Рішення № 17864847, 08.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа № 12/17-1215-2011 Позивач: Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Білгород-Дністровська міська рада

про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 7616,86 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді: Невінгловська Ю.М.

Смелянець Г.Є.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради (УКВ) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту ФОП ОСОБА_3), в якій просить суд розірвати договір оренди майна комунальної власності№9, укладений між УКВ та відповідачем 25.06.2009р.; стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі у розмірі 2991,57 коп., пеню у розмірі 413,86 грн. штраф у розмірі 4211,43 грн. та зобов'язати відповідача повернути з орендного користування нежитлову споруду бойлерної літ. "А", яка складається з приміщень № 1,2 загальною площею 86,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №12/17-1215-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

27.05.2011р. від позивача на адресу суду надійшло клопотання про продовження терміну розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. термін розгляду справи було продовжено на 15 днів, а саме до 14.06.2011р.

У зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача, а також враховуючи категорію справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2011р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2011р. справу №12/17-1215-2011 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Цісельський О.В., судді: Невінгловська Ю.М., Смелянець Г.Є.

Позивач в судове засідання що відбулося 08.08.2011р. не з'явився, про поважність підстав неявки суд не повідомив, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, за його юридичною адресою, вказаною у позові, що підтверджено наявним у матеріалах справи корінцем поштового повідомлення, в попередніх засіданнях представник позивача позов підтримував, просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою проживання, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.04.2011р. наданими суду позивачем, а також поштовими повідомленнями які є у матеріалах справи, але у судове засідання не зявився, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Третя особа в судове засідання, що відбулося 08.08.2011р. не з'явилася, проте згідно наданої суду заяви (вх. № 21827/2011) позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі її представника.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 738-V від 25.06.2009р. було затверджено протокол № 2 від 18.05.2009р. засідання комісії по наданню в оренду споруд, будівель та приміщень, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Білгород-Дністровський, а саме нежитлової споруди бойлерної літ. "А", яка складається з приміщень № 1,2 загальною площею 86,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнати переможцем ФОП ОСОБА_3.

25.06.2009 р. між УКВ Білгород-Дністровської міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) було укладено Договір оренди комунальної власності № 9 (надалі за текстом Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлову споруду бойлерної літ. "А", яка складається з приміщень № 1,2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області, загальною площею 86,3 м2.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на основі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами), без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2009р. складає 550 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. договору).

Відповідно до п.3.4. договору орендна плата перераховуються на рахунок орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця.

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.3.7. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.9. договору сторони передбачили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.

Відповідно до п.5.9. договору сторони встановили, що протягом місяця після укладення договору орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за звітом про експертну оцінку на користь орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкту оренди і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховано.

Пунктом 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що він укладений терміном на два роки одинадцять місяців, що він діє з дати підписання та акту прийому-передачі.

Згідно з п.10.5 договору його чинність припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

25.06.2009р. між сторонами було укладено та підписано акт прийому-передачі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди у користування.

Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду справи договір оренди є чинним.

В порушення вимог договору, відповідачем за користування орендованим приміщенням орендна плата не сплачувалась. У зв'язку із чим позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії (а.с. 28-32) в яких попереджав відповідача про наявність заборгованості та потребу сплатити борг з орендної плати.

Так станом на 01.02.2011 р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати оренди в сумі 2991,57 грн. яка відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

У відповідності зі ст. 10 зазначеного Закону страхування орендарем взятого ним в оренду майна є істотною умовою договору оренди.

Як встановлено судом, відповідач вимоги п. 5.9. договору не виконав, об'єкт оренди не застрахував, докази страхування позивачу не надав.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого позивачем та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі тривалого часу, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати на суму 2991,57 грн., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку, що позовна вимога щодо розірвання договору оренди та стягнення с відповідача суми боргу з орендної плати є обґрунтованою, законною а тому підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені останнім нарахована пеня за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 413,86 грн.

Відповідно ч.4, 6 до 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк; нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що п. 3.2. договору оренди повинен сплачувати пеню включаючи день оплати. Таким чином, суд дійшов до висновку, що пеня позивачем розрахована вірно, а тому вимога щодо її стягнення є законною і такою що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафу суд дійшов до висновку, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За приписами ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до укладеного договору, а саме п. 3.2. договору за невиконання грошового зобов'язання сторонами передбачено сплата неустойки у вигляді пені, крім того, відповідно до п.3.3. договору сторонами передбачено за те ж саме порушення грошових зобов'язань за договором сплата неустойки, яку сторони обізвали штрафом, але за своєю правовою природою ця неустойка є також пенею, проте, застосування до відповідача за одно правопорушення двох видів пені законодавством України не передбачено.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито", ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: Із заяв, що подаються до господарських судів: а) із заяв майнового характеру 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.). і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.). Із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Як встановлено судом при подачі позову позивачем було заявлено дві позовні вимоги майнового характеру з яких державне мито повинно було сплачено у розмірі 102 грн., та дві пов'язані між собою немайнові вимоги з яких держмито повинно було сплачено у розмірі 85 грн. проте при подачі позову позивачем відповідно до платіжного доручення № 27 від 16.03.2011р. сплачено державне мито в розмірі 76, 17 грн.

Таким чином, з урахуванням статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача з урахуванням задоволених позовних вимог витрати по сплаті державного мита в сумі 45,59 грн. та витрати інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105, 49 грн., а також слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України 85 грн. державного мита та з позивача на користь державного бюджету України суму недоплаченого державного мита в розмірі 25, 83 грн.

Керуючись ст.ст. 32,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди майна комунальної власності, укладений між Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 25.06.2009р. № 9

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) повернути Управлінню комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЗКПО 23988184) з орендного користування нежитлову споруду бойлерної літ. "А", яка складається з приміщень № 1,2 загальною площею 86,3 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Одеської області.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЗКПО 23988184) - 2991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 57 коп. - заборгованості з орендної плати, 413 (чотириста тринадцять) грн. 35 коп. пені, 45 (сорок п'ять) грн. 59 коп. витрат на оплату державного мита; 105 (сто п'ять) грн. 49 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.

6.Стягнути Управління комунальною власністю Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЗКПО 23988184) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 25 (двадцять п'ять)грн. 83 коп.

7. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 15.08.2011 р.

Головуючий суддя:Цісельський О.В.

Судді:Невінгловська Ю.М.

Смелянець Г.Є.

Суддя Цісельський О.В.