Рішення № 17865003, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р.Справа № 5/17-2986-2011 За позовом: Міжнародного гуманітарного університету; До відповідача: Затоківської селищної ради За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Комунальне підприємство "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності

суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність №263 від 29.07.2011 року

Від відповідача: ОСОБА_2. довіреність №541/01-26/3 від 19.04.2011 року

Від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ: про визнання права власності

Міжнародний гуманітарний університет звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Затоківської селищної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011 року порушено провадження по справі № 5/17-2986-2011.

Комунальне підприємство "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просить суд розглянути справу №5/17-2986-2011 за відсутністю представника КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до заяви про відмову від частини позовних вимог (уточнення позовних вимог) позивач просить суд визнати за Міжнародним гуманітарним університетом право власності на самочинно збудовані будівлі бази відпочинку «ЛЕКС»: спального корпусу літера «А», загальною площею 482,5 кв.м. (Одеська, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна, 77) у відповідності з технічним паспортом на громадський будинок від 19.04.2011 року; спального корпусу літера «Б», загальною площею 479,3 кв.м. (Одеська, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна, 77) у відповідності з технічним паспортом на громадський будинок від 20.04.2011 року.

Зазначена редакція позовних вимог, викладена у заяві про відмову від частини позовних вимог від 15.08.2011р., є остаточною, у звязку з чим, відповідно до ст. 22 ГПК України, приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.

Представник відповідача надав до господарського суду Одеської області відзив, в якому просить, щоб позивач довів законність власних позовних вимог обґрунтувавши.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.08.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив:

Рішенням Затоківської селищної ради №226 Міжнародному гуманітарному університету було надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна 77, загальною площею 0,1001 га для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель.

Згідно до рішення Затоківської селищної ради №226, Міжнародний гуманітарний університет уклав угоду з Затоківсьою селищною радою про розмір плати за фактичне користування земельною ділянкою, а саме: користувач користується земельною ділянкою для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відповіднику «Феміда»в Сонячному районі, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. В користуванні знаходиться земельна ділянка 0,1001 га.

Між Міжнародним гуманітарним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудконтракт»був укладений договір підряду №54/Д-Ф-БМР, відповідно до якого, підрядник зобовязується виконати комплекс будівельно монтажних робіт на обєкті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудконтракт»виконало умови договору підряду №54/Д-Ф-БМР, що підтверджується, складеними та підписаними уповноваженими особами, актами виконаних будівельних робіт.

У звязку з виконаними будівельними роботами, Міжнародний гуманітарний університет звернувся до Комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" з заявою про проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна 77. Комунальним підприємством "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" було проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна та виготовлено технічні паспорти (наявні у матеріалах справи) на будівлі спального корпусу, літ. «А»від 19.04.2011 року та будівлі спального корпусу, літ. «Б»від 20.04.2011 року.

Згідно до розпорядження №2 ректора Міжнародного гуманітарного університету змінено назву бази відпочинку «Феміда»та присвоєно спальним корпусам «А»та «Б»бази відпочинку, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна 77, назву бази відпочинку «Лекс».

До господарського суду Одеської області було надано висновок експерта про відповідність спальних корпусів літ. «А»та літ. «Б» бази відпочинку «Лекс», розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна 77 діючим будівельним нормам та правилам до їх готовності до експлуатації, відповідно до якого, скорегований проект відповідає нормам, правилам та підтверджується позитивним висновком комплексної державної експертизи.

Як зазначає позивач, у звязку з закінченням будівництва та необхідністю оформлення права власності на будівлі, Міжнародний гуманітарний університет звернувся до Затоківської селищної ради про визнання та оформлення права власності на будівлі і споруди за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна 7. Однак Затоківська селищна рада листом №1005/01-2916 від 20.07.2011 року відмовила в реєстрації права власності на нерухоме та повідомила, що відповідно до чинного законодавства право власності на самочинне будівництво може бути визнано лише у судовому порядку.

У звязку з чим останній звернувся з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинний на момент здійснення відповідачем будівництва) забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, чинній на момент здійснення відповідачем будівництва) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

За приписами ст. 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" будівництво обєктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

В порушення вищевказаних приписів законодавства позивач здійснив будівництво обєкта нерухомості без належних дозволів і належно затвердженого проекту.

Але відповідно до ч.4 ст.24 Закону України „Про планування та забудову території” у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення обєкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього обєкта.

Як вбачається з матеріалів справи, Затоківською селищною радою було надано земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та також було погоджено питання про можливість надання у довгострокове користування земельної ділянки загальною площею 0,1001 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З приписів ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України вбачається, що самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

До суду не подано жодних доказів, які б свідчили про порушення прав інших осіб.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно житлові будинки, будівлі, споруди тощо, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з актів виконаних робіт, з технічного паспорту та з висновку експерта спальні корпуси літ. «А»та літ. «Б»бази відпочинку «Лекс»є завершеними будівлями та готові до експлуатації.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на самочинно збудовані будівлі.

Згідно Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. №1952-ІV, що регулює відносини, повязані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільно процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності на обєкт нерухомості за конкретним субєктом.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Міжнародного гуманітарного університету задовольнити.

2.Визнати за Міжнародним гуманітарним університетом право власності на самочинно збудовані будівлі:

- спального корпусу літера «А», загальною площею 482,5 кв.м. (база відпочинку «ЛЕКС»- Одеська, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна, 77) у відповідності з технічним паспортом на громадський будинок від 19.04.2011 року.

- спального корпусу літера «Б», загальною площею 479,3 кв.м. (база відпочинку «ЛЕКС»- Одеська, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна, 77) у відповідності з технічним паспортом на громадський будинок від 20.04.2011 року.

3. Стягнути з Затоківської селищної ради (смт. Затока, Сонячний район, Одеської область, вул. Приморська, 21, код ЄДРПОУ 04527052) на користь Міжнародного гуманітарного університету (65009, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 33, код ЄДРПОУ 26249278) витрати по сплаті держмита у сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 16.08.2011 року.

Суддя Погребна К.Ф.