Рішення № 17864309, 18.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.11                                                                                 Справа № 28/116/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Дрожановій О.В., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Спектр Плюс", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Макаронна фабрика" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Трейд", м. Луганськ

про стягнення 189 021 грн. 75 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 127 725 грн. 95 коп., штрафу у сумі 54 595 грн. 80 коп., пені у сумі 4 636 грн. 79 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1 165 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 897 грн. 41 коп.

Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, причини неявки не повідомили, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Неприбуття до судового засідання (явка судом не визнавалась обов’язковою) не є перешкодою для розгляду справи, суд розглядає справу за наявними у неї матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір поставки № 01/02-2011 від 08.02.2011, за умовами якого продавець (позивач) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу) муку пшеничну, у подальшому товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється партіями. Ціна, асортимент та кількість товару встановлюється протоколом узгодження цін. Оплата за товар проводиться покупцем в момент вивантаження товару на складі покупця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на наступними видатковими накладними:

-          № РН -0000017 від 09.03.2011 у сумі 69 000 грн.,

-          № РН-0000018 від 15.03.2011 у сумі 69 000 грн.,

-          № РН- 0000021 від 24.03.2011 у сумі 69 000 грн.,

-          № РН- 0000023 від 01.04.2011 у сумі 75 900 грн.,

-          № РН-0000026 від 06.04.2011 у сумі 74800 грн. 44 коп.,

-          № РН-0000028 від 19.04.2011 у сумі 70350 грн. 08 коп.,

-          № РН-0000029 від 21.04.2011 у сумі 67 000 грн. 08 коп.,

-          № РН-0000030 від 28.04.2011 у сумі 73 700 грн. 09 коп.,

- № РН-0000032 від 05.05.2011 у сумі 72 025 грн. 86 коп., усього на суму 640 776 грн. 55 коп. Факт отримання товару підтверджується наданими до справи довіреностями.

Відповідачем частково товар був сплачений у сумі 513 050 грн. 60 коп., несплаченим залишився товар у сумі 127 725 грн. 95 коп.

Актом звірення розрахунків сторонами за період з 01.01.2011 по 20.05.2011 визначена заборгованість відповідача у сумі 147 726 грн. 03 коп. (а.с. 75).

Позивачем до справи надана претензія № 12 від 20.05.2011, якою він вимагав від відповідача оплатити заборгованість у сумі 145 725 грн. 95 коп. до 25.05.2011 (а.с. 83), однак доказів її надіслання відповідачу не надав.

Несплата відповідачем суми боргу у сумі 127 725 грн. 95 коп. і стала підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем у заяві № 28/116/1 від 11.07.2011 зазначено, що відповідач частково сплатив суму боргу, зокрема, платіжним дорученням № 18 від 23.06.2011 на суму 20 000 грн., платіжним дорученням № 4 від 01.07.2011 на суму 7 726 грн. 03 коп., та 5000 грн. в рахунок погашення боргу за товар, поставлений за договором поставки № 01/02-2011 від 08.02.2011. Тому заборгованість станом на 08.07.2011 становить 94 999 грн. 92 коп. (а.с. 94).

Також позивачем до судового засідання 19.08.2011 надіслана заява № 24 від 05.08.2011, в якій позивач зазначив, що відповідач в повному обсязі погасив дебіторську заборгованість у сумі 127 725 грн. 95 коп. Відповідно до акту звірення станом на 25.07.2011 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Даний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. Також до даної заяви доданий акт зарахування зустрічних вимог, яким зараховані вимоги сторін одна до одної відповідно до ст. 601 ЦК України та встановлено, що зобов’язання відповідача у сумі 94 999 грн. 92 коп. припинено в повному обсязі, а зобов’язання позивача припинено частково, заборгованість позивача перед відповідачем становить 15 грн. 08 коп.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 127 725 грн. 95 коп. на час розгляду справи погашена. Втім, погашення заборгованості відбулося за актом зарахування зустрічних однорідних вимог 25.07.2011 та частковим перерахуванням коштів за поставлений товар, починаючи з 23.06.2011 (а.с. 117, 118), тобто після звернення з даним позовом, яке відбулося 18.06.2011 (згідно штемпеля на поштовому конверті).

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 127 725 грн. 95 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позивачем також заявлені до стягнення штрафні санкції, інфляційні нарахування, 3% річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що оплата за товар проводиться покупцем в момент відвантаження товару на складі покупця.

Таким чином, строк виконання зобов’язання настав відповідно за кожною поставкою у день отримання товару відповідачем.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за здійсненими поставками складають 897 грн. 41 коп. за період з 10.03.2011 по 15.06.2011, інфляційні нарахування за період з 01.05.2011 по 01.06.2011 складають 1165 грн. 80 коп., які підлягають задоволенню у повному обсязі (а.с. 11, 14).

Щодо вимог по стягненню штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені до стягнення пеня у сумі 4636 грн. 79 коп. за період з 10.03.2011 по 15.06.2011 та штраф у сумі 54 595 грн. 80 коп. за період з 10.03.2011 по 15.06.2011.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Позивач, звертаючись до суду з даними позовними вимогами, посилається на п. 4.4 Договору, згідно якого у разі прострочення оплати за отриманий товар, покупець зобов’язаний оплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення платежу, від суми боргу, за кожний день прострочення, а також нараховується штрафна санкція в розмірі 0,5% за кожний прострочений день від суми простроченого боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, як слідує з умов Договору та положень ст. 549 ЦК України, визначений Договором вид неустойки, незважаючи на назву «штраф», за своєю правовою природою фактично є пенею.

Тобто, фактично умовами Договору за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов’язків з постачання муки передбачено подвійне стягнення пені за різними ставками.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 54 595 грн. 80 коп. задоволенню не підлягають.

Вимоги по стягненню пені у сумі 4 636 грн. 79 коп. слід задовольнити як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми 3% річних, інфляційних нарахувань, пені не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань. У задоволенні вимог по стягненню штрафу слід відмовити за їх необґрунтованістю. Провадження у справі щодо стягнення суми боргу 127 725 грн. 95 коп. слід припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним та обґрунтовано заявленим вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 1-1 ч.1 статті 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Макаронна фабрика" Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Трейд", м. Луганськ, вул. Оборонна, 107, ідентифікаційний код 37456124, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Спектр Плюс", м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 4/245, ідентифікаційний код 36639960, інфляційні нарахування у сумі 1 165 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 897 грн. 41 коп., пеню у сумі 4 636 грн. 79 коп., державне мито у сумі 1344 грн. 26 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 167 грн. 84 коп., видати наказ позивачу.

3.          У задоволенні вимог по стягненню штрафу у сумі 54 595 грн. грн. 80 коп. відмовити.

4.          Провадження у справі по стягненню заборгованості у сумі 127 725 грн. 95 коп. припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.08.2011.

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва

Надр. 3 прим.

1-до справи                                                                                                    вих.№

2-позивачу (рекомендованою з повідомленням)

3- відповідачу (рекомендованою з повідомленням)                                                            2