Рішення № 17864331, 04.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 5015/2410/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія”, м. Київ до Приватного підприємства “Козацький курінь”, с. Добрячин, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м. Київ про стягнення 1113 грн. 32 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Козацький курінь”, с. Добрячин про стягнення 1113 грн. 32 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.05.2011 р. призначив розгляд справи на 19.05.2011 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 01.06.2011 р., 20.06.2011 р., 04.07.2011 р.

Ухвалою від 01.06.2011 р. судом здійснено заміну позивача Відкритого акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія”, його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Незалежна Страхова Компанія”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та ОСОБА_1. було укладено договір страхування транспортного засобу. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1. та відповідачу, транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. Винну у вказаному ДТП особу, яка керувала транспортним засобом, який належить відповідачу та є його працівником, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту після вказаного ДТП склала 2182 грн. 50 коп. Позивач виплатив ОСОБА_1. 2029 грн. 26 коп. як суму страхового відшкодування, а також сплатив 603 грн. 32 коп. за проведення експертизи. В подальшому позивач звернувся до ВАТ “УСК “Дженералі Гарант”, якою застрахована відповідальність особи, винної у ДТП, з вимогою про відшкодування 2632 грн. 00 коп. ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” було відшкодовано позивачу 1519 грн. 26 коп. У звязку з цим, відповідно до ст. 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просить стягнути з відповідача 1113 грн. 32 коп.

В судових засіданнях представник відповідача позов визнав частково, заперечив проти стягнення з відповідача 603 грн. 32 коп. за проведення експертизи, оскільки така вимога є незаконною.

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представнику сторони розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

29 жовтня 2007 р. між ВАТ СК “Правекс”, правонаступником якого є ПАТ “Незалежна Страхова Компанія” (позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу ТЗМ №763425.

Згідно п. 1.1. договору ТЗМ №763425 від 29.10.2007 р., предметом цього договору є страхування страховиком транспортних засобів, що належать страхувальнику, визначених у сертифікатах до цього договору страхування. Сертифікати є невідємною складовою частиною цього договору страхування

Відповідно до сертифікату №763425-1 до договору ТЗМ №763425 від 29.10.2007 р., позивачем застраховано транспортний засіб ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Страхова сума згідно сертифікату №763425-1 до договору ТЗМ №763425 від 29.10.2007 р. встановлена у розмірі 46500 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1.1. договору ТЗМ №763425 від 29.10.2007 р. встановлено, що страховим випадком за цим договором є пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Договір діє з 29.10.2007 р. до 28.10.2008 р.

22 квітня 2008 р. водій ОСОБА_2., керуючи автомобілем ВАЗ-21213, що належить відповідачу, реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. С.Бандери в м. Червонограді, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: виконуючи маневр виїзду із площадки на проїжджу частину заднім ходом автомобіля, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін, не вибравши безпечного інтервалу скоїв зіткнення з їдучим по проїжджій частині вулиці автомобілем ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічного пошкодження правої частини транспортного засобу ОСОБА_1

23 квітня 2008 р. ОСОБА_3. звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу.

Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_4. 12.05.2008 р. на замовлення позивача складено звіт про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу №FD/74/05/028, згідно якого значення оціночної вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу ВАЗ 111930, реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює 2182 грн. 50 коп.

Постановою Сокальського районного суду м. Львова від 28.05.2008 р. водія ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

12 червня 2008 р. позивач за надання звіту перерахував субєкту оціночної діяльності 603 грн. 32 коп., що підтверджується платіжним дорученням №3687 від 12.06.2008 р.

15 липня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

21 липня 2008 р. позивач згідно страхового акту №9456 від 18.07.2008 р. виплатив ОСОБА_1. страхове відшкодування у розмірі 2049 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням №4556.

Судом також встановлено, що між ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” (третя особа) та ПП “Козацький курінь” (відповідач) 21.03.2008 р. було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/4220648).

За цим полісом застраховано транспортний засіб ВАЗ-21213, що належить відповідачу, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 2 полісу №ВВ/4220648 від 21.03.2008 р., ліміт відповідальності страховика становить 51000 грн. 00 коп., франшиза 510 грн. 00 коп.

Позивач за вих. №3890 від 29.09.2010 р. звернувся із вимогою на суму 2632 грн. 58 коп. до третьої особи, якою застрахована відповідальність особи, винної у ДТП. ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” 26.10.2010 р. було відшкодовано позивачу 1519 грн. 26 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач станом на дату судового розгляду шкоду в розмірі в розмірі 1113 грн. 32 коп. позивачу не відшкодував.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ПП “Козацький курінь” на час скоєння ДТП була застрахована у страховика ВАТ “УСК “Дженералі Гарант”, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів №ВВ/4220648 від 21.03.2008 р.

Враховуючи визначені полісом №ВВ/4220648 від 21.03.2008 р. розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також сплачений позивачем розмір страхового відшкодування (2029 грн. 26 коп.), ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” вправі було відшкодувати позивачу в порядку регресу 1519 грн. 26 коп. (2029 грн. 26 коп. - 510 грн. 00 коп. франшизи за полісом №ВВ/4220648 від 21.03.2008 р.).

Судом встановлено, що 26.10.2010 р. ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” перерахувало на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 1519 грн. 26 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, відповідальність за заподіяну шкоду в сумі 510 грн. 00 коп. (2029 грн. 26 коп. - 1519 грн. 26 коп.), яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВВ/4220648 від 21.03.2008 р., покладається на особу, відповідальну за її заподіяння - відповідача.

Витрати страховика (позивача), повязані із замовленням експертного дослідження, становлять 603 грн. 32 коп. Вказані витрати повязані із встановленням розміру заподіяної шкоди, тобто для забезпечення порушеного права страхувальника.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 1166, 1187, 1191, 1994 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Козацький курінь”, с. Добрячин, вул. Миру, 53, Сокальський район, Львівська область (ідентифікаційний код 20827256) на користь Публічного акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія”, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2 (ідентифікаційний код 20036721) 1113 грн. 32 коп. в порядку регресу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.