Рішення № 17867172, 10.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.11 Справа № 5/5009/3884/11

Суддя К.В. Проскуряков

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (70200, АДРЕСА_1 70200, АДРЕСА_2)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільського міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення АПК” (70231, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Залізничне, вул. Ватутіна, буд. 4)

про стягнення 36 599,11 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №3344 від 04.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №01/11 від 20.04.2011 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.07.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільського міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення АПК” про стягнення 35199,00 грн.

Ухвалою суду від 12.07.2011 р. порушено провадження у справі № 5/5009/3884/11, розгляд якої призначено на 10.08.2011 р. У судовому засіданні від 10.08.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників прокурора, позивача та відповідача розгляд справи відбувся без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

10.08.2011 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшло заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 507,36 грн. та 3% річних у сумі 291,75 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом зясовано, що вказана заява відповідно до ст. 5 ГПК України була направлена на адресу відповідача 08.08.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком №0494 та описом вкладення у цінний лист від 08.08.2011 р.

Зазначена заява позивача приймається судом до розгляду, оскільки відповідає статтям 5, 22 ГПК України.

Представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, пояснив наступне. 01.04.2011 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «ГУЛЯЙПОЛЬСЬКЕ МІЖРАЙОННЕ ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПК» укладено договір поставки за № 01/04. Відповідно до умов даного договору позивач виконав свої зобовязання шляхом постачання (відвантаження) мінеральних удобрень, а саме селітри аміачної в мішках на загальну суму 34 800,00 грн. про що свідчить накладна від 22.04.2011 р. № 000000218. Відповідач вказаний товар отримав на підставі довіреності №8 від 14.04.2011 р., але не оплатив позивачу на банківський рахунок за поставлену продукцію суму у розмірі 34800,00 грн. у строк до 30.04.2011 р. Таким чином, утворилась заборгованість за договором поставки №01/04 від 01.04.2011 р., що складає 36 599,11 грн., а саме: 34 800,00 грн. основного боргу, 1 507,36 грн. пені, 291,75 грн. 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на умови договору поставки №01/04 від 01.04.2011 р., ст.ст. 193, 175 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству з огляду на наступне. Відповідач не визнає факт оформлення накладної №000000218 від 22.04.2011 р., оскільки вона не відповідає обовязковим вимогам до первинного документа, не містить розшифровки посади та ПІБ особи, що її підписала від імені відповідача, не скріплена печаткою відповідача. На підтвердження факту поставки продукції позивачем представлені суду копії договору постачання №01/04 від 01.04.2011р., специфікації (додаток №1) від 14.04.2011р. до договору постачання №01/04 від 01.04.2011р., накладної №218 від 22.04.2011р. на поставку селітри аміачної на суму 34800,00 грн. 18.04.2011р. загальними зборами акціонерів відповідача призначений новий керівник (генеральний директор) відповідача - ОСОБА_4 Договір постачання №01/04 від 01.04.2011р. та специфікація від 14.04.2011р. містять підпис старого керівника - голови правління ОСОБА_5 Про обставини та мету укладання такого договору відповідачу достовірно невідомо. Проте після дати 18.04.2011 (новий керівник ОСОБА_4) керівництво відповідача не підписувало накладну №218 від 22.04.2011р. та не вповноважувало на ці дії співробітників підприємства. Довіреності на отримання ТМЦ не видавалось. Також слід зазначити, що договір постачання №01/04 від 01.04.2011р. не може вважатися укладеним, оскільки на дату його підписання в ньому не міститься всіх обов'язкових суттєвих умов договору поставки, а саме умов про предмет (кількість та ціну товару) та строки поставки. Крім того, накладна №218 від 22.04.2011, представлена позивачем, не містить жодних посилань на договір постачання №01/04 від 01.04.2011р., які б дозволили визначити, що товар за цією накладною поставлений саме на виконання договору постачання №01/04 від 01.04.2011р. та на його умовах. Також накладна №218 від 22.04.2011 не містить умови щодо строку оплати за поставлений за нею товар. Враховуючи викладене, обов'язок виконання зобов'язання, укладеного без зазначення строку його виконання, виникає лише після пред'явлення відповідної письмової вимоги, а прострочення виконання такого зобов'язання - з восьмого дня після пред'явлення такої вимоги. Пред'явлення позивачем претензії на суму 35199,00 грн. та листа №37 від 04.05.2011р. не може вважатися вимогою про оплату за накладною №218 від 22.04.2011 в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки ані претензія, ані лист не містять жодних посилань на накладну №218 від 22.04.2011, а містять лише вимоги про оплату за договором постачання №01/04 від 01.04.2011р., який не має відношення до цієї накладної. Таким чином, строк оплати за накладною №218 від 22.04.2011 сторонами не встановлений та не наступив. За таких умов права позивача не порушені та він не має підстав звертатися до господарського суду за захистом своїх прав.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «ГУЛЯЙПОЛЬСЬКЕ МІЖРАЙОННЕ ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПК»(далі - Покупець) укладено договір постачання № 01/04, відповідно до розділу 1 якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець сплатити та прийняти товар (далі продукція): мінеральні добрива в асортименті, за цінами, у кількості та на умовах, зазначених в додатках до даного договору (Специфікаціях).

Відповідно до п.2.1. договору кількість поставленої по даного договору продукції узгоджується сторонами та вказується у додатках до договору (Специфікаціях).

Згідно з п.3.1. договору Продукція поставляється самовивозом автотранспортом Покупця на умовах СРТ с. Залізничне Придніпровської залізничної дороги та підпорядковується умовам «Інкотермс-2000».

Пунктом 3.2. встановлено, що Покупець самостійно та за свій рахунок здійснює вантаження Продукції на автотранспортний засіб.

Датою поставки вважається дата оформлення Постачальником накладної на відпуск продукції.

Згідно з пунктом 4.2. загальна сума договору складає 34800,00 грн.

На підставі пункту 5.1. визначено, що форма оплати - перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що умови оплати за поставлений товар: відстрочка платежу до 30.04.2011 р.

В розділі 8 пунктом 8.3. договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті Покупець сплачує пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі 0,3 % від вартості отриманої Продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 9.1. розділу 9 договору встановлено, що всі спори, які виникли за договором або в зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів.

Відповідно до пункту 9.2. договору встановлено, що у випадку, якщо сторони не зможуть прийти до згоди, то всі спори належить передачі на розгляд та остаточне вирішення в господарський суд по місцю знаходження відповідача.

Згідно з додатком №1 від 14.04.2011 р. до договору №01/04 від 01.04.2011 р. сторони визначили специфікацію, а саме: продукція селітра аміачна, кількістю 10 т., загальна сума враховуючи ПДВ складає 34 800,00 грн.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 виставила рахунок №00000000157 від 14.04.2011 р. відповідачу на підставі договору №01/04 від 01.04.2011 р. на суму 34 800,00 грн. у якому вказано, що найменування продукції - селітра аміачну в мішках 10000кг.

Позивачем, на виконання умов договору № 01/04 від 01.04.2011 р. було відвантажено відповідачу товар на суму 34 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №000000218 від 22.04.2011 р., яка підписана обома сторонами.

Уповноважена особа відповідача ОСОБА_6 на підставі довіреності №8 від 14.04.2011 р., яка дійсна до 24.04.20011 р. прийняла товар вказаний у накладній від 22.04.2011 р., а саме: аміачну селітру у кількості 10 т.

Також, позивачем сплачений податок на додану вартість 20 % на загальну суму 5800,00 грн. відповідно до податкової накладної від 22.04.2011 р. за № 60, у зв'язку з поставкою продукції відповідачу. У дані податковій накладній зазначено, що вид цивільно-правового договору договір поставки від 01.04.2011 р. №01/04, дата відвантаження товару 22.04.2011 р., номенклатура постачання товару селітра аміачна в мішках кількістю 10000 кг.

30.05.2011 р. позивач на адресу відповідача направив претензію про сплату заборгованості за поставлений товар відповідно до договору № 01/04 від 01.04.2011 р. на загальну суму 35 199,00 грн. з якої 34 800,00 грн. заборгованість за поставлений товар, 399,00 грн. пені., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.05.2011 р.

03.06.2011 р. вказану кореспонденцію відповідач отримав, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №00985938 від 30.05.2011 р.

Відповіді позивач не отримав.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором № 01/04 від 01.04.2011 р. належним чином та в повному обсязі не виконані.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Станом на 10.08.2011 р. сума заборгованості відповідача за договором № 01/04 від 01.04.2011 р. складає 36 599,11 грн., а саме: 34 800,00 грн. основного боргу, 1 507,36 грн. пені, 291,75 грн. 3% річних.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

01.04.2011 р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «ГУЛЯЙПОЛЬСЬКЕ МІЖРАЙОННЕ ПІДПРИЄМСТВО МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПК»було укладено договір № 01/04. Позивачем на виконання умов договору було поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною №000000218 від 22.04.2011 р., яка підписані обома сторонами.

Відповідач на підставі довіреності №8 від 14.04.2011 р. прийняв товар про, що свідчить підпис на видатковій накладній.

Враховуючи відстрочення оплати платежу відповідно до п.5.2. договору, відповідач повинен був здійснити оплату за видатковою накладною №000000218 від 22.04.2011 р. до 30.04.2011 р.

Відповідач свої зобовязання за договором не виконав, оплату товару не здійснив.

Станом на 10.08.2011 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 34 800,00 грн.

Доводи відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Підпис на видатковій накладній з боку відповідача відповідає підпису ОСОБА_6, який засвідчений керівником ВАТ “Гуляйпільського міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення АПК” у довіреності №8 від 14.04.2011 р. на отримання від ПП ОСОБА_1 цінностей, а саме: аміачної селітри у кількості 10 т.

Відповідач не надав доказів і нормативно не обґрунтував припинення зобовязань юридичної особи у звязку із зміною керівництва.

Судом зясовано, що відповідно до розділу 1 договору визначено, що Постачальник зобовязується поставити, а Покупець сплатити та прийняти товар (далі продукція): мінеральні добрива в асортименті, за цінами, у кількості та на умовах, зазначених в додатках до даного договору (Специфікаціях). Відповідно до п.2.1. договору кількість поставленої по даного договору продукції узгоджується сторонами та вказується у додатках до договору (Специфікаціях). В матеріалах справи міститься специфікація до договору №01/04 від 01.04.2011 р. у якій зазначено найменування товару, його кількість та ціна, тобто специфікація складена на виконання умов договору поставки №01/04 від 01.04.2011 р. та відповідно до вимог чинного законодавства, у звязку з цим, твердження відповідача не приймаються судом як належний та допустимий доказ порушення сторонами визначення суттєвих умов договору на момент його укладення.

Судом встановлено, що у накладній №000000218 від 22.04.2011 р. зазначено найменування - селітра аміачна в мішках, кількість - 10000 кг та ціну 34 800,00 грн. відповідно до специфікації (додаток №1 до договору поставки №01/04 від 01.04.2011 р.).

Також суд зазначає, що податкова накладна від 22.04.2011 р. за № 60 оформлена відповідно до накладної №000000218 від 22.04.2011 р., у якій предмет, кількість та ціна товару співпадають з умовами специфікації, яка оформлена відповідно до договору поставки №01/04 від 01.04.2011 р. Податкова накладна від 22.04.2011 р. за № 60 підтверджує факт здійснення поставки саме 22.04.2011 р. як зазначено у накладній №000000218 від 22.04.2011 р.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що накладна №000000218 від 22.04.2011 р. була видана позивачем на виконання саме договору поставки №01/04 від 01.04.2011 р.

Представники сторін пояснили суду, що інші поставки між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ “Гуляйпільського міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення АПК” 22.04.2011 р. не відбувались.

Представник відповідача свої твердження про наявність інших правовідносин з ФОП ОСОБА_1 документально не підтвердив, а також не надав належних та допустимих доказів того, що дана поставка здійснювалась не за договором №01/04 від 01.04.2011 р..

Відповідно до п. 8.3. договору при несвоєчасній оплаті Покупець сплачує пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі 0,3 % від вартості отриманої Продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 10.08.2011 р. розмір пені за період з 30.04.2011р. по 10.08.2011 р. складає 1 507,36 грн. та відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 10.08.2011 р. сума 3% річних відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи складає 291,75 грн., відповідає вимогам законодавства та підлягає задоволенню.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає за договором № 01/04 від 01.04.2011 р. складає 36 599,11 грн., а саме: 34 800,00 грн. основного боргу, 1 507,36 грн. пені, 291,75 грн. 3% річних.

Доказів виконання умов договору №01/04 від 01.04.2011 р., а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 36 599,11 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Гуляйпільського міжрайонного підприємства матеріально-технічного забезпечення АПК” (70231, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Залізничне, вул. Ватутіна, буд. 4; р/р №26007000005824 в ПАТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, МФО 300614, ЄДРПОУ 00903972) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (70200, АДРЕСА_1 70200, АДРЕСА_2; р/р №НОМЕР_2 в ЗОУ ВАТ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість за договором поставки №01/04 від 01.04.2011 р. у розмірі 34 800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1 507 (одна тисяча пятсот сім) грн. 36 коп. пені, 291 (двісті девяноста одна) грн. 75 коп. 3% річних., 365 (триста шістдесят пять) грн. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 11.08.2011р.