Постанова № 17866184, 12.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5023/2414/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. № 15-3154 від 26.04.11 р.)

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Анграм - Спецбуд", м. Харків (вх. № 2464 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.11 р. у справі № 5023/2414/11

за позовом ВАТ "Сумихімпром", м. Суми

до ТОВ "Анграм - Спецбуд", м. Харків

про стягнення 220615,42 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 201379,48 грн. основного боргу, 12347,60 грн. пені, 4250,27 грн. інфляційних та 2638,07 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором на виготовлення продукції технічного призначення № 04/901 від 16.06.2010 р., а також просив стягнути судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/2414/11 ( суддя Савченко А.А.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 201379,48 грн. основного боргу, 12347,60 грн. пені, 4250,27 грн. інфляційних, 2638,07 грн. 3% річних, 2206,15 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/2414/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що в порушення норм процесуального права рішення прийнято за відсутністю у судовому засіданні відповідача, якого не було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання. Крім того, вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними в звязку з поставкою продукції неналежної якості; вказує на те, що після виготовлення продукції за договором виник залишок матеріалів та комплектуючих на суму 14502,19 грн., який не був повернутий ТОВ «Анграм-Спецбуд», тому, на думку заявника скарги, вказана сума повинна бути врахована при здійсненні розрахунків між сторонами по справі за договором про виготовлення продукції технічного призначення № 04/901 від 16.06.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання 09 серпня 2011 року відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не попередив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням № 11365 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача 29.06.2011 р.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в звязку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 16.06.2010р. між сторонами був укладений договір на виготовлення продукції технічного призначення № 04/901 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору відповідач (замовник) доручає позивачу (виконавцю) виготовити продукцію технічного призначення (продукція), згідно Специфікацій, узгоджених сторонами додатково, які є невідємною частиною Договору. П.3.2. Договору встановлено, що замовник здійснює платежі за виготовлення продукції на поточний рахунок виконавця в строки та обємах, погоджених сторонами в Специфікаціях на виготовлення кожної конкретної партії та кожного виду продукції.

Так, згідно п.4 додатку № 1 від 16.06.2010р. до Договору, оплата за виготовлену продукцію проводиться наступним чином:

- 60620,00грн. - на протязі 10 банківських днів з моменту підписання даного додатку;

- решта суми - на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження кожної партії продукції по Договору.

Згідно п.3 додатку № 3 від 16.08.2010р. до Договору, оплата за виготовлену продукцію проводиться наступним чином:

- 42449,41грн. - на протязі 10 банківських днів з моменту підписання даного додатку;

- решта суми - на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження кожної партії продукції по Договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного Договору виготовив та передав відповідачу продукцію технічного призначення, що підтверджується відповідними документами: актами приймання-передачі від 05.07.2010р.,12.07.2010р., 15.07.2010р., 23.07.2010р., 29.07.2010р., 05.08.2010р., 12.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р., 13.09.2010р., та актами виконаних робіт від 05.07.2010р.,12.07.2010р., 15.07.2010р., 23.07.2010р., 29.07.2010р., 05.08.2010р., 12.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р., 13.09.2010р., 07.10.2010р., а також накладними № 2527 від 05.07.2010р., № 2878 від 12.07.2010р., № 3088 від 15.07.2010р., № 3303 від 23.07.2010р., № 3418 від 29.07.2010р., № 3745 від 05.08.2010р., № 3938 від 12.08.2010р., № 4087 від 20.08.2010р., № 4175 від 27.08.2010р., № 4322 від 01.09.2010р., № 4719 від 13.09.2010р., та № 5504 від 07.10.2010р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість отриманої продукції, внаслідок чого станом на 17.02.2011р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 201379,48грн., яка на час звернення позивача до господарського суду не погашена.

Слід зазначити, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем сума боргу будь-якими доказами не спростована, аргументованих заперечень не представлено, доказів сплати заборгованості до суду також не надано.

Враховуючи факт доведення позивачем та підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача за договором, а також керуючись статтею 526, Цивільного кодексу України місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 201379,48грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що за прострочку оплати продукції, виготовленої за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на момент закінчення строку оплату. Таким чином, позивні вимоги в частині стягнення пені за весь період прострочення у розмірі 12347,60 грн. правомірно визнані місцевим господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються наданим розрахунком, ґрунтуються на умовах Договору та відповідають вимогам чинного законодавства..

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідач є таким, що порушив виконання грошового зобовязання, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4250,27грн. та 3% річних в сумі 2638,07грн. є правомірною, підтвердженою доданими до матеріалів справи документами, у тому числі обґрунтованим розрахунком, а тому у позивача були всі правові підстави вимагати їх стягнення.

В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного зясування обставин справи, повязаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом його процесуальних прав внаслідок розгляду справи за відсутності його представника колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.11 р. відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового розгляду (аркуш справи 76), та йому було достеменно відомо про розгляд справи в суді першої інстанції, про що також свідчить надане ним до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи (аркуш справи 77). Ухвалою господарського суду від 10.05.11р. розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача. Отже, у відповідача було достатньо часу для надання пояснень по суті позовних вимог та необхідних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі. Крім того, ухвала господарського суду від 10.05.11р. була направлена сторонам своєчасно 11.05.11 р., що підтверджується штампом на зворотній стороні ухвали.

Однак, відповідач процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи в суді першої інстанції не скористався, вимоги ухвали господарського суду не виконав, витребуваних документів та відзив на позов не надав, а тому місцевий господарський суд з огляду на те, що явку сторін не визнано обовязковою, а також враховуючи сплив 2-х місячного терміну розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, правомірно на підставі статті 75 цього Кодексу розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно частини 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження обставин справи. Отже, відповідач був повинен вжити всіх необхідних заходів для того, щоб в належний час та належним чином надати до суду свої заперечення та докази, тоді як впродовж майже двох місяців розгляду справи відповідач не надав жодного аргументу по суті позовних вимог, не сприяв всебічному та повному розгляду справи в суді.

Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в судовому засіданні апеляційної інстанції 09 серпня 2011 року при розгляді його апеляційної скарги, хоча судом апеляційної інстанції також були створені належні умови та надано достатньо часу для висловлення своєї позиції та надання необхідних документальних доказів в спростування заявленого позову та на підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Не змінюють обґрунтованих висновків суду першої інстанції посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем була передана продукція неналежної якості, оскільки згідно з наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі продукції технічного призначення до договору № 04/901 від 16.06.2010 р. зазначена в них продукція, що була отримана відповідачем, відповідає вимогам креслень та придатна до експлуатації. Вказані акти підписані з боку відповідача і скріплені печаткою його товариства, вартість продукції частково оплачена та претензій до вказаної продукції у встановленому законом порядку відповідачем позивачу не виставлено.

Колегією суддів не береться до уваги посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що після виготовлення продукції за договором виник залишок матеріалів та комплектуючих на суму 14502,19 грн., оскільки зазначені твердження взагалі не мають ніякого документального обґрунтування.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Анграм - Спецбуд", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2011р. по справі № 5023/2414/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 12 серпня 2011 року.