ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" серпня 2011 р. Справа № 5023/1701/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", с. Артемівка, Печенізький район, Харківська область (вх. № 2537 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. у справі № 5023/1701/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", с. Артемівка, Печенізький район, Харківська область
про стягнення 39026,74 грн., -
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", с. Артемівка, Печенізький район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ
про визнання недійсними пунктів 1 та 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 8/64 від 10.06.2009р., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. по справі № 5023/1701/11 (суддя Інте Т.В.) первісний позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" 33520,00 грн. заборгованості по оплаті товару, отриманого за договором поставки № 8/64 від 10.06.09 р., 2848,00 грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань, 2107,52 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 551,22 грн., 390,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними пунктів 1 та 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 8/64 від 10.06.2009р. - відмовлено. Клопотання ТОВ "Артемівські зорі" про розстрочення виконання судового рішення задоволено частково. Розстрочено виконання рішення на 6 місяців рівними частинами –по 6504,46 грн. щомісячно.
Відповідач за первісним позовом з даним рішенням господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. по справі № 5023/1701/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 22000,00 грн. та відмовити в задоволенні штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних. Судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, відповідач просить покласти на позивача.
Позивач з первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи відповідача такими, що суперечать нормам матеріального права, а його вимоги про скасування прийнятого у справі рішення безпідставними. Водночас позивач за первісним позовом вважає дане рішення законним та обґрунтованим і прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.08.2011р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення (№ № 011589/1, 011589/2) про вручення копій ухвал Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи уповноваженим особам позивача та відповідача.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію сторін викладено у письмовому вигляді, і вони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, між сторонами у справі 10.06.2009р. укладено договір поставки за № 8/64 (далі - Договір), за умовами якого позивач - ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія" (постачальник) зобов’язався передати у власність відповідача - ТОВ "Артемівські зорі" (покупцеві) у встановлений строк товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його та своєчасно оплатити його на умовах, визначених даним Договором (пункт 1.1.).
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до пунктів 1.2., 2.1. Договору предметом постачання за даним Договором є мікродобрива (Нутрівант, Новоферт) –(далі - товар) перелік, види, вартість, кількість яких передбачається у Специфікації, яка є додатком та невід’ємною частиною даного Договору.
У пункті 6.1. Договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу товар за цінами, зазначеними в Специфікації до цього Договору, а загальна вартість товару складає 57000,00 грн. (пункт 6.2.).
Пунктом 6.3 Договору встановлено наступний порядок розрахунків за товар: попередня оплата –у сумі 8000,00 грн.; відстрочення платежу до 01.10.2009 р. –у сумі 49000,00 грн. Остаточний розрахунок за товар покупець повинен здійснити не пізніше 01.10.2009 р.
Строк дії Договору визначений у п. 10.1., згідно з яким, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх обов’язків за Договором.
В специфікації до Договору зазначено найменування товару - "Новоферт", ціна за одиницю - 23,75 грн. та його загальна вартість –57000,00 грн. (з ПДВ).
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вказаного Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 57000,00 грн., доказом чого є наявна у справі належним чином завірена копія двосторонньої накладної № 8/80 від 26.06.2009 р.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач отримавши через свого уповноваженого представника за довіреністю № 57 від 26.06.2009 р. - Хрусіна І.В. зазначений товар, свої зобов’язання за Договором виконав неналежним чином, частково оплатив отриманий товар протягом грудня 2009 року –лютого 2010 року на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 575 від 03.12.2009 р., № 653 від 16.12.2009 р. та № 41 від 15.02.2010р. і у встановлений сторонами строк - до 01.10.2009р. кінцевий розрахунок не здійснив.
В ході з'ясування обставин справи господарським судом обґрунтовано встановлено, що 27.05.2010 р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до договору поставки № 8/64 від 10.06.2009 р., в якій пункт 6.2. Договору виклали в наступній редакції: загальна вартість договору складає 68520,00 грн.
Згідно з пункту 2 даної додаткової угоди сторони збільшили ціну за одиницю товару за Договором у відповідності до додатку №2 від 27.05.2010 р. (специфікація № 2 від 27.05.2010 р.), що є невід’ємною частиною Договору.
Пунктом 3 угоди сторони внесли зміни до п. 6.3. Договору та виклали його в наступній редакції: остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений відповідачем до 01 вересня 2010 р.
У специфікації № 2 від 27.05.2010 р. сторони визначили ціну за одиницю товару –28,55 грн. та загальну його вартість –68520,00 грн. (з ПДВ).
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що залишок заборгованості, який відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача до 01 вересня 2010 р. становить 38520,00 грн.
В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні, встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а відповідно до статті 525 цього ж Кодексу одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, яке в силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Однак, і в продовжений строк оплата за отриманий товар ТОВ "Артемівські зорі" в повній сумі проведена не була. Лише 26.01.11 р. заборгованість була частково погашена в сумі 5000,00 грн., що підтверджено наданою позивачем копією платіжного доручення № 14 від 26.01.2011 р.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відтак, враховуючи, що відповідач факт отримання товару за Договором не спростував, доказів на підтвердження повної оплати товару станом на дату подання позову та прийняття оскаржуваного рішення не надав, з урахуванням приписів вищевказаних норм чинного законодавства, ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України та проведених відповідачем оплат за отриманий товар, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення коштів з відповідача на користь позивача у сумі 33520,00 грн.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням приписів ст. ст. 549, 610-612, 627 ЦК України, ст. ст. 179, 230-231, 343 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", яким встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також з урахуванням положень п. 11.1. Договору поставки суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2848,00 грн. за період з 01.09.2010р. по 25.02.2011р.
Крім того, колегія суддів визначає, що господарський суд цілком правильно задоволено заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 551,22 грн. та інфляційних збитків в сумі 2107,52 грн. за весь час прострочення, які нараховані позивачем у відповідності з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Вказаною нормою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом цілком обґрунтовано задоволено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців частинами по 6504,46 грн. щомісячно, оскільки на його підтвердження відповідачем надані належні докази, які надали суду підстави для надання такої розстрочки.
Відповідачем у справі - ТОВ "Артемівські зорі" заявлено зустрічний позов, в якому він просив господарський суд визнати недійсними пункти 1 та 2 додаткової угоди № 1 до основного Договору поставки щодо збільшення загальної вартості договору та збільшення ціни на товар, посилаючись на те, що її укладено в порушення вимог пунктів 2 та 3 статті 632 Цивільного кодексу України, згідно яких, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд дійшов правильного висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог, з якими також погоджується і колегія суддів, оскільки пунктом 14.2. Договору поставки № 8/64 від 10.06.2009 р. чітко передбачено, що умови говору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим укладенням письмового документа. Умовами Договору поставки сторони чітко визначили строки та порядок розрахунків, проте відповідачем свої зобов'язання за Договором у встановлений строк не виконані. Враховуючи існування заборгованості у відповідача станом на 27 травня 2010 року, між сторонами у справі укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 8/64 від 10.06.2009р. Дана угода підписана відповідачем без зауважень та заперечень. Відповідно до цієї угоди сторонами були перенесені строки розрахунків до 1 вересня 2010 року і збільшено вартість отриманого відповідачем товару за Договором. Згідно з пунктом 10.1. Договір набрав чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами обов'язків по цьому Договору, у тому числі з боку відповідача (Покупця) –виконання у повному обсязі обов’язку по оплаті повної вартості товару.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пункти 1 та 2 Додаткової угоди № 1 до основного Договору не суперечать вимогам чинного законодавства, у тому числі і положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, на чому наполягає відповідач у своїй апеляційній скарзі, а тому зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. по справі № 5023/1701/11 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", с. Артемівка, Печенізький район, Харківська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. у справі № 5023/1701/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Судове рішення № 17866249, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 19.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/1701/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: