Рішення № 17867116, 01.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.11 Справа № 15/5009/3027/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Публічного акціонерного товариства “ТАСкомбанк”, 04070, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 15-А

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 456 810,92 грн. за кредитним договором № КР 37-2006 від 26.10.2006 р.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 105 від 18.07.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, паспорт СА № НОМЕР_2 від 24.06.1997 р.

Сутність спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “ТАСКомбанк” до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 462158,35 грн. за кредитним договором № КР 37-2006 від 26.10.2006 р.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.06.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання. Розгляд справи відкладався.

На виконання ухвали господарського суду Запорізької області по справі № 15/5009/3027/11 від 31.05.2011 р. Державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради надано довідку з ЄДРПОУ, згідно якої, відповідач станом на 10.06.2011 р. значиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Ухвалою суду від 26.07.2011 р., відповідно до ст. 25 ГПК України, було здійснено процесуальну заміну сторони у справі (відповідача) Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “ТАСкомбанк”, розгляд справи відкладено на 01.08.2011 р.

Позивач неодноразово заявами уточнював позовні вимоги (заява від 16.06.2011 р., заява від 23.06.2011 р.), згідно останньої заяви від 27.07.2011 р., позивач зменшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 456 810,92 грн., які складаються з 250 676,00 грн. основного боргу за кредитним договором № КР 37-2006 від 26.10.2006 р., 84 846,86 грн. заборгованості за відсотками, 54 508,32 грн. відсотків на прострочену заборгованість, 43 868,30 грн. пені за користування кредитом та 22 911,44 грн. пені по відсоткам.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята та позовні вимоги розглядаються в сумі 456 810,92 грн.

Уточнені позовні вимоги позивач в судовому засіданні 01.08.2011 р. підтримав та обґрунтовує їх ст. ст. 525, 526, 629, 1054 Цивільного кодексу України та ст. ст. 188, 193, 232 Господарського кодексу та кредитним договором № КР-37-2006 р. від 26.10.2006 р.

Відповідач не заперечив проти задоволення позову, письмовий відзив не надав.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 01.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

26.10.2006 р. між Акціонерним банком “ТАС-Бізнесбанк” (позивач по справі) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено кредитний договір № КР 37-2006 (надалі договір).

Згідно умов договору, позивач надає відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 470 000,00 грн., далі ліміт кредитної лінії, на термін по 25 жовтня 2010 роки, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 2 договору № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору визначено, що відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 21 (двадцяти одного) відсотка річних.

Мета кредитування визначена п. 1.2. договору, кредитні кошти надаються відповідачу для придбання:

-автомобілів МАЗ 543203-220 в кількості 2 шт. за договором купівлі-продажу від 04.09.2006 р., укладеним з ТОВ “ТЕХНОТОРГ-ДОН”;

-Напівпричепів - автовозів в кількості 2 шт. за договором купівлі-продажу № 6.116 від 05.09.2006 р., укладеним з ТОВ “Богдан-Спецавтотехніка”.

Пунктом 2.1.2. договору, передбачено відкрити відповідачу позичковий рахунок № НОМЕР_3.

Відповідно до п. 4.1. до договору, позивач надає відповідачу кредит шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунка відповідача та/або шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача на підставі заявки відповідача. Датою видачі кредиту вважається дата перерахування коштів з позичкового рахунку відповідача. Датою повернення кредиту вважається дата зарахування коштів на позичковий рахунок відповідача. Позичкова заборгованість відповідача враховується на рахунку № НОМЕР_3.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 469650 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по позичковому рахунку № НОМЕР_3 за 26 жовтня 2010 р.

Згідно п. 3.1.2 договору, відповідач зобовязався цілком повернути позивачу кредит не пізніше терміну, зазначеного в п. 1.1. договору, згідно графіку наведеного в додатку № 1 кредитного договору.

Відповідач зобовязався оплатити банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі й у порядку, визначеному в п. п. 4.2.-4.5. договору.

Згідно п. 4.3. договору, передбачено нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснюється позивачем за методом “факт/360”, за фактичний термін користування кредитом виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у році та місяці та фактичній заборгованості відповідача за позичковим рахунком. Нарахування відсотків здійснюється позивачем два рази на місяць:

1)у перший банківський день після 20-го числа кожного місяця (по 20-е число включно);

2)в останній банківській день кожного місяця (по останній календарний день місяця включно).

В місяць повернення кредиту відсотки нараховуються по день повернення кредиту встановлений у п. п. 1.1. договору. При цьому день повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Після дати повернення кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору, відсотки за користування кредитом, передбачені п. 4.2. договору, не нараховуються та не сплачуються, якщо позивач не прийме іншого рішення.

Відповідач порушив вимоги умов кредитного договору та пункт 2 договору № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, а саме: не виконуються в обумовлені строки зобов'язання щодо погашення кредиту відповідно до графіку погашення та сплаті щомісячно відсотків, передбачені кредитним договором.

Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 250 676,00 грн. за кредитом, 84 846,86 грн. заборгованість за відсотками, 54 508,32 грн. відсотків на прострочену заборгованість (розрахунок додається до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання грошових зобовязань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 250 676,00 грн. заборгованості за кредитом, 84 846,86 грн. заборгованості за відсотками, 54 508,32 грн. відсотків на прострочену заборгованість обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 43 868,30 грн. пені за користування кредитом та 22 911,44 грн. пені по відсоткам за період з 01.12.2010 р. по 24.05.2011 р.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як вбачається з п. 5.2. договору, сторони обумовили, що у випадку порушення відповідачем термінів погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом, комісій за надання та управління кредитом, передбачено за договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 Господарського кодексу України платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що розрахунок позивача є частково не вірним та за наслідком перерахунку суду і вимог чинного законодавства України присудженню до стягнення підлягають наступні суми: а саме 18 522,55 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 9725,44 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 17.12.2010 р. по 24.05.2011 р. В решті предявлених до стягнення сум пені слід відмовити, як заявлених необґрунтованих.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “ТАСкомбанк” (04070, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 09806443) 250 676,00 грн. заборгованості за кредитом, 84 846,86 грн. заборгованості за відсотками, 54 508,32 грн. відсотків на прострочену заборгованість, 18 522,55 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 9725,44 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 4182,79 грн. державного мита та 213,59 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08.08.2011 р.