.

Відповідач у справі несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання ним відомостей стосовно зміни свого місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач є таким, що належним чином повідомив про дату, час і місце проведення судового засідання, оскільки направляв судові акти за місцем реєстрації відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АКРІС ЛТД" (постачальник) 01.06.2010 року укладеного договір поставки № М14 (далі - договір).

Згідно п.п. 1.1.-1.3. договору постачальник зобовязується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначаються в специфікаціях. Розгорнутий асортимент, кількість та ціна товару погоджується сторонами у відповідності до умов договору та відображається в специфікації на поставку товару, (його окремої партії), рахунку-фактурі, видатковій накладній, які після їх належного оформлення додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною. Право власності на товар або його окрему партію переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п.п. 2.3., 3.2. договору сплата ціни договору здійснюється покупцем по мірі реалізації товару або його частини кінцевому споживачу на протязі 14 банківських днів з дня такої реалізації, шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника вказаний в реквізитах договору. Оплата товару вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця.

Згідно додаткової угоди до договору № М14 від 01.06.2010 р. постачальник зобов'язаний поставити товар у повному обсязі на протязі 20 календарних днів з моменту укладення договору, за адресою визначеною в специфікаціях (п. 3.1 договору).

Сторони узгодили умову про те, що договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2011 року.

Протягом червня-листопада 2010 року покупцю відпущено товар згідно видаткових накладних № 375 від 23.06.2010 р., № 383 від 25.06.2010 р., № 1994 від 30.06.2010 р., № 488 від 16.08.2010 р., № 489 від 16.08.2010 р., № 2756 від 01.09.2010 р., № 647 від 14.10.2010 р., № 3500 від 04.11.2010 р., на загальну суму 19 205,49 грн. та довіреностей № 31 від 23.06.2010 р., виданої на ім'я ОСОБА_1 № 31 від 23.06.2010 р., виданої на ім'я ОСОБА_2, № 46 від 01.11.2010 р., виданої на ім'я ОСОБА_3.

Покупцем за видатковими накладними № 414 від 01.07.2010 р., № 477 від 16.08.2010 р., № 487 від 16.08.2010 р., № 2753 від 01.09.2010 р. повернуто продавцю частину товару на загальну суму 4 510,38 грн.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобовязання за договором поставки № М14 від 01.06.2010 р. Але відповідач у порушення умов договору вартість поставленого товару сплатив частково лише на суму 900 грн., залишок заборгованості за отриманий товар становить 13 795,11 грн.

Із наданих позивачем матеріалів слідує, що за період з 23.06.10 по 30.11.10 відповідач подавав позивачу звіти про реалізацію товару на загальну суму 6385,26 грн., але оплату відповідач так і не здійснив.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати товару на суму 13 795,11 грн.

Внаслідок того, що відповідач не перераховував позивачу кошти за реалізований товар, то позивач направив відповідачу листа № 1402/11 від 14.02.2011 р., що містить вимогу у 7-денний термін сплатити борг та/або повернути залишки нереалізованого товару, але даний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, відповідач повинен був сплатити суму боргу за товар в семиденний строк від дня предявлення позивачем вимоги, враховуючи поштовий обіг, але відповідач суму заборгованості на користь позивача не перерахував.

На підставі викладеного вище вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню на суму 13 795,11 грн.

Згідно п. 5.3. договору за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача сума пені становить 211,23 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивач правомірно обчислив індекс інфляції у сумі 282,56 грн. за період з серпня 2010 р. по лютий 2011 р. та три проценти річних у розмірі 81,75 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання, господарський суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 282,56 грн. та 3 % річних в сумі 81,75 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Державне мито по справі та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (24014, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, буд. 24, ід. код 36919562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Акріс ЛТД" (04054, м. Київ, вул. Гоголівська, 37/2, к. 57, адреса для листування: 03680, м. Київ, пров. Радищева, 8, ід. код 13707994):

13795,11 грн. основного боргу; 211,23 грн. пені; 81,75 грн. трьох процентів річних; 282,56 грн. втрат від інфляції;

судові витрати на державне мито в розмірі 143,70 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 15.08.2011