Постанова № 17866252, 19.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 року Справа № 5023/2708/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. б/н від 15.05.2011 р.)

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад 2009”, м. Харків (вх. №2579Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/2708/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Антік”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад 2009”, м. Харків

про стягнення 93415,51 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 93415,51 грн. заборгованості та судові витрати, обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання щодо оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад 2009” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Антік” 93415,51 грн. заборгованості, 934,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/2708/11 та прийняти нове рішення, в яким у задоволенні позовних вимог ТОВ “Агро-Антік” до ТОВ “Каскад 2009” відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на порушення позивачем умов договору в звязку з тим, що останній не здійснив поставку у повному обсязі на умовах договору, не надав необхідні супровідні документи; вказує на те, що судом не враховано надані відповідачем докази, а саме банківські виписки, які спростовують заборгованість в розмірі 93415,15 грн., в звязку з чим зазначає про наявну у нього заборгованість перед позивачем в розмірі 7787,08 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні апеляційної інстанції його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами та дійсними обставинами справи. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Відповідач своїм правом брати участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, але 15.08.11р. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в звязку з перебуванням представника ТОВ “Каскад 2009” Тітова І.Б. та директора товариства Мастюх С.П. у щорічній відпустці.

Крім того, 16.08.11р. відповідач також надав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його неможливістю забезпечити в судове засідання явку свого уповноваженого представника Капусника В.В., в звязку з його перебуванням у відрядженні.

Колегія суддів залишає заявлені відповідачем клопотання без задоволення, оскільки не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по даній справі та зазначає, що у відповідності з приписами статті 28 Господарського процесуального кодексу України надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким колом осіб, явку сторін не визнано обовязковою. До того ж, колегія суддів враховує вимоги статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явку сторін не визнано обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 08 жовтня 2010 року між ТОВ "Агро-Антік" (позивач у справі) та ТОВ "Каскад 2009" (відповідач у справі) був укладений договір № 08/10-10 с (аркуш справи 29).

У відповідності до умов цього договору позивач зобовязався поставити товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах, зазначених договором.

Пунктом 1.2 передбачена характеристика товару: найменування - соя, кількість товару - 200 +/- 10% тн, ціна товару - згідно виставленим рахункам.

Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем у грошовій формі впродовж 3-х банківських днів після надання позивачем відповідачу документів, зазначених у п. 2.8 договору.

Пунктом 5.1 договору передбачений строк його дії, який встановлюється з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 314815,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-Т00006 від 10.12.10 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками (аркуш справи 9). У вказаній накладній в графі "замовлення" зазначений договір № 08/10-10 с від 08.10.10 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання цього договору. Крім того, позивачем до оплати відповідачу був виставлений рахунок-фактуру № СФ-000007 від 10.12.10 р. на загальну суму 341815,08 грн. (аркуш справи 11).

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується факт отримання товару уповноважною особою ТОВ "Каскад 2009" на підставі довіреності № 366 від 10.12.10 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Агро-Антік" (аркуш справи 10).

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання та не розрахувався за отриманий товар, незважаючи на те, що строк оплати за договором минув, надіслана на його адреса вимога № 24/03 від 24.03.2011 р. про погашення суми заборгованості у розмірі 93415,15 грн. також залишилась без задоволення.

Згідно наданому позивачем акту заліку зустрічних однорідних вимог від 17 березня 2011 року в наслідок проведеного заліку зустрічних однорідних вимог сторони дійшли до згоди, що взаємні зобовязання в сумі 87714,57 грн. виконані та станом на 17 березня 2011 року ТОВ "Каскад 2009" має заборгованість перед ТОВ "Агро-Антік" за договором № 08/10-10с від 08.10.2010 р. в сумі 93415,51 грн. (аркуш справи 12). Крім того, згідно узгодженого між сторонами по справі акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2011 р. заборгованість відповідача обчислювалась в сумі 93415,51 грн.

За таких обставин, у відповідності з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару та його часткової оплати з боку відповідача, останній не надав доказів належного виконання взятих на себе зобовязань щодо повної оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 93415,51 грн. за отриманий ним товар.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка. А відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач в апеляційній скарзі заборгованість за спірним договором не визнає, посилаючись на порушення позивачем своїх зобовязань за договором в звязку з тим, що товар було поставлено не в повному обсязі та без необхідних супровідних документів, передбачених умовами договору, про що позивачу було неодноразово направлено вимоги про допоставку товару. Вважає, що відповідач має право затримати оплату товару до моменту виконання позивачем своїх обовязків за договором у повному обсязі.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами по справі договір № 08/10-10с від 08.10.2010 р., який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, є підставою для виникнення у його сторін прав та обовязків, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 договору товар може передаватись відповідачу партіями, але повний його обсяг повинен бути поставлений в термін, встановлений у п. 2.1 договору. В п. 2.1 договору передбачено, що позивач повинен здійснити поставку товару в узгоджений з відповідачем термін, проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, з матеріалів справи не вбачається узгодження між сторонами терміну поставки товару у повному обсязі.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Пунктом 2.3 даного договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання постачальником товарної накладної на прийнятий обсяг товару.

У відповідності до п. 2.8 договору при поставці товару постачальник зобовязаний надати покупцю, зокрема оригінал даного договору, підписаний уповноваженою особою постачальника і завірений печаткою; рахунок фактуру; товарну накладну, виписану в день навантаження продукції.

Згідно п. 5.5 договору договір укладено у двох примірниках, що мають однакову силу, і знаходяться по одному у кожної із сторін.

Позивачем до матеріалів справи надані видаткова накладна № РН-Т00006 від 10.12.10 р., завірена підписом та печаткою підприємств позивача та відповідача, рахунок-фактура № СФ-00007 від 10.12.2010 р. Отже, доводи скаржника відносно того, що поставку було здійснено позивачем без належних супровідних документів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені твердження спростовуються матеріалами справи та позбавлені документального обґрунтування. Крім того, відповідачем не надано до господарського суду належних доказів звернення до позивача з претензією про відсутність необхідних документів, передбачених п. 2.8 договору та доказів відмови від переданого товару в звязку з його неналежною кількістю в порядку статті 670 Цивільного кодексу України. До того ж, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем отриманий товар був частково сплачений.

Отже, оскільки факт поставки товару відповідачу за договором є доведеним, тому у відповідача в будь-якому випадку виникло зобовязання по оплаті отриманого товару.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт заліку зустрічних однорідних вимог від 17 березня 2011 року, згідно якого внаслідок проведеного заліку зустрічних однорідних вимог сторони дійшли до згоди, що взаємні зобовязання в сумі 87714,57 грн. виконані та станом на 17 березня 2011 року ТОВ "Каскад 2009" має заборгованість перед ТОВ "Агро-Антік" за договором № 08/10-10с від 08.10.2010 р. в сумі 93415,51 грн. (аркуш справи 12).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач визнав наявну у нього заборгованість перед позивачем за договором № 08/10-10с від 08.10.2010 р. в сумі 93415,51 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками їх підприємств двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 17 березня 2011 року (аркуш справи 13-15) з вивіреним сальдо на користь позивача в сумі 93415,51 грн., який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги колегією суддів не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій (в даному випадку проведення часткової оплати відповідачем отриманого товару), а й доказом на підтвердження наявності у відповідача боргу в означеній сумі.

Дані, що відображені в акті заліку зустрічних однорідних вимог від 17.03.2011 р. та акті звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2011 р. не спростовані відповідачем жодними доказами. Докази сплати боргу у справі відсутні.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не враховано надані докази (банківські виписки) на підтвердження оплати товару поставленого за накладною № РН-Т00006 від 10.12.2010 р., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено, що зазначені в банківських виписках платежі за період з 22.11.2010 р. по 21.02.2011 р., позивачем було зараховано в рахунок оплати товару, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2011 р. Та саме вже після здійснення вказаних платежів, відповідач в акті заліку зустрічних однорідних вимог від 17.03.11 р. визнав суму боргу перед позивачем за договором № 08/10-10с від 08.10.2010 р. в сумі 93415,51 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи надана претензії до відповідача з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 93415,51 грн., а також докази її направлення та отримання ТОВ "Каскад 2009" (аркуш справи 16-17).

З урахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 93415,51 грн. підтверджується матеріалами справи, наведеними відповідачем обставинами не спростовується, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/2708/11 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад 2009”, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/2708/11залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя С.В. Барбашова

суддя А. М. Білецька

Повний текст постанови підписано 19 серпня 2011 року.