Постанова № 17866186, 12.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 року Справа № 5023/4311/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача ОСОБА_1, дов. № 5887/10/10-13 від 07.06.11р.

3-ї особи (ГУДКУ) ОСОБА_2 (дов. № 15-15/5-43 від 04.01.11р.)

3-ї особи (ФОП ОСОБА_3) не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (вх. №2898 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29 червня 2011 року по справі № 5023/4311/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех", м. Харків

третя особа Фізична особа -підприємець ОСОБА_3, м. Харків

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

третя особа - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, м.Харків

про стягнення 18000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова суми понесених матеріальних збитків у розмірі 18000 грн. та просив стягнути з відповідача усі судові витрати, посилаючись на порушення умов договору про визнання електронних документів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 червня 2011 року (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова за рахунок коштів Державного бюджету на користь ТОВ "Електроспецтех" 18000,00 грн. збитків, 180,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що позивачем надані належні докази в підтвердження понесених збитків та витрат, а також доведено наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення (наявність причинного зв'язку та вини правопорушника), який є єдиною підставою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в позові відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд не надав належної правової оцінки тому, чи можуть бути наявними підстави для віднесення до складу збитків витрати на правову допомогу, так як зазначені витрати не мають обовязкового характеру, не відносяться до обовязкових платежів, здійснюються на власний розсуд замовника і не можуть бути покладені на іншу особу, тому не знаходяться у необхідному причинному звязку з діями податкової інспекції.

В доповненнях до апеляційної скарги зазначив, що адвокатські послуги надавались ФОП ОСОБА_3, а не адвокатом ОСОБА_3

Головне управління державного казначейства України в Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу повідомило, що органи Державного казначейства ніяких справ з позивачем не мали, шкоди не завдавали, його прав та законних інтересів не порушували, тому і відповідати перед ним не повинні. Просить питання стосовно позову та апеляційної скарги залишити на розсуд суду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом брати участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, докази його належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться матеріалах справи.

3-я особа ФОП ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, докази його належного повідомлення про час та місце судового засідання знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явку сторін не визнано обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та 3-ої особи ФОП ОСОБА_3 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2010 року між ТОВ «Електроспецтех»та ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова був укладений договір №1263/10 про визнання електронних документів.

Предметом даного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих платником податків - ТОВ «Електроспецтех»в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (п.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що 03 травня 2010 року (з урахуванням додаткової угоди від 21 серпня 2010 року) між ТОВ «Електроспецтех»та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг адвоката (адвокатських послуг).

У відповідності до п. 2.1. договору адвокатських послуг виконавець бере на себе виконання адвокатських послуг, зокрема: усне та письмове консультування з юридичних питань (п.п. а); складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо (п.п. б); захист інтересів замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та з підпорядкування, а також в судах України (п.п. в); надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ «Електроспецтех»з податку на додану вартість за травень-липень 2010 року (п.п. к).

Відповідно до п. 4.1. договору адвокатських послуг за послуги, що зазначені в п.п. 2.1 договору адвокатських послуг замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 18000,00 грн.

Надані документи податкової звітності ТОВ «Електроспецтех»до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за період травень-липень 2010 року не були визнані останнім як податкова звітність, доказом чого є квитанції № 2 від 10.09.2010 р., в якій було зазначено, що: «для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо, відсутній договір з ДПАУ. Для з'ясування, зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

21 вересня 2010 року до Відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України надійшла скарга директора ТОВ «Електросцтех», в якій були викладені факти протиправних дій співробітників ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при прийнятті податкової звітності за травень-липень 2010 року ТОВ «Електроспецтех».

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службової перевірки інформації щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова під час прийняття податкових декларацій ТОВ «Електроспецтех»з податку на додану вартість за травень - липень 2010 року 01.11.2010 року відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України був складений відповідний висновок.

Даним висновком відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України були підтверджені факти, викладені у скарзі ТОВ «Електроспецтех» та за допущені порушення термінів направлення листів-повідомлень на адресу ТОВ «Електроспецтех», а також порушення вимог п. 4.5 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України за № 39 від 27.01.2010 року, старших державних податкових інспекторів відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

За неналежний контроль за діями підлеглих, при прийомці та обробці податкової звітності ТОВ «Електроспецтех», начальника відділу ведення та захисту податкової звітності управління інформатизації процесів оподаткування ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Веронську О.П. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

За неналежний контроль за діями підлеглих, при прийомці та обробці податкової звітності ТОВ «Електроспецтех», заступника начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Вервейко Т.В. було вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності.

15.11.2010 року за наказом начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 815 працівникам ДПІ за допущені порушення було оголошено догану.

Як зазначив позивач, на виконання умов договору про надання послуг адвоката, 09 листопада 2010 року між замовником - ТОВ «Електроспецтех» та виконавцем - ФОП ОСОБА_3 був складений акт прийому-передачі виконаних робіт, який заявник, не маючи претензій за виконані роботи до виконавця, визнав підставою для проведення оплати на користь ФОП ОСОБА_3 у сумі 18000,00 грн. Згідно з платіжним дорученням від 09 листопада 2010 року за №502 ТОВ «Електроспецтех» перерахувало на користь ФОП ОСОБА_3 за договором про надання послуг адвоката 18000,00 грн.

Звертаючись до господарського суду Харківської області позивач зазначив про те, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб органів державної податкової служби, ТОВ «Електроспецтех»понесло матеріальні збитки, а саме за надання адвокатських послуг адвокату в сумі 18000,00 грн. згідно акту виконаних робіт від 09.11.2010 р., які, на його думку, повинні бути відшкодовані ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на підставі статті 22 Цивільного кодексу України, статтей 147, 224, 225 Господарського кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що протиправна поведінка та вина відповідача (правопорушника) доведена наданими до справи доказами, а саме: матеріалами перевірки, що знайшли своє відображення у Висновку складеному Відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Харківській області УВБ ДПА України та наказі начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за № 815 від 15.11.2010 року про притягнення винних осіб до відповідальності. За висновками господарського суду шкідливий результат такої протиправної поведінки (збитки) та причинний зв'язок між поведінкою та збитками доведений суду позивачем та підтверджений належними письмовими доказами, що є підставою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. За таких підстав, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не зясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.

Так, суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що позивачем надано належні докази, які підтверджують факт порушення права позивача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою ДПІ та збитками, які зазнав позивач, у звязку з протиправними діями посадових осіб, витрати безпосередньо, повязані з відновленням позивачем свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо було відновлення позивачем свого порушеного права, відповідач не спростував твердження позивача про наявність вини ДПІ у заподіянні позивачу збитків.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом, збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке повязане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом обєктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобовязання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного звязку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний звязок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Відповідно до частини 2 статті 224 та частини 1 статті 225 Господарського кодексу України під збитками ро зуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допус тила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вар тість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазна ла збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язан ня другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, сума витрат понесених на виконання договору про надання послуг адвоката не віднесена до складу збитків.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено склад цивільного правопорушення, оскільки за висновком господарського суду достатньою підставою для стягнення збитків у заявленому розмірі є порушення триденного строку направлення листів повідомлень.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання .

Отже, застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, і вини.

Суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем доведені вина відповідача, наявність збитків в сумі 18000 грн., повязаних з неправомірними діями, які підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

При цьому судом першої інстанції не надано оцінки всім наявним у справі доказам, що мають значення для правильного вирішення спору, та не доведено розміру заподіяних збитків, не надано доказів неправомірності дій відповідача, не встановлено причинний зв'язок між діями відповідача, а саме порушенням триденного строку направлення листів повідомлень та заподіяними збитками, що свідчить про неповне встановлення обставин справи.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як свідчать матеріали справи договором про надання послуг адвоката від 03 травня 2010 року не встановлена оплата за виконання п.2.1 “к”: “надання адвокатських послуг щодо фактів порушень діючого законодавства та нормативних документів з боку посадових осіб у ДПІ Жовтневому районі м. Харкова під час не прийняття податкових декларацій ТОВ «Електроспецтех»з податку на додану вартість за травень липень 2010 року. Тобто посилання у договорі, укладеним на початку травня 2010 року на не прийняття декларацій за травень липень 2010 року, свідчить про нікчемність зазначеного пункту договору.

Додаткова угода №1 від 21 серпня 2010 року про зміну дати укладання договору від 03 травня 2010 року на 20 серпня 2010 року та п.4.1 договору від 03 травня 2010 року про надання послуг адвоката також не може вважатися укладеною 21 серпня 2010 року, так як після її укладання сторони в акті приймання передачі виконаних робіт від 09 листопада 2010 року та платіжному дорученні № 502 від 09 листопада 2010 року посилались на договір про надання адвокатських послуг від 03 травня 2010 року, тобто який діяв у зазначений час. Тем більш, необґрунтовано чому сторони 21 серпня 2010 року домовились вважати датою складання договору 20 серпня 2010 року, а не іншу дату.

Крім того, згідно п. 2 договору №1263/10 про визнання електронних документів від 26 січня 2010 року, останній надає платнику податків можливість, а не зобовязує його подавати до ДПІ податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Отже, в даному випадку відсутнє саме зобовязання, яке було порушено; відсутній прямий причинний звязок між порушенням зобовязання за договором оренди №1263/10 від 26 січня 2010 року та завданими збитками, обґрунтований розрахунок суми збитків, а також відсутні докази вжиття заходів до зменшення суми збитків (позивач не був зобовязаний укладати з ФОП ОСОБА_3. договір про надання послуг адвоката (адвокатських послуг) і саме на таку суму, це його право).

За таких обставин, заявлені до стягнення збитки, пов'язані із спла тою адвокатських послуг, не можна розцінювати як збитки у розумінні статей 611, 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обовязкового характеру та необхід них ознак шкоди, тому віднесення позивачем до збитків витрат на юридичне обслуговування суперечить чинному законодавству.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що сплачені позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 18000,00 грн. за надання адвокатських послуг не є збитками, рівно як і витратами, понесеними на відновлення порушеного права, а тому позовні вимоги щодо стягнення 18000,00 грн. збитків є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними документальними доказами по справі, а тому вони задоволенню не підлягають.

В звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 614, 623 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 червня 2011 року по справі № 5023/4311/11 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31, код ЄДРПОУ 34689962, р/р 26001010062232 в відділенні "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) в доход державного бюджету України 90 грн. державного мита по апеляційній скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 12 серпня 2011 року.