Постанова № 17866148, 11.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 5023/3123/11

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №12 від 02.11.2009 року

відповідача - 1) ОСОБА_2, дов. №12 від 02.11.2009 року, 2 ) ОСОБА_3, дов. №2507 від 23.05.2011 року

третьої особи - ОСОБА_4 дов. №08-11/94/2-11 від 10.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3036 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2011 року у справі № 5023/3123/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ,

до 1) Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків, 2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів, - Харківська міська рада

про визнання незаконним рішення та зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до 1) Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", 2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", першого та другого відповідачів, про визнання незаконними рішення Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»нежитлових приміщень підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Ппеханівська, буд. 135/139 та нежитлової будівлі літ. «Х/2-1», розташованої за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, анулювання запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 та нежитлову будівлю літ. «Х/2-1», розташовану за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126 за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та зобов'язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таміра»на нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129 а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 та нежитлову будівлю літ. «Х/2-1», розташовану за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126.

04.07.2011 року позивачем було заявлено клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи для з'ясування ринкової вартості нежитлових приміщень загальною площею 5736,4 кв.м. в літ. «А-3», розташованих за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Плеханівська, буд. № 135/139 та нежитлових приміщень загальною площею (матеріальний склад) літ Х/2-1 загальною площею 3107,6 кв.м., розташовану за адресою: Харківська обл.. м.Харків, вул. Плеханівська, будинок 126.

Крім того, 04.07.2011 року позивачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Приватної фірми "Апія".

Також, перший відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що, на його думку, спір не підлягає розгляду у господарському суді, а повинен розглядатися адміністративним судом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2011 року у справі № 5023/3123/11 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Приватної фірми "Апія".

Відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Відмовлено першому відповідачу у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

В задоволенні позову щодо першого відповідача відмовлено.

В задоволенні позову щодо другого відповідача відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що заяви другого відповідача про державну реєстрацію прав власності на спірні об'єкти нерухомостне містять: назви бюро технічної інвентаризації до якої подається;даних про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, оскільки не вказано а ні літеру будівлі, а ні її загальну площу;поштової адреси об'єктів, оскільки відсутня назва населеного пункту де розташований об'єкт нерухомості; даних про власника нерухомості на момент подання заяви; підстави виникнення права власності, оскільки є лише посилання на договір іпотеки, але не вказано жодних даних договору іпотеки, на підставі якого має здійснюватись реєстрація права власності.

У зв"язку з цим позивач вважає, що ці заяви не відповідають вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також вказує на те, що звіти про оцінку предметів іпотеки відсутні в матеріалах інвентаризаційної справи, що суперечить вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5.

Крім того, звертає увагу на те, що оцінку спірного майна вчинено суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 на підставі договору № 01/01 від 24.01.2011 р. з ХФ ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик». При цьому позивач не укладав відповідного договору про виконання незалежної оцінки майна та не доручав цього робити відповідачеві, у зв"язку з чим договір укладено ХФ ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик»без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

А тому, на думку позивача, договір про оцінку майна № 01/01 від 24.01.2011 р є нікчемним у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Окрім цього, зазначає, що висновки про оцінку предметів іпотеки, отримані з чисельними порушеннями вимог законодавства України, встановленими для здійснення оціночної діяльності, тож вони є недопустимими доказами по справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

До того ж, на думку позивача, державна реєстрація права власності на спірне майно здійснена з порушенням положень пунктів 2.7., 3.1, З.5., 3.9. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 10.08.2011 року на 12:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 10.08.2011 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 10.08.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що в пункті 4.2. договорів іпотеки, укладених ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з ТОВ „ТАМІРА" як поручителем Приватної фірми „АПІЯ", боржника, є застереження, що у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, вони не будуть виконі - іпотекодержатель (банк) за 30 днів попереджає іпотекодавця та боржника про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки після чого банк має право прийняти у власність предмет іпотеки в рахунок погашення зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку".

Після спливу строку виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов"язання Банк відповідно до пункту 2.7. Тимчасового положення „Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" подав всі необхідні документи на реєстрацію прав власності на підставі статті 37 Закону України „Про іпотеку" до Комунального підприємства „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на предмети іпотеки.

При цьому зазначає, що договорами іпотеки, Законом України „Про іпотеку" та Тимчасовим положенням „Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. № 157/6445, не передбачено повідомлення іпотекодавців про оцінку майна та її узгодження з ним.

До того ж, у звіті про оцінку на аркуші З зазначено, що оцінювачі особисто відвідали об'єкт оцінки у січні 2011 року і особисто виконали вищевказані процедури, що, на думку другого відповідача свідчить про те, що оцінка нерухомого майна була проведена за згоди позивача та його відома.

Представник третьої особи у судовому засіданні 10.08.2011 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представників позивача, першого та другого відповідачів, а також третьої особи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо першого та другого відповідачів, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 26.11.2007р. між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик»(іпотекодержателем) та ТОВ «Таміра», (іпотекодавецем) який є майновим поручителем ПФ «Апія»(позичальника) було укладено договір іпотеки № 21/07-І, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Згідно з умовами укладеного договору в забезпечення виконання зобовязань ПФ «Апія» за Генеральним договором № 115-10-07/Г від 26.11.2007р., передано в іпотеку нежитлові приміщення загальною площею 5736,4 кв.м. в т.ч. підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16-17. 17а, 18-19, 22, 23, 23а, 24-27, 39, 39а, 39б, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а; антресолі підвалу № 56б загальною площею 2086,5 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114а, 115-117, 117а, 117б, 124, 124а, 125,129,129а, загальною площею 1623,8 кв.м.; нежитлові приміщення 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173 загальною площею 1846,5 кв.м.; нежитлові приміщення 3-го поверху № 174-179 загальною площею 179,6 кв.м. будинку літ. «А-3», розташованій за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Плеханівська, буд. № 135/139

17.03.2011р. Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»здійснило реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Хрещатик»на нежитлову будівлю літ. «А-3»по вул.. Плеханівській, 135/139, загальною площею 5736,4 кв.м. Підставою реєстрації права власності став іпотечний договір № 21/07-І від 26.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6

28.05.2009 року між ВАТ «КБ «Хрещатик», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Хрещатик»(іпотекодержатель) та ТОВ «Таміра»(іпотекодавець), який є майновим поручителем ПФ «Апія»(позичальник) було укладено договір іпотеки № 06/09-І, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно з умовами укладеного договору в забезпечення виконання зобовязань ПФ «Апія»за Генеральним договором № 115-10-07/Г від 26.11.2007р., передано в іпотеку нежитлові приміщення загальною площею (матеріальний склад) літ Х/2-1 загальною площею 3107,6 кв.м., розташованою за адресою: Харківська область. м.Харків, вул. Плеханівська, будинок 126.

15.03.2011 року Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»здійснило реєстрацію права власності ПАТ «КБ «Хрещатик»на нежитлову будівлю літ. Х/2-1 загальною площею 3107,6 кв.м., по вул.. Плеханівській, 126, загальною площею. Підставою реєстрації права власності став іпотечний договір № 06/09-І від 28.05.2009р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7

Вищевказані договори іпотеки № 20/07-І та 06/09-І містять розділ 4 "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя". Відповідно до п. 4.2 договорів, при невиконанні зобовязань забезпечених цією іпотекою, іпотекодержатель за 30 днів попереджає Іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобовязання, забезпечені іпотекою, не будуть виконані, іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із передбачених способів, серед яких прийняття у власність предмета іпотеки в рахунок погашення зобовязань, забезпечених цією іпотекою в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до договору іпотеки № 21/07-I від 26 листопада 2007 року та договору № 06/09-I від 28 травня 2009 року ТОВ „ТАМІРА” є майновим поручителем ПФ „Апія” перед банком .

ТОВ „ТАМІРА” було майновим поручителем ПФ „Апія” перед Банком відповідно до договору іпотеки № 21/07-I від 26 листопада 2007 року та договору № 06/09-I від 28 травня 2009 року за виконання Приватною фірмою «Апія»зобовязань за кредитним договором від 26.11.2007 року № 115-10-07, укладеним у межах генерального кредитного договору від 26.11.2007 року № 115-10-07/Г , кінцевим строком повернення кредиту 25 листопада 2010 року.

В договорах іпотеки, укладених Банком з ТОВ „Таміра” (пункт 4.2.) є застереження, що у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобовязань, забезпечених іпотекою, вони не будуть виконі іпотекодержатель (банк) за 30 днів попереджає Іпотекодавця та боржника про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки після чого банк має право прийняти у власність предмет іпотеки в рахунок погашення зобовязань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Про іпотеку”.

ПАТ «КБ «Хрещатик»08.12.2010 року було направлено на адресу боржника та іпотекодавця претензії вимоги про усунення порушень з зазначенням суми боргу та попередженням про звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки у разі невиконання зобовязань за генеральним кредитним договором, які ПФ «Апія»та ТОВ «Таміра»отримали 10 грудня 2010р., про, що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції, копії долучено до матеріалів справи.

10.01.2011р. ПФ «Апія»у відповіді на претензію-вимогу банку фактично визнала вимоги та просила розглянути можливість реструктуризації боргу та продовжити строк повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

ТОВ «Таміра»у відповіді на претензію вимогу банку 10.01.2011р. повідомило про обізнаність щодо існування заборгованості ПФ «Апія»за кредитним договором перед ПАТ «КБ «Хрещатик».

Таким чином 30-ти денний строк попередження сплинув 10.01.2011 року.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Аналогічне положення міститься в нормі статті 33 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов"язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У частини 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі. (ст. 36 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на таке.

Після спливу 30-ти денного строку ПАТ «КБ «Хрещатик»відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»(п.2.7) мав право подати на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» документи на реєстрацію прав власності до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на предмет іпотеки.

Другим відповідачем було надано суду висновки про оцінку предмета іпотеки. Оцінка була проведена на підставі пункту 1.4. вищезазначених договорів іпотеки, в якому сторони узгодили заставну вартість предметів іпотеки та узгодили те, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, його вартість буде визначатися за цінами, що реально склалися на ринку на момент такого задоволення на аналогічне предмету іпотеки майно, а також на підставі статті 37 Закону України „Про іпотеку”, якою встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Також вищезазначеною статтею передбачено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Договорами іпотеки та Законом України „Про іпотеку” не передбачено повідомлення іпотекодавців про оцінку майна та її узгодження.

А тому, на думку місцевого господарського суду, посилання позивача на те, що на дату прийняття у власність другим відповідачем предмета іпотеки була відсутня оцінка предметів іпотеки та відсутня прострочена заборгованість ПФ „Апія” є безпідставними у зв"язку з чим правових підстав для задоволення позову немає.

Однак, колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком, зважаючи на таке.

Порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав) визначено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 2.9 Положення документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлюючі документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, які підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідно до додатку 1 вищевказаного Положення заява про державну реєстрацію прав повинна містити: назву БТІ, дані про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, поштову чи будівельну адресу об'єкта, дані про власника нерухомості, підстави виникнення права власності.

Однак, як свідчать матеріали справи, заяви другого відповідача про державну реєстрацію прав власності об'єктів нерухомості: літ. «Х/2-1», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 та нежитлових приміщень підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41,43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 не містять:

-назви бюро технічної інвентаризації до якої подається;

-даних про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, оскільки не вказано а ні літеру будівлі, а ні її загальну площу;

-поштової адреси об'єктів, оскільки відсутня назва населеного пункту де розташований об'єкт нерухомості;

-даних про власника нерухомості на момент подання заяви;

-підстави виникнення права власності, оскільки є лише посилання на договір іпотеки, але не вказано жодних даних договору іпотеки безпосередньо на підставі якого має здійснюватись реєстрація права власності.

Отже, заяви про державну реєстрацію прав не відповідають вимогам встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, пунктом 2.7. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Положенням, необхідно також надати наступні документи:

завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги;

документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

витяг з Державного реєстру іпотек, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.

Частиною 2 пункту 1.4 договорів іпотеки передбачено, що сторони погодились з тим, що у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, його вартість буде визначатись за цінами, що реально склалися на ринку на момент задоволення на аналогічне предмету іпотеки, майно.

Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Як свідчать матеріали справи другим відповідачем було надано відповідачеві 1 Висновок про вартість об'єкту оцінки: нежитлової будівлі літ. «Х/2-1», загальною площею 3107,6 кв.м., розташованої за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126 та Висновок про вартість об'єкту оцінки: нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139.

Звіти про оцінку предметів іпотеки взагалі відсутні в матеріалах інвентаризаційної справи, що суперечить вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Наявні в матеріалах справи висновки про вартість об'єктів оцінки складені станом на 24.01.2011 року та в них зазначено, що власником об'єктів оцінки є ТОВ «Таміра».

Отже, станом на момент здійснення незалежної оцінки власником іпотечного майна був саме позивач, про що було відомо суб'єкту оціночної діяльності.

Відповідно до статті 41 Конституції України право власності є непорушним.

Згідно зі статтями 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Враховуючи положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовником оцінки майна повинен бути сам позивач, або інші особи за його дорученням.

Отже, оцінку майна вчинено суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 на підставі договору № 01/01 від 24.01.2011 р. з ХФ ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик». При цьому позивач не укладав відповідного договору про виконання незалежної оцінки майна та не доручав цього робити відповідачеві 2. Отже договір укладено ХФ ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик»без необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Крім того, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, договір про оцінку майна № 01/01 від 24.01.2011 р., укладений між суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 та ХФ ПАТ «Комерційний Банк «Хрещатик», є нікчемним у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Також, стаття 29 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", встановлює, що оцінювачі мають право:

доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки;

отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у оцінювача відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, затверджено Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна». Національний стандарт є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Так, згідно з Національним стандартом, приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу; будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо. Оцінка будь-якого предмету нерухомості неможлива без визначення певних критеріїв безпосередньо на місті розташування нерухомості.

Тобто, згідно з Національним стандартом для здійснення оцінки предмету іпотеки (нежитлових приміщень) суб'єкт оціночної діяльності має знаходитися всередині будівлі та мати час і можливість виконувати певні дії, необхідні для здійснення незалежної оцінки майна.

Отже, для здійснення оцінки предметів іпотеки згідно з вимогами встановленими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», оцінювач повинен був мати доступ до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки, крім того отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна. Такі дії, інформацію та документи оцінювач міг отримувати тільки від власника майна (тобто від Позивача) та виключно з його дозволу.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення до позивача суб'єкта оціночної діяльності щодо проведення оцінки предметів нерухомості, та вчинення будь-яких дій, пов'язаних з проведенням оцінки нерухомості та щодо отримання будь-якої інформації чи документів.

А тому, на думку колегії суддів, оскільки висновки про оцінку предметів іпотеки, отримані з порушенням вимог законодавства України, встановленими для здійснення оціночної діяльності, вони не можуть вважатится належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Окрім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Із змісту іпотечного договору № 21/07-1 від 26.11.2007 р. вбачається, що при його укладенні сторонам було відомо про необхідність введення Предмету іпотеки в експлуатацію після реконструкції. Зокрема, про це зазначено в п. 1.1. договору, а також в п. 1.8. сторони обумовили, що після закінчення реконструкції та введення в експлуатацію Предмета іпотеки та державної реєстрації права власності на Предмет іпотеки за Іпотекодавцем Сторони протягом п'яти робочих днів укладають у нотаріальній формі договір про внесення змін до цього договору, в якому змінюють опис Предмета іпотеки: замість нерухомого майна, яке стане власністю Іпотекодавця - нерухоме майно, яке належить Іпотекодавцю на праві власності із зазначенням його реєстраційних даних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 534) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Згідно цього Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

До заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів.

Відповідно до пункту 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 8.1. цього Положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

З матеріалів справи вбачаєтся, що після проведення реконструкції нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41,43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 не були належним чином у відповідності до вимог законодавства введені в експлуатацію.

Отже, право власності на вказані нежитлові приміщення не могло бути зареєстровано, оскільки об'єкт нерухомості не прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

А тому, реєстрація права власності за ПАТ «КБ «Хрещатик»на зазначені нежитлові приміщення здійснено з порушенням пункту 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002, № 7/5.Крім того, Відповідно до п. 3.1. Положення, з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав;

відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам;

відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.4. Положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Згідно з пунктом 3.5 Положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт.

Згідно п.3.9. Положення, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Заяву про реєстрацію права власності відповідачем 2 було подано у 2011 році, тобто пізніше ніж через дванадцять місяців після проведення технічної інвентаризації об'єкта. Тобто, для законної реєстрації прав власності не об'єкт нерухомого майна за новим власником, відповідач 1 повинен був здійснити технічну інвентаризацію нежитлових приміщень.

Окрім того, технічна інвентаризація нежитлових приміщень підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139, здійснювалась за замовленням ТОВ «Таміра»ще у грудні 2008 року. Доказів проведення інвентаризації вказаних нерухомих приміщень в пізніші строки відповідачами не надано.

Крім того, реєстратором БТІ не встановлено факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно, яким відповідно до договорів іпотеки є порушення виконання зобов'язань ПФ «Апія»за кредитним договором.

Таким чином, на думку колегії суддів, факт порушення зобов'язань з боку ПФ «Апія»міг бути встановлений реєстратором на підставі відповідного рішення суду або за наявності документів, які б встановлювали заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована; це повинні бути документи, які підтверджують факт заборгованості саме у певній суммі, і на підставі яких реєстраторами приймається відповідне рішення про реєстрацію.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, за якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Отже, відповідачі до прийняття рішення про реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомості на підставі договорів іпотеки, повинні були дослідити не тільки свої первині документи, а і документи з боку позивача.

Таким чином, на думку колегії суддів, державна реєстрація права власності на спірне майно була здійснена з порушенням положень пунктів 2.7., 3.1, З.5., 3.9. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002, № 7/5, а тому місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо першого та другого відповідачів, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо першого та другого відповідачів з прийняттям в цій частині нового судового рішення, яким позов слід задовольнити, а в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2011 року у справі № 5023/3123/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо першого та другого відповідачів.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконним рішення Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) нежитлових приміщень підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Ппеханівська, буд. 135/139 та нежитлової будівлі літ. «Х/2-1», розташованої за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126.

Анулювати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 та нежитлову будівлю літ. «Х/2-1», розташовану за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126 за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19364259).

Зобов'язати Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(61003, м. Харків, пл. Рози Люксембург, 4, кож ЄДРПОУ 03355057) поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Таміра»(49033, м. Дніпропетровськ, вул. Красношкільна, 9, код ЄДРПОУ 22610495) на нежитлові приміщення підвалу нижнього рівня № 1-14; підвалу № 16, 17-19, 17а, 22-27, 23а, 39, 39а, 396, 41, 43, 44, 46, 47, 49, 52-56, 56а, антресолі підвалу № 56 б, 1-го поверху № 64, 96, 103, 104, 112, 114-117, 114а, 117а, 1176, 124, 124а, 125, 129, 129а; 2-го поверху № 130, 145-148, 150-156, 171-173; 3-го поверху № 174-179 в літ. «А-3», загальною площею 5736,4 кв.м., розташовані за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 та нежитлову будівлю літ. «Х/2-1», розташовану за адресою м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»(61003, м. Харків, пл. Рози Люксембург, 4, кож ЄДРПОУ 03355057) та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра»(49033, м. Дніпропетровськ, вул. Красношкільна, 9, код ЄДРПОУ 22610495) по 191,25 грн. витрат по сплаті державного мита та по 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2011 року у справі № 5023/3123/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Ільїн О.В.

Повний текст постанови складено 15.08.2011року.

З оригіналом згідно:

Секретар суду Колєснік Н.Ю.

15.08.11 р.