Постанова № 17866225, 17.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11"серпня 2011 року Справа № 5023/1308/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1, довіреність б/н від 21 лютого 2011 року (у справі)

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача –Приватного підприємства “Аквамарин”, м. Харків (вх. № 2273Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року по справі № 5023/1308/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Приватного підприємства “Аквамарин”, м. Харків

про стягнення 206765,35 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача, ПП "Аквамарин" заборгованість в сумі 206765,35 грн. та покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року (суддя Смірнова О.В.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з Приватного підприємства “Аквамарин” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 177472,87 грн., 1775,02 грн. державного мита та 202,56 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 21171,27 грн. боргу провадження у справі припинено.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просить рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/1308/11 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги ПП «Аквамарин» відмовити.

В судовому засіданні 09 серпня 2011 року було оголошено перерву до 11 серпня 2011 року до 16 години.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства “Аквамарин” не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (постачальник –позивач у справі) та Приватним підприємством “Аквамарин” (покупець –відповідач у справі) був укладений договір поставки №ДП 005-2010.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставляти товар, а покупець зобов'язався приймати та сплачувати товар на умовах даного договору, згідно специфікації товару, що є невід'ємною частиною договору за цінами, вказаними в специфікації, та належним чином оформленими супровідними документами.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 208010,55 грн. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості товару відбувається шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, у відповідності до звітів відділу продаж один раз у чотирнадцять діб за реалізований товар протягом трьох банківських днів від узгодженої сторонами дати та встановленої як дата оплати.

Умовами договору передбачено, що товар вважається поставленим позивачем (постачальником) та прийнятим відповідачем (покупцем) з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах постачальника.

За умовами договору відповідачу був поставлений товар з належним чином оформленими супровідними документами. Відповідач цей товар прийняв, але повністю за нього не розрахувався, сплативши вартість товару у сумі 1245,20грн., що було встановлено господарським судом і підтверджуеться платіжним дорученням від 05 липня 2010 року.

Внаслідок неналежного виконання умов договору відповідачем, а саме несвоєчасної та неповної оплати товару, у відповідача перед позивачем, станом на момент звернення із позовом до суду, утворилась заборгованість у розмірі 206765,35грн., яка не була спростована відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В апеляційній скарзі відповідач заперечує факт отримання від позивача - ФОП ОСОБА_3 товару за вказаними та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, аргументуючи це тим, що єдиними доказами існування господарського зобов’язання між позивачем і відповідачем, наявними у справі є надані позивачем видаткові накладні.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Стаття 1 цього Закону пердбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

П. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про те, що спірний договір укладено згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписані уповноваженими представниками юридичних осіб. Первинні документи, які надані сторонами в якості доказу виконання умов зазначого договору, оформлені сторонами у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

З урахуванням вказаного, а також відповідних положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обставини щодо передачі товару, а саме в рамках спірних договорів повинні засвідчувати виключно первинні документи, складені в порядку визначеному зазначеним законом.

Надані сторонами по даній справі в якості доказів виконання умов договору видаткові накладні (поставка), податкові накладні та виписки з банку (оплата товару) в розумінні статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, відповідних положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку можуть вважатися належними доказами зазначених обставин, оскільки складені відповідно до вимог закону, засвідчують певну бухгалтерську операцію, містять підписи та печатки сторін.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи відповідача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

Крім того, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що заборгованість ним була погашена, однак в призначенні платежу було помилково зазначено «призначення платежу за договором № 8 від 27 жовтня 2004 року», оскільки між сторонами існували довгострокові відносини і поставка товару відбувалась і в 2004 році.

Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Аквамарин”, м. Харків залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року по справі № 5023/1308/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя С.В. Барбашова

суддя А. М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 16 серпня 2011 року.