ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" серпня 2011 р.
Справа № 2/52/5022-869/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Колубаєвої В.О. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Прокурора Кременецького району вул. Словацького, 6а, м. Кременець, Тернопільської області, 47000, в інтересах держави в особі Державного комітету рибного господарства України від імені якого діє Державне підприємство "Укрриба" вул. Тургенєвська, 82-а, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
до Публічного акціонерного товариства "Кременецький крейдяний завод" вул. Джерельна, 17, м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області, 47000
про визнання недійсним договору та зобов’язанням повернення майна.
За участю представників сторін:
прокуратури: Олійник А.Д., посвідчення № 39 дійсне до 04.08.2014р.
позивача:
відповідача:
третьої особи: Ткач Р.М., довіреність № 32 від 11.05.2011р.
Суть справи: Прокурор звернувся в господарський суд Тернопільської області з проханням:
- визнати недійсним договір зберігання з правом користування № 33/06 від 01.12.2006р., укладений між державним підприємством "Укрриба" та відкритим акціонерним товариством "Кременецький крейдяний завод";
- зобов’язати відповідача повернути позивачеві нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) ставу Польова гребля 2 (інвентарний № 280), ставу 3 (інвентарний № 281), ставу 4 (інвентарний № 282), ставу 6 (інвентарний № 284), ставу 7 (інвентарний № 285), ставу 9 (інвентарний № 287), ставу 11 (інвентарний № 289), ставу 12 (інвентарний № 290), ставу 13 (інвентарний № 291), ставу 14 (інвентарний № 292), зим.ст.1 (інвентарний № 295), зим.ст.2 (інвентарний № 296), зим.ст.4 (інвентарний № 298), зим.ст.5 (інвентарний № 299), зим.ст.6 (інвентарний № 300), зим.ст.7 (інвентарний № 301), зим.ст.8 (інвентарний № 302), зим.ст.9 (інвентарний № 303), зим.ст.10 (інвентарний № 304), зим.ст.11 (інвентарний № 305), зим.ст.12 (інвентарний № 306), зим.ст.13 (інвентарний № 307), зим.ст.14 (інвентарний № 308), зим.ст.15 (інвентарний № 309), зим.ст.16 (інвентарний № 312), зим.ст.17 (інвентарний № 313), зим.ст.18 (інвентарний № 314), зим.ст.19 (інвентарний № 315), зим.ст.20 (інвентарний № 316), зим.ст.21 (інвентарний № 317), розташоване за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, с. Комарин Старотаразької сільської ради.
Пояснює, що договір зберігання з правом користування № 33/06 від 01.12.2006р. укладений з порушенням чинного законодавства.
В 2006р. позивач не мав права укладати договори на користування або оренду. Вважає, що договір № 33/06 від 01.12.2006р. був вчинений для приховання іншого правочину, який насправді вчинений, тому його слід визнати удаваним правочином.
Позивач витребуваних ухвалами суду від 22.06.2011р. та від 05.07.2011р. документів не подав, представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане ним 08.07.2011р.
Відповідач відзиву на позов не надав, участі повноважного представника в судове засідання не забезпечив; хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами від 22.06.2011р. та від 05.07.2011р., які ним одержані відповідно 29.06.2011р. та 08.07.2011р., про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, долучені до матеріалів справи.
Тому справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Третя особа пояснює, що згідно ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем гідротехнічних споруд з 2006р. є Фонд державного майна України.
Позивач, не маючи права орендодавця, уклав з відповідачем договір зберігання з правом користування. Даний договір –це фактичне користування державним майном по договору оренди.
Вважає, що до правовідносин, які виникли на підставі договору № 33/06 від 01.12.2006р., правомірно застосувати вимоги ст. 235 Цивільного кодексу України і визнати даний договір недійсним.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, і приймаючи до уваги, що:
1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам прокуратури та третьої особи роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
2) Постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998р. затверджено Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності (в подальшому Положення).
Дане Положення визначає порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери фонду державного майна, який відповідно до законодавства здійснює функції з управління державним майном до сфери управління іншим органам, уповноваженим управляти державним майном (п.1. Положення).
Об'єктом передачі, згідно даного Положення, є державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених в процесі приватизації (абзац г. п. 2. Положення).
Керуючись даним Положенням та Положенням про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але не перебуває на їх балансі (затвердженим наказом Фонду державного майна України № 908/68 від 19.05.1999р.), Міністерство аграрної політики України та Фонд державного майна України видали наказ "Про передачу гідротехнічних споруд" № 126/752 від 06.05.2003р.
В п.3 даного наказу передбачено, що державне підприємство "Укрриба" має право передавати гідротехнічні споруди в оренду лише з дозволу Фонду державного майна України.
20.06.2006р. Фондом державного майна України та Міністерством аграрної політики України, наказом № 962/317 скасований п. 3 наказу "Про передачу гідротехнічних споруд" № 126/752 від 06.05.2003р.
Відтак, з 20.06.2006р. державне підприємство "Укрриба", управляючи державним майном, не має права укладати договори на оренду гідротехнічних споруд.
Вищезазначені накази Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України є актами цивільного законодавства (ст. 4 Цивільного кодексу України) і відповідають вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в подальшому Закону).
Так, ст. 1 даного Закону передбачає, що майнові відносини щодо використання державного майна регулюються лише Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Державну політику у сфері оренди майна, що не увійшло до Статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації, здійснює Фонд державного майна України ( ст.ст. 2, 4 Закону).
3) Згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За користування майном, по договору оренди справляється плата (ст. 762 Цивільного кодексу України та ст. ст. 19, 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Отже по договору оренди, користуючись обов’язково за плату орендованим майном, орендар має право здійснювати підприємницьку діяльність. Тобто, здійснювати господарську діяльність самостійно, систематично, на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
За договором зберігання, зберігач зобов’язується зберігати річ, яка передана поклажодавцем і повернути її поклажедавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України). Зберігач має право користуватися річчю, переданою йому на зберігання, за згодою поклажодавця (ст. 944 Цивільного кодексу України). Главою 66 Цивільного кодексу України не передбачена плата за користування при збереженні речі.
Право користування –це юридична можливість видобування споживчих властивостей речі. Користування може здійснюватись шляхом вчинення фактичних дій (користування ставком, тощо…) –ст. 317 Цивільного кодексу України.
Отже, вимогами чинного законодавства не передбачено, що зберігач має право, зберігаючи гідроспоруди, користуватися ними на платній основі та займатись підприємницькою діяльністю.
4) 01.12.2006р. державне підприємство "Укрриба" та відкрите акціонерне товариство "Кременецький крейдяний завод" уклали договір зберігання з правом користування № 33/06від 01.12.2006р. У даному договорі сторони передбачили:
- плату за користування нерухомим майном в розмірі 67 грн. (п.2.2. Договору);
- право зберігача займатися підприємницькою діяльністю (п.п. 2.10, 2.11 Договору).
Вищезазначене підтверджує, що сторони умисно (щоб не сплачувати орендну плату за користування майном в розмірах, передбачених вимогами чинного законодавства –ст. ст. 19, 20, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") оформили правочин зберігання (глава 66 Цивільного кодексу України). Проте, між ними насправді встановились інші правовідносини –правовідносини найму (оренди) –глава 58 Цивільного кодексу України.
Тобто, якщо виходити із того, що договір зберігання з правом користування № 33/06від 01.12.2006р. є платним і спрямований сторонами для ефективного використання державного майна по вилову риби та забезпечення нею населення України, то слід вважати, що даний договір насправді встановлює правовідносини не зберігання гідроспоруд, а користування (оренди) державним майном. Відтак, згідно ст. 235 Цивільного кодексу України, договір зберігання з правом користування № 33/06 від 01.12.2006р. слід визнати удаваним, а відносини сторін по даному договору слід визнати такими, що регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
5) Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст договору не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору. Розмір орендної плати підраховується відповідно до Методики розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 19 Закону).
Укладаючи договір зберігання, сторони не додержалися даної Методики. Плата 67 грн. (в т.ч. ПДВ) за користування (оренду) державного майна невідомо звідки взята.
Враховуючи викладене, а також те, що державне підприємство "Укрриба", на час укладення договору оренду державного майна № 33/06 від 01.12.2006р., не мало права бути орендодавцем (ст. 5 Закону), суд вважає, що дані порушення вимог чинного законодавства є підставою для визнання договору зберігання з правом користування № 33/06 від 01.12.2006р. недійсним (ст. 215 Цивільного кодексу України).
Тому, правові вимоги прокурора в частині визнання договору зберігання з правом користування № 33/06від 01.12.2006р. недійсним слід визнати обґрунтованими.
6) Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України Публічному акціонерному товариству "Кременецький крейдяний завод" повернути державному підприємству "Укрриба" нерухоме державне майно(гідротехнічні споруди) ставу Польова гребля 2 (інвентарний № 280), ставу 3 (інвентарний № 281), ставу 4 (інвентарний № 282), ставу 6 (інвентарний № 284), ставу 7 (інвентарний № 285), ставу 9 (інвентарний № 287), ставу 11 (інвентарний № 289), ставу 12 (інвентарний № 290), ставу 13 (інвентарний № 291), ставу 14 (інвентарний № 292), зим.ст.1 (інвентарний № 295), зим.ст.2 (інвентарний № 296), зим.ст.4 (інвентарний № 298), зим.ст.5 (інвентарний № 299), зим.ст.6 (інвентарний № 300), зим.ст.7 (інвентарний № 301), зим.ст.8 (інвентарний № 302), зим.ст.9 (інвентарний № 303), зим.ст.10 (інвентарний № 304), зим.ст.11 (інвентарний № 305), зим.ст.12 (інвентарний № 306), зим.ст.13 (інвентарний № 307), зим.ст.14 (інвентарний № 308), зим.ст.15 (інвентарний № 309), зим.ст.16 (інвентарний № 312), зим.ст.17 (інвентарний № 313), зим.ст.18 (інвентарний № 314), зим.ст.19 (інвентарний № 315), зим.ст.20 (інвентарний № 316), зим.ст.21 (інвентарний № 317), розташоване за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, с. Комарин Старотаразької сільської ради.
7) При винесенні даного рішення, суд керувався роз’ясненням, викладеним в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009р. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши, під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд, на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України, має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин, якщо правочин, який насправді вчинено суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
8) Видатки по держмиту, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, слід покласти на позивача та відповідача порівно.
9) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти порівно на позивача та відповідача.
Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1) Визнати недійсним договір зберігання з правом користування № 33/06 від 01.12.2006р.
2) Зобов’язати Публічне акціонерне товариство "Кременецький крейдяний завод" вул. Джерельна, 17, м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області (ідент. код 0291546) повернути Державному підприємству "Укрриба" вул. Тургенєвська, 82-а, м. Київ (ідент. код 25592421) нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) ставу Польова гребля 2 (інвентарний № 280), ставу 3 (інвентарний № 281), ставу 4 (інвентарний № 282), ставу 6 (інвентарний № 284), ставу 7 (інвентарний № 285), ставу 9 (інвентарний № 287), ставу 11 (інвентарний № 289), ставу 12 (інвентарний № 290), ставу 13 (інвентарний № 291), ставу 14 (інвентарний № 292), зим.ст.1 (інвентарний № 295), зим.ст.2 (інвентарний № 296), зим.ст.4 (інвентарний № 298), зим.ст.5 (інвентарний № 299), зим.ст.6 (інвентарний № 300), зим.ст.7 (інвентарний № 301), зим.ст.8 (інвентарний № 302), зим.ст.9 (інвентарний № 303), зим.ст.10 (інвентарний № 304), зим.ст.11 (інвентарний № 305), зим.ст.12 (інвентарний № 306), зим.ст.13 (інвентарний № 307), зим.ст.14 (інвентарний № 308), зим.ст.15 (інвентарний № 309), зим.ст.16 (інвентарний № 312), зим.ст.17 (інвентарний № 313), зим.ст.18 (інвентарний № 314), зим.ст.19 (інвентарний № 315), зим.ст.20 (інвентарний № 316), зим.ст.21 (інвентарний № 317), розташоване за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, с. Комарин Старотаразької сільської ради.
3) Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременецький крейдяний завод" вул. Джерельна, 17, м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області (ідент. код 0291546):
- в дохід Державного бюджету –42 грн. 50 коп. державного мита;
- на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач Державний бюджет м. Тернополя, за надані послуги - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4) Стягнути з Державного підприємства "Укрриба" вул. Тургенєвська, 82-а, м. Київ (ідент. код 25592421):
- в дохід Державного бюджету –42 грн. 50 коп. державного мита;
- на р/р 31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області МФО 838012 ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач Державний бюджет м. Тернополя, за надані послуги - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «19»серпня 2011 року через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7645
Суддя В.О. Колубаєва
Судове рішення № 17865144, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 19.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/52/5022-869/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: