Рішення № 17865137, 25.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2011 р.

Справа № 15/41/5022-736/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, 46008

до Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000

про визнання права власності на земельну ділянку

За участю представників сторін:

позивача: директор Киринюк Зінаїда Іллівна, протокол зборів засновників № 1 від 25.06.08р.;

відповідача: головний юрисконсульт сектору правової експертизи проектів документів Чорненький Василь Володимирович, довіреність № 2866/01 від 03.06.11р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль звернулося з позовом до Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, про визнання права власності на земельну ділянку.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок або прав на них. Звертає увагу суду на те, що у відповідності до ст. 128 ЗК України, рішення міської ради є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, однак станом на день розгляду справи чинного рішення міської ради не має, а твердження позивача щодо набрання договором купівлі-продажу земельної ділянки чинності 21.11.2005р. на підставі рішення суду у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) вважає безпідставним, оскільки право постійного користування і право оренди виникає з моменту державної реєстрації. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, зареєстроване Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.09.1994р., що підтверджується довідкою АА № 312528 Головного управління статистики в Тернопільській області від 07.06.2011р., а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

У відповідності до норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між суб’єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов’язку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану).

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.

Право власності може виникати при наявності певних юридичних фактів.

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням п'ятої сесії четвертого скликання Тернопільської міської ради № 4/5/123 від 27.12.2002р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення відкритому акціонерному товариству "Тернопільмолоко" вирішено продати у власність Відкритому акціонерному товариству "Тернопільмолоко" земельну ділянку площею 900,00 кв.м. за адресою вул. Танцрова, 14, яке використовується під обслуговування інженерно-адміністративного корпусу, на умовах договору купівлі-продажу,затверджених у п.п. 2, 3 рішення (п. 1 рішення).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2005р. у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) зобов'язано Тернопільську міську раду, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 900 м.кв., розташованої в м. Тернополі, по вул. Танцорова, 14 на умовах договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 06.08.2004р., зареєстрованому відповідачем за № 08-1500/13-01 від 09.08.2004р. у 2-х тижневий термін з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2005р. справі № 4/125-1992 (3/191-1868) рішення господарського суду Тернопільської області від 10.08.2005р. залишено без змін, а в задоволенні апеляційної скарги Тернопільської міської ради відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.06.2006р. касаційну скаргу Тернопільської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 10.08.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2005р. без змін.

Незважаючи на заходи по примусовому виконанню судового рішення, Тернопільська міська рада не виконала рішення суду № 4/125-1992(3/191-1868). Постановою від 01.06.2007р. ВП № 2844438 про повернення виконавчого документу підрозділ примусового виконання рішень головного управління юстиції у Тернопільській області повернув виконавчий документ органу, що його видав, оскільки в ході виконання рішення суду Тернопільську міську раду двічі зобов’язано виконати рішення, однак в обох випадках боржником рішення не виконано в результаті чого його двічі притягнуто до адмінвідповідальності. Також констатовано, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.

Рішенням господарського суду від 20.07.2009р. у справі № 10/47-1056 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", м. Тернопіль до Тернопільської міської ради м. Тернопіль про визнання укладеним Договору купівлі –продажу земельної ділянки від 06 серпня 2004 року, зареєстрованого Тернопільською міською радою за № 08-1500/13-01 від 09.08.2004 року, площею 900 кв. м., що розташована в місті Тернополі по вул. Танцорова, 14 позовні вимоги задоволено та визнано укладеним Договір купівлі –продажу земельної ділянки від 06 серпня 2004 року, зареєстрованого Тернопільською міською радою за № 08-1500/13-01 від 09.08.2004 року, площею 900 кв. м., що розташована в місті Тернополі по вул. Танцорова, 14, між Тернопільською міською радою м. Тернопіль вул. Листопадова, 5 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільмолоко“, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі 10/47-1056 апеляційну скаргу Тернопільської міської ради задоволено частково. Рішення від 20.07.2009р. у справі № 10/47-1056 господарського суду Тернопільської області скасовано. Прийнято нове рішення –припинено провадження у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі № 10/47-1056 зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки набув чинності у зв’язку з набранням 21.11.2005р. законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) від 10.08.2005р.. На підставі зазначених рішень суду, позивачем повністю оплачено вартість земельної ділянки, однак у виготовленні дозвільних документів Управлінням Держкомзему у м. Тернополі відмовлено через відсутність рішення Тернопільської міської ради про передачу у власність або продаж земельної ділянки ТОВ "Тернопільмолоко", не зважаючи на те, що такі документи повинні були бути виготовлені на підставі рішення суду.

Суд на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, ст. 24. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон про місцеве самоврядування) органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міст згідно статті 12 ЗК України належать, зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, додержанням земельного та екологічного законодавства, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, право власності на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, може виникнути лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 131 ЗК України визначено, що у разі придбання земельної ділянки у власність із земель державної і комунальної власності за плату громадяни і юридичні особи, іноземні держави мають укладати договори купівлі-продажу таких ділянок відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

У відповідності до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього кодексу.

Згідно ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі, зокрема придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно Земельного кодексу України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

27.12.2002 року п’ята сесія четвертого скликання Тернопільської міської ради прийняла рішення №4\5\123 ”Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення Відкритому акціонерному товариству „Тернопільмолоко”, згідно якого вирішено продати у власність відкритому акціонерному товариству „Тернопільмолоко” (код ЄДРПОУ 00450708) земельну ділянку площею 900 квадратних метрів за адресою м. Тернопіль вул. Танцорова,14, яка використовується під обслуговування інженерно –адміністративного корпусу.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2005р. у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) зобов'язано Тернопільську міську раду, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14, договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 900 м.кв., розташованої в м. Тернополі, по вул. Танцорова, 14 на умовах договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 06.08.2004р., зареєстрованому відповідачем за № 08-1500/13-01 від 09.08.2004р. у 2-х тижневий термін з моменту набрання даним рішенням законної сили. Дане рішення набрало законної сили, водночас не виконано міською радою.

Рішенням господарського суду від 20.07.2009р. у справі № 10/47-1056 визнано укладеним Договір купівлі –продажу земельної ділянки від 06 серпня 2004 року, зареєстрованого Тернопільською міською радою за № 08-1500/13-01 від 09.08.2004 року, площею 900 кв. м., що розташована в місті Тернополі по вул. Танцорова, 14, між Тернопільською міською радою м. Тернопіль вул. Листопадова, 5 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільмолоко“, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 14.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі 10/47-1056 рішення від 20.07.2009р. у справі № 10/47-1056 господарського суду Тернопільської області скасовано, провадження у справі припинено.

Водночас в мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі № 10/47-1056 встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) від 10.08.2005р., яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко" до Тернопільської міської ради про зобов’язання Тернопільську міську раду укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 900 м кв, розташованої по вул. Танцорова, 14 у м. Тернополі, на умовах договору купівлі-продажу земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності від 06.08.04, зареєстрованою Тернопільською міською радою за №08-1500/13-01 від 09.08.2004р., яке залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду та ухвалою Вищого адміністративного суду України, констатовано встановлення договірних правовідносини між сторонами у справі і набрання договором від 06.08.2004р. чинності у зв’язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 4/125-1992 (3/191-1868) від 10.08.2005р., у зв’язку з чим апеляційна інстанція визначила відсутність предмету спору у даній справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду № 10/47-1056 від 17.11.2009р. позивач оплатив вартість спірної земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки, а саме 45.816 грн. 85 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 205 від 09.12.2009р. на суму 9.345 грн. та № 216 від 29.12.2009р. на суму 36.471 грн. 85 коп., що підтверджує надходження коштів від продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення згідно умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2004р..

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що товариством подано всі необхідні докази в підтвердження укладення договору купівлі продажу земельної ділянки в судовому порядку та виконання умов договору купівлі-продажу, зокрема, докази оплати вартості земельної ділянки, а відтак, матеріалами справи підтверджено наявність законних підстав для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, права власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 900 кв.м., яка була придбана згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2004р..

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача, на рішення Тернопільської міської ради від 05.07.2007р. № 5/11/69 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/123" яким скасовано п. 1 рішення міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/123 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення відкритому акціонерному товариству "Тернопільмолоко", а відтак відсутнє рішення про продаж земельної ділянки, судом відхиляється, оскільки у відповідності до рішення Конституційного суду України від 16.04.09 № 7-рп/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. В зазначеному рішенні Конституційний Суд України також дійшов висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Окрім того, постановою Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2010р. у справі № 2а-33/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Тернопільмолоко" до Тернопільської міської ради про визнання не чинним рішення одинадцятої сесії п’ятого скликання Тернопільської міської ради № 5/11/69 від 05.07.2007р..

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, код 00450708 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею, 900 кв.м. яка розташована в м. Тернополі, вул.. Танцорова, 14.

3.Стягнути з Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код 23588119 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільмолоко", вул. Танцорова, 14, м. Тернопіль, код 00450708 –694,17 грн. судових витрат.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 01.08.2011р. через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7390

Суддя Г.Б. Бучинська