Рішення № 17864865, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р.Справа № 8/17-2416-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Зелинська А.М.,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” до Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” про стягнення 12348,19 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2011 р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/17-2416-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 11.07.2011 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 11.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.08.2011 р., у судовому засіданні 01.08.2011 р. на 15.08.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників позивача. При цьому відповідач з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, а, відтак, розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 15.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА” (далі ПАТ „СК „УНІКА”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (далі ПАТ „Міська страхова компанія”) виплаченого на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 12348,19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ „СК „УНІКА” посилається, зокрема, на положення ст.ст.993,1191 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування”, умови договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 03.03.2010 р. № 011071/4002/0000443, поліс серії ВС/9254208, страховий акт від 19.11.2010 р. № 00054353, калькуляцію від 12.11.2010 р. № 6224Е та звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 12.11.2010 р. № 6224, платіжне доручення від 24.11.2010 р. № 033839, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2010 р. по справі № 3-11808/10 тощо.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, тому розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

03.03.2010 р. між ПАТ „СК „УНІКА” (Страховик) та фізичною особою ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті (автомобіль Сузукі Свіфт, державний номер НОМЕР_1) № 011071/4002/0000443 (Договір) терміном дії з 18.03.2010 р. до 17.03.2011 р. включно. В п.1.3.1 Договору зазначено, що страховим випадком вважаються події, які виникають внаслідок настання страхового ризику, в т.ч. у вигляді дорожньо-транспортної пригоди. Страхова сума за Договором складає 97600,00 грн., страховий тариф 5%, страховий платіж 4880,00 грн. (п.1.3.4 Договору), франшиза за ризиком ДТП 0,5%, але не менше 50 євро (п.1.3 Договору).

13.10.2010 р. у м. Києві на Голосіївській площі за участю застрахованого транспортного засобу Сузукі, державний номер НОМЕР_1, під керуванням Страхувальника та транспортним засобом марки Рено, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 сталось ДТП, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідками ДАІ.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2010 р. по справі № 3-11808/10: ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні названого вище ДТП; за допущене правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

15.10.2010 р. Страхувальник звернувся до Страховика з заявою про здійснення страхової виплати, яка зареєстрована за номером № 54353.

22.10.2010 р. за участю представника Страхувальника та незалежного експерта ТОВ „ЕСТІМЕНТ” проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Сузукі Свіфт, державний номер НОМЕР_1, у звязку з чим складено акт огляду транспортного засобу № 6224Е.

Завдана зіткненням матеріальна шкода, на думку Страховика, дорівнює 12384,19 грн. з ПДВ (розмір шкоди за мінусом мінімальної безумовної франшизи в сумі 547,09 грн., тобто 50 євро). Розмір шкоди, який зафіксовано в страховому акті від 19.11.2010 р. № 00054353, визначений на підставі калькуляції від 12.11.2010 р. № 6224Е, складеної ТОВ „ЕСТІМЕНТ”.

24.11.2010 р. Страховиком на користь Страхувальника виплачено 12348,19 грн. страхового відшкодування, про що свідчить платіжне доручення № 033839.

З матеріалів справи також вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПАТ „Міська страхова компанія”, що підтверджується полісом № ВС/9254208 (Поліс) строком дії з 22.12.2009 р. до 21.12.2010 р., в якому зазначено, що: страхувальником є ОСОБА_3; поліс відноситься до договорів І типу (відповідно до ст.15 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за договором I типу страхується відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах); ліміт відповідальності ПАТ „Міська страхова компанія” за шкоду, завдану майну, складає 25500,00 грн.; забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Рено, державний номер НОМЕР_2.

17.12.2010 р. ПАТ „СК „УНІКА” звернулось до ПАТ „Міська страхова компанія” із заявою-вимогою № 231 з додатками, в якій просило перерахувати в десятиденний термін 12348,19 грн. страхового відшкодування, виплаченого на користь ОСОБА_1.

Листом від 31.12.2010 р. № 2006-12 ПАТ „Міська страхова компанія” відмовило в задоволенні заяви, пославшись на неповноту пакету документів, надісланого на її адресу, зокрема, відсутність доказів вини ОСОБА_2 в ДТП.

21.01.2011 р. ПАТ „СК „УНІКА” направлено лист № 231 разом із постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2010 р. по справі № 3-11808/10, які отримані ПАТ „Міська страхова компанія” 01.02.2011 р.

В подальшому, вказуючи на неперерахування коштів у сумі 12348,19 грн. до теперішнього часу, ПАТ „СК „УНІКА” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткову відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:

Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Положеннями ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне правило закріплено в ст.27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (із змінами).

Враховуючи викладене, підтвердження постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2010 р. по справі № 3-11808/10 вини в завданні матеріальної шкоди ОСОБА_2, відповідальність якого на підставі Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застрахована ПАТ „Міська страхова компанія”, про що свідчить Поліс, відшкодування ПАТ „СК „УНІКА” шкоди, заподіяної ОСОБА_2, господарський суд вважає, що заявлення позивачем зворотної вимоги (регресу) до відповідача ґрунтується на нормах українського законодавства.

Між тим, визначаючи розмір матеріальної шкоди, який підлягає виплаті на користь Страхувальника та стягненню в порядку регресу з ПАТ „Міська страхова компанія”, Страховик всупереч ст.1192 ЦК України невірно прийняв до уваги лише зміст оформленої ТОВ „ЕСТІМЕНТ” калькуляції від 12.11.2010 р. № 6224Е, в якій витрати на ремонт визначені в сумі 12931,28 грн., та проігнорував текст складеного тією ж особою звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 12.11.2010 р. № 6224, де вартість матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу Сузукі Свіфт, державний номер НОМЕР_1, оцінена в сумі 10912,93 грн. у звязку з тим, що до названого в калькуляції від 12.11.2010 р. № 6224Е показника застосовано коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, фактична сума, яка підлягає відшкодуванню ПАТ „Міська страхова компанія” на користь ПАТ „СК „УНІКА” складає 10365,84 грн. (10912,93 грн. реальна вартість втраченого внаслідок ДТП майна мінус мінімальна безумовна франшиза в сумі 547,09 грн., тобто 50 євро відповідно до п.1.3 Договору), тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Міська страхова компанія” (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1; код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; код 20033533) 10365/десять тисяч триста шістдесят пять/грн. 84 коп. страхового відшкодування, 103/сто три/грн. 66 коп. державного мита та 197/сто девяносто сім/грн. 54 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 17.08.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.