Рішення № 17865134, 08.06.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2011 р.Справа № 15/14/5022-335/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область, 80356

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47720

про стягнення заборгованості в сумі 237.292,50 грн., в тому числі 100.570 грн. - основного боргу, 11.130,25 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 55.691,74 грн. - пені, 26.239,29 грн. - 3% річних, 6.767,22 грн. - інфляційних витрат, 36.894 грн. штрафу.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область

про стягнення 124.410,00 грн. сплачених за товар неналежної якості.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: не з'явився;

відповідача за первісним позовом:ОСОБА_1, довіреність від 24.03.11р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап" вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення заборгованості в сумі 237.292,50 грн., в тому числі 100.570 грн. - основного боргу, 11.130,25 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 55.691,74 грн. - пені, 26.239,29 грн. - 3% річних, 6.767,22 грн. - інфляційних витрат, 36.894 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30 березня 2011 року прийнято зустрічну позовну заяву від 28.03.2011р. ТОВ "Славпродукт" про стягнення з ТОВ з іноземними інвестиціями "Агрокап" 124.410,00 грн. до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2011р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних ухвалою суду від 25.05.2011р. матеріалів не подав.

Представник відповідача витребуваних ухвалою суду від 25.05.2011р. матеріалів не подав та пояснив, що договір поставки № АК-0000188 від 01.12.2006р. надати суду не в змозі так як такі договори у товариства відсутні. У поданому суду відзиві на позов від 12.04.2011р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що станом на день розгляду справи загальна сума неоплаченого товару становить 60.060,00 грн., так як 11.03.11р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" було оплачено на рахунок Позивача 40.510,00 грн.. Також звертає увагу суду на те, що, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Та просить суд застосувати позовну давність до вимог щодо стягнення пені в загальній сумі 45.643,59 грн. за прострочення оплати товару. Також звертає увагу суду на те, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, вимагати повернення сплаченої суми. Враховуючи, що позивач поставив товар неналежної якості, про що свідчать акти від 26.10.2010р., 28.11.2010р., 27.12.2010р., 31.01.2011р. та 01.03.2011р. вважає, що має право відмовитись від оплати товарів неналежної якості, а отже і не сплачувати будь-яких штрафних санкцій за невчасну оплату та неоплату такого товару. Також просить суд врахувати, що загальна сума всіх штрафних санкцій, які Позивач просить стягнути з Відповідача становить 125.592,25 грн. та значно перевищує суму основного боргу, у звязку з чим просить суд зменшити суму належних до сплати штрафних санкцій.

В додаткових обґрунтуваннях до відзиву на позов від 07.06.2011р. відповідач зазначив, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що поставки здійснювалися на підставі договору поставки від 23.06.2009р. № АК-, та договору поставки від 01.07.2010 р. № АК-01-07-10/1. Виходячи із умов зазначених договорів позивач вимагає від відповідача сплати процентів товарного кредиту, пені, штрафу, процентів річних, при цьому також посилається на строки оплати товару, визначені цими договорами. Однак таке твердження позивача не відповідає дійсності та не підтверджується наявними у справі доказами. Зокрема, у видаткових накладних долучених до матеріалів справи підставою поставки кришок вказано договори № АК-01-07-10/1 від 01.07.2010р., а також № АК-0000188 від 01.12.2006р., копію якого до матеріалів справи позивачем не долучено, а тому безпідставним є нарахування відповідачу згідно останнього договору процентів за користування товарним кредитом, пені, штрафу та річних посилаючись на договори поставки від 23.06.2009р. № АК-, та договору поставки від 01.07.2010 р. №АК-01-07-10/1.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, посилається на те, що 26 жовтня 2010р., 28 листопада 2010р., 27 грудня 2010р., 31 січня 2011р., 01 березня 2011р., на підставі відповідних наказів, було складено акти про перевірку якості продукції. При перевірці був встановлений брак продукції, причиною якого стала неналежна якість кришки, яка ржавіє, в наслідок чого не забезпечує герметичність банок, що призводить до псування продукту. Вимоги щодо якості Товару визначені п.1.4. Договору № АК-01-07-10/1 від 01.07.2010р., відповідно до якого якість товару повинна відповідати діючій нормативній документації і підтверджуватись висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи та якісним посвідченням виробника на кожну партію. Однак, поставлений Товар мав велику кількість прихованих недоліків, у зв'язку з чим не міг використовуватись за призначенням. Також звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 680 ЦК України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років. В даному випадку недоліки Товару Позивачем були виявлені в процесі його безпосереднього використання за призначенням в лютому 2011р.. Просить суд врахувати, що у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

У відзиві на зустрічний позов № 10/к-41 від 04.04.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап" вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область, проти позовних вимог заперечило, посилаючись на те, що ТзОВ з ІІ "Агрокап" має усі підстави вважати, що неякісна продукція, котра поставлена Відповідачу, не вироблена Позивачем та не поставлена Відповідачу, оскільки продукція даного виду систематично закуповується Відповідачем для власних виробничих потреб, а отже сумнівним є твердження позивача про невикористовування замовленої продукції протягом семи місяців - одного року з моменту останньої поставки, котра відбулась 29.07.10 року. Поставлена продукція наділена лише родовими ознаками та не містить будь-яких індивідуальних ознак, що в свою чергу унеможливлює її ототожнення та приналежність до продукції, котра була поставлена Позивачем. Також звертає увагу суду на те, що якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності, вимоги у зв'язку з його недоліками можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що недоліки були встановлені протягом розумного строку. Вважає, що якщо на товар не встановлено гарантійний строк, претензії у зв'язку з недоліками, а також порядок встановлення неналежності якості товару поставлених товарів повинні пред'являтись у порядку та в строки встановлені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7 від 25 квітня 1966 року у відповідності до п. 6 якої, акт про приховані недоліки продукції може бути складений протягом 4 місяців після отримання товару. Також звертає увагу суду на те, що позовні вимоги які випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені з дня встановлення у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Вважає даний термін пропущений. Крім того, акти складені Відповідачем без участі Позивача, а отже є неналежними доказами невідповідності якості товару та такими, що порушують його права та інтереси. Посилання відповідача на неодноразове звернення з проханням надати представника Позивача для вирішення даного питання та складання акту вважає недоречним, оскільки доказів такого направлення суду не надано, а самі звернення на адресу товариства не надходили. Просить суд в зустрічному позові відмовити.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область, є юридичною особою, що підтверджується довідкою № 094482 Управління статистики у Жовківському районі, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи 23 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № АК-, відповідно до якого продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору кришку для закупорювання скляних банок СКО 1-82 в порядку і на умовах, що визначені у цьому договорі (п. 1.1. договору).

Пунктом 9.8. договору сторони визначили, що даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009р., або до повного виконання обовязків обох сторін. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії цього договору за один місяць до завершення терміну його дії, цей договір вважається пролонгованим на тих самих умовах кожного разу на один календарний рік.

Також 01.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область (Покупець) укладено договір № АК-1-07-10/1, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується виготовляти, систематично поставляти та передавати у власність в обумовлені строки Покупцю визначений цим договором Товар, а Покупець зобовязується приймати вказаний Товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1. договору).

Сторони погодили, що Покупець здійснює оплату за кожну поставлену партію Товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в пункті "банківські реквізити" даного договору, на умовах відтермінування платежу на 30 (тридцять) календарних днів, (до уваги приймається дата, вказана у відповідній видатковій накладній). Покупець зобовязаний повідомити Постачальника про здійснення платежу не пізніше ніж через 24 години з моменту перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом направлення телеграми, факсу, пошти. При замовленні наступної партії Товару, попередня партія повинна бути 100 % (сто) оплаченою (п. 3.4. договору).

У випадку не оплати вартості Товару Сторони домовились, що Покупець, здійснюватиме оплату власною продукцією, виготовленою на ТзОВ "Славпродукт", а саме горошок консервований (далі Продукція). Відвантаження Продукції ТзОВ ІІ "Агрокап" від ТзОВ "Славпродукт" повинно відбутись на протязі 15 календарних днів з моменту виникнення заборгованості перед ТзОВ з ІІ "Агрокап". Вартість Продукції виготовленої ТзОВ "Славпродукт" на момент відвантаження ТзОВ з ІІ "Агрокап" складатиме дві гривні девяносто копійок за одну банку обємом 0,5 літра (п. 3.9. договору).

Пунктом 10.5. договору сторони визначили, що даний договір вважається укладений на один рік і набуває чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2010р., або до повного виконання обовязків обох сторін. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу про припинення дії цього договору за один місяць до завершення терміну його дії, цей договір вважається пролонгованим на тих самих умовах кожного разу на один календарний рік.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов вищезазначених договорів згідно видаткових накладних № АК-0000301 від 26.06.2009р., № АК-0000355 від 09.07.2009р., № АК-0000385 від 16.07.2009р., № АК-0000397 від 20.07.2009р., № АК-0000435 від 25.07.2009р., № АК-0000471 від 31.07.2009р., № АК-0000545 від 12.08.2009р., № АК-0000620 від 31.08.2009р., № АК-0000619 від 31.08.2009р., № АК-0000436 від 21.07.2010р., № АК-0000444 від 26.07.2010р., № АК-0000452 від 29.07.2010р. відвантажено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, через його представника ОСОБА_2. (довіреності № 30 від 09.07.2009р., № 58 від 22.07.2010р., № 59 від 26.07.2010р.) прийнято товарно-матеріальні цінності (кришку СКО 1-82, кришку Твіст-офф 82, ТО-82) на загальну суму 929.030,02 грн..

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар в сумі 115.635.74 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, а також поставив в рахунок заборгованості згідно видаткових накладних № СЛ-0000034 від 03.12.2009р., № СЛ-0000035 від 05.12.2009р., № СЛ-0000038 від 07.12.2009р., № СЛ-0000001 від 21.01.2010р., № СЛ-0000002 від 21.01.2010р., № СЛ-0000005 від 08.02.2010р., № СЛ-0000012 від 15.03.2010р., № СЛ-0000026 від 14.05.2010р. товарно-матеріальні цінності (горошок зелений консервований) на загальну суму 697.825,28 грн. і станом на час звернення позивача з позовом за ним рахувалася заборгованість в сумі 100.570 грн..

Направлена позивачем претензія № 10/к-169 від 15.11.2010р. з вимогою про сплату в семиденний термін заборгованості 125.570,00 грн. залишена відповідачем без відповіді та реагування.

В ході судового розгляду відповідачем подано докази про погашення 40.510 грн. суми основного боргу, а саме платіжне доручення № 650 від 11.03.2011р., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість в сумі 60.060 грн., що не оспорено останнім.

Суд приймає твердження відповідача, що поставка товарно-матеріальних цінностей (кришки) згідно накладних № АК-0000301 від 26.06.2009р., № АК-0000355 від 09.07.2009р., № АК-0000385 від 16.07.2009р., № АК-0000397 від 20.07.2009р., № АК-0000435 від 25.07.2009р., № АК-0000471 від 31.07.2009р., № АК-0000545 від 12.08.2009р., № АК-0000620 від 31.08.2009р., № АК-0000619 від 31.08.2009р., № АК-0000436 від 21.07.2010р. відбувалася у позадоговірному порядку, оскільки відповідно до "Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку N КО-1 і N М-20" затвердженої наказом Держкомстату України від 27.07.1998р. № 263 накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (типова форма N М-20) оформлюється на кожну партію вантажу в послідовності визначеній у п.п. 2.2. п. 2 зазначеної інструкції. Зокрема у рядку "Підстава" записується N документа, що став підставою для видачі товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається із матеріалів справи у долучених позивачем накладних, зокрема: № АК-0000301 від 26.06.2009р., № АК-0000355 від 09.07.2009р., № АК-0000385 від 16.07.2009р., № АК-0000397 від 20.07.2009р., № АК-0000435 від 25.07.2009р., № АК-0000471 від 31.07.2009р., № АК-0000545 від 12.08.2009р., № АК-0000620 від 31.08.2009р., № АК-0000619 від 31.08.2009р., № АК-0000436 від 21.07.2010р. міститься посилання на договір № АК-0000188 від 01.12.2006р., до матеріалів справи якого позивачем не долучено, а відповідач ствердив про його відсутність, у звязку з чим немає підстав вважати, що зазначені накладні виписані виключно на виконання договорів № АК- від 23.06.2009р. та № АК-01-07-10/1 від 01.07.2010р..

Враховуючи, що представником відповідача підтверджено наявність заборгованості перед позивачем в сумі 60.060 грн. за поставлені товарно-матеріальні цінності, а тому суд розцінює подану позивачем претензію № 10/к-169 від 15.11.2010р., як вимогу про сплату заборгованості в розумінні ст. 530 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобовязань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобовязань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 220,59 грн. інфляційних нарахувань за період з 23.11.2010р. по 16.02.2011р. та 57,75 грн. 3 % річних за період з 23.11.2010р. по 16.02.2011р. нарахованих на суму 8.170 грн. згідно накладної № АК-0000436 від 21.07.2010р. та яка залишилась неоплаченою станом на момент надіслання претензії № 10/к-169 від 15.11.2010р., правомірними.

В частині стягнення 12.728,17 грн. річних, 9.744,25 грн. товарного кредиту, 48.909,11 грн. пені 5.706,27 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовляється, так як позивачем не надано доказів на підтвердження підставності їх нарахування.

Щодо накладних № АК-0000444 від 26.07.2010р., № АК-0000452 від 29.07.2010р. то поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 92.400 грн. здійснювалася на виконання договору № АК-01-07-10/1 від 01.07.2010р., що не заперечується відповідачем, у звязку з чим за невиконання зобовязання в цій частині відповідач несе відповідальність згідно умов згаданого договору.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 5.4. договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну та (або) у неповному розмірі оплату вартості товару або відсотків за користування товарним кредитом згідно умов даного договору, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від неоплаченої вартості Товару (враховуючи відсотки за користування товарним кредитом). Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли Покупець зобовязаний був здійснити оплату Товару. До вимоги про стягнення пені передбаченої цим пунктом договору, застосовується строк позовної давності в два роки.

У звязку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 6.782,63 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Окрім того, п. 5.5. договору поставки № АК-1-07-10/1 від 01.07.2010р. сторони погодили, що у випадку затримки оплати за Товар більш як на 30 днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф в розмірі двадцять відсотків від суми боргу, а також суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, тридцять відсотків річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України та реальні збитки, що були понесені стороною для захисту свого порушеного права.

Таким чином позивачем правомірно нараховано 600,60 грн. інфляційних нарахувань за період з 25.08.2010р. по 16.02.2011р. та 13.084,27 грн. 30 % річних за період з 25.08.2010р. по 16.02.2011р..

В частині нарахування 43,40 грн. 30 % річних в позові відмовляється як надмірно заявлені.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських зобов'язань зобовязаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 18.480 грн. штрафу.

Пунктом 3.6. договору поставки № АК-1-07-10/1 від 01.07.2010р. сторони погодили, що починаючи з наступного дня після закінчення терміну оплати, вказаного у п. 3.4. договору, якщо партія товару не була повністю оплачена Покупцем згідно умов даного договору, вступає в дію умова продажу товарний кредит за ставкою 0,1 % від суми заборгованості Покупця, визначеної на кінець робочого дня за кожен день користування Покупцем товарним кредитом.

У випадку вступу в дію умов п. 3.6. даного договору, товарний кредит надається на строк не більше 30 календарних днів. Покупець зобовязаний не пізніше ніж на наступний день після закінчення терміну користування товарним кредитом повністю оплатити вартість товару, а також відсотки за користування товарним кредитом.

У відповідності до ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1.386 грн. процентів за користування товарним кредитом такими, що підлягають до задоволення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити, оскільки:

- у відповідності до ч. 1 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. При цьому, згідно ч. 4 цієї норми, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляється, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом із товаром, якщо інше не передбачено у договорі.

Майже аналогічні положення про якість товарів, що поставляються, визначені і нормами ЦК України.

В силу ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Умовами укладеного сторонами договору визначено, що якість Товару повинна відповідати діючій нормативній документації і підтверджуватись висновком Державної санітарно-гігієнічної експертизи та якісним посвідченням виробника на кожну партію (п. 1.4. договору № АК-1-07-10/1 від 01.07.2010р.).

Відповідач у своїх поясненнях посилається на неналежну якість товару.

В силу ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

З вимогою про повернення сплаченої за поставлений товар суми в розмірі 124.410 грн. відповідач звернувся лише 24.03.2011р. при здійсненні останньої поставки товару 29.07.2010р..

Відповідно до ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Між тим, відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що недоліки товару виникли до передання йому товару позивачем або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до положень ч. 6 пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (далі - Інструкція П-7), прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайному для даного виду продукції прийманні, і виявлені лише в процесі обробки, підготовки демонтажу, в процесі монтажу, випробуванні, використанні і зберіганні.

Надані суду акти від 26 жовтня 2010р., 28 листопада 2010р., 27 грудня 2010р., 31 січня 2011р., та 01 березня 2011р., складені представниками ТзОВ "Славпродукт" без залучення представників Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", а тому не є належними доказами підтвердження факту поставки позивачем неякісного товару.

Так, в названих актах зроблено висновок, що поставлена ТзОВ з ІІ "Агрокап" кришка неналежної якості, яка ржавіє, внаслідок чого не забезпечує герметичність банок, що призводить до псування продукту, однак з акта не можна встановити, ким створена комісія, що його підписала. В порушення вимог п.п. 16, 17 Інструкції № П-7 в акті від 29.04.2004 р. не зазначено відомостей, чи були створені відповідачем належні умови, при яких забезпечувалось би збереження товару і попереджувалося б їх змішування з однорідною продукцією.

Крім того, як стверджує представник ТзОВ "Славпродукт" відповідач ним викликалися представники ТзОВ з ІІ "Агропак" для складання двосторонніх актів. Однак такі дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, вчинені лише 18.03.2011р., про що свідчить лист № 029, тобто вже після оформлення згаданих актів. Інших доказів про надіслання повідомлення ТзОВ з ІІ "Агрокап" не надано. Акт відбору взірців № В-728 від 03.06.2011р., складений Тернопільською торгово-промисловою палатою, наданий представником ТОВ "Славпродукт" в судовому засіданні 08.06.2011р. не може вважатися доказом на підтвердження одежання товару неналежної якості.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи недоведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, на якого в силу ч. 1 ст. 679 ЦК України покладено обовязок доводити відповідні обставини, а саме наявності недоліків в поставленому товарі та виникнення їх до передання такого товару Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап" або з причин, які існували до цього моменту, а тому в зустрічному позові відмовляється за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються: по первісному позову на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, по зустрічному позову на позивача по зустрічному позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75 п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги по первісному позову задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Об'їзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, код 34042038 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агрокап", вул. Вокзальна, 18, с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область, код 33775568 60.060 грн. боргу, 57,75 грн. 3 % річних, 13084,27 грн. 30 % річних, 821,19 грн. інфляційних нарахувань, 6.782,63 грн. пені, 18.480 грн. штрафу, 1.386 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1.411,81 грн. державного мита та 140,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 40.510 грн. боргу провадження у справі припинити.

4.В решті позову відмовити.

5.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "22" червня 2011 року через місцевий господарський суд.

СуддяГ.Б. Бучинська