Рішення № 17867306, 08.08.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 5013/898/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/898/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач"

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський"

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод"

про стягнення 107 418,66 грн.

присутні представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 20.05.2011р.,

від відповідачів 1 та 2 - не присутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Креатив Постач" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій зазначені наступні вимоги:

стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Сочавський" заборгованість у сумі 49 768 грн. 36 коп., штраф у розмірі 40 088 грн. та плату за безпідставне використання грошових коштів у розмірі 1 647 грн. 45 коп. та втрати від інфляції в розмірі 14 914 грн. 71 коп., а всього 106 418,66 грн.;

стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" 1 000,00 грн. на підставі договору поруки від 19.08.10, укладеного між ТОВ "Креатив Постач" та ТОВ "Соколівський консервний завод".

Ухвалою господарського суду від 26.05.2011р. прийнято позовну заяву, від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Позивачем 17.05.11 подано до господарського суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Соколівський консервний завод". При цьому позивач просить стягнути кошти в загальній сумі 107 418,66 грн. з ТОВ "Сочавський". Також в уточненні позовних вимог зазначено наступні вимоги: стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Сочавський" заборгованість у сумі 50 768 грн. 36 коп., штраф у розмірі 40 088 грн. та плату за безпідставне використання грошових коштів у розмірі 1 647 грн. 45 коп. та втрати від інфляції в розмірі 14 914 грн. 71 коп., а всього 107 418,66 грн.

Відповідачі 1 та 2 вимоги ухвали суду від 17.06.2011 року не виконали, витребувані судом документи не подали.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що засвідчено повідомленнями про вручення поштового відправлення, зокрема, №0001690 від 09.06.11, №0083977 від 21.06.11, № 0001708 від 05.07.11, № 0001721 від 18.07.11, № 0084514 від 30.06.11, № 0088319 від 22.07.11, але не надали суду будь-яких матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та оцінивши подані до справи докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "Креатив Постач"- покупець та ТОВ "Сочавський" - постачальник укладено договір на поставку товару № 1086 від 19.08.2010 р.

За умовами п. 1.1 договору та додаткової угоди № 1 до договору № 1086 на поставку товару від 19.08.2010 р. постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити соняшникову нерафіновану олію в кількості 200 тонн за ціною 8 300,00 грн. за тонну, вартістю 1 660 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Строк поставки товару до 24.08.2010 року.

Згідно п. 3.1 договору постачальник поставляє товар партіями, згідно поданих покупцем заявок та відповідно до специфікацій/додаткових угод до договору на умовах СРТ згідно правил інкотермс-2000 (склад покупця): м. Кіровоград, пр-т Промисловий, 19.

Сторони узгодили умову про те, що оплату за кожну партію товару, яка поставляється за договором, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості партії товару - на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури. Рахунок-фактура на оплату партії товару надається постачальником протягом одного дня з моменту підписання сторонами специфікації/додаткової угоди про узгодження окремої партії товару. Форма оплати: 100% передплата товару. Датою здійснення оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця, що підтверджується банківською випискою (розділ 5 договору).

21.08.2010 року покупець, відповідно до умов Договору №1086, здійснив попередню оплату товару в розмірі 1 383 334,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 204 від 21.08.2010 р. До 21.08.2010 року постачальник здійснив часткову поставку товару на суму 807 258 грн. 38 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-1 від 20.08.2010 р. на суму 223 270,10 грн. та № РН-02 від 21.08.2010 р. на суму 583 988,28 грн.

31.08.2010 року за видатковою накладною № РН-03 від 31.08.2010 р., тобто з простроченням на сім календарних днів, постачальником здійснено часткову поставку товару на суму 315 732 грн. 16 коп.

03.09.2010 року, тобто з простроченням на десять календарних днів, постачальником здійснено часткову поставку товару на суму 209 575 грн. 10 коп. Отже, постачальник здійснив поставку товару на суму 1 332 565 грн. 64 коп.

Таким чином, в порушення умов договору постачальник не поставив на склад покупця товар на суму 50 768 грн. 36 коп., тобто частини попередньої оплати.

При вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правилами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлені правила про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

У відповідності до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище ТОВ "Сочавський" безпідставно користується коштами ТОВ "Креатив Постач" в розмірі 50 768 грн. 36 коп., оскільки не виконав зобов'язання щодо поставки позивачу товару на цю суму.

Проте, позивач не подав доказів встановлення сторонами договору розміру процентів за користування чужими грошовими коштами в силу частини 2 ст. 536 ЦК України. Укладеним між сторонами договором № 1086 на поставку товару від 19.08.10 розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений.

З огляду на те, що за згодою сторін у договорі на поставку товару від 19.08.10 розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений, то відповідач не може нести відповідальність на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді плати за безпідставне використання грошових коштів у розмірі 1 647 грн. 45 коп. та втрати від інфляції в розмірі 14 914 грн. 71 коп.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, у даному випадку відповідач несе відповідальність у вигляді пені за недопоставку товару.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений договором строк.

Згідно частини 1 ст. 530 Цивільного Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 612 Цивільного, кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством та договором.

Відповідно до п. 8.1. Договору №1086 від 19.08.2010 року у випадку несвоєчасної поставки товару/партії товару, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару/партії товару, за кожен день прострочення поставки. Нарахування штрафу припиняється з моменту повного виконання зобов'язання.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За розрахунком позивача сума штрафу становить 40 088,14 грн. за порушення строку поставки товару, при цьому сума сума обчислена як пеня - за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

19.08.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" - поручитель та товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" - кредитор підписано договір поруки № 1132 від 19.08.2010 р., за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором в межах 1000 грн., за виконання товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський" згідно зобов'язань за основним договором на поставку товару (соняшникова нерафінована олія) № 1086 від 19.08.2010, укладений між кредитором і боржником.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання (порушення виконання) боржником зобов'язань за сплату товару, згідно основного договору, поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього шляхом сплати кредитору за свій рахунок суми заборгованості за поставлений товар, в межах 1000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом приписів статей 553, 554 Цивільного кодексу України договір поруки укладений між кредитором за основним зобов'язанням і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є стороною в основному зобов'язанні. Законодавством України не передбачено обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору.

Позивачем 17.05.11 подано до господарського суду заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ "Соколівський консервний завод".

Право позивача відмовитись від позову передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. Згідно частини другої ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Господарський суд, виходячи з наявних у справі матеріалів, приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 1000,00 грн. до ТОВ "Соколівський консервний завод", оскільки відмова позивача від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. На підставі п. 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у частині позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" 1000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

За таких обставин, позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський" підлягають задоволенню частково у частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 50 768,36 грн. та штрафу в розмірі 40 088 грн. У іншій частині позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський" про стягнення плати за безпідставне використання грошових коштів у розмірі 1 647 грн. 45 коп. та втрат від інфляції в розмірі 14 914 грн. 71 коп. слід відмовити.

Державне мито по справі в сумі 1074,19 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1 повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Відповідач 1 допустив недопоставку товару на спірну суму попередньої оплати.

Керуючись ст.ст. 44, 46, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський" (67610, с. Кам'янка, вул. В. Іванова, 21, Біляївський район, Одеська область, і.к. 34280962) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, і.к. 36978434):

суму попередньої оплати в розмірі 50 768,36 грн.; штраф у розмірі 40 088 грн.

судові витрати у справі на державне мито в розмірі 1074,19 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У іншій частині позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Сочавський" відмовити.

У частині позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" 1 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 15.08.11