Рішення № 17864136, 18.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.11 Справа № 10/85/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрресурси", м. Луганськ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_4, м. Луганськ

2. ОСОБА_5, м. Луганськ

про стягнення 568 625 грн. 18 коп.

Суддя Т.М. Мінська

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 17 від 05.01.2011;

від відповідач - ОСОБА_2., довіреність № б/н від 19.03.2011, ОСОБА_3., довіреність № 03 від 29.07.2011;

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4. та ОСОБА_5. - не прибули.

У судовому засіданні 11.08.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.08.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 11148232000 від 26.04.2007 в розмірі 568 625 грн. 18 коп., з них:

- заборгованість за простроченим кредитом 363685 грн. 05 коп.;

- заборгованість по простроченими процентами за користування кредитом 197759 грн. 56 коп.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 739 грн. 49 коп.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 320 грн. 56 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 10 грн. 57 коп.;

- заборгованість по комісії 6109 грн. 95 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

26.04.2007 між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (у звязку з набранням чинності Закону України “Про акціонерні товариства” був перейменований на Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”) Банком та товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрресурси” (Відповідачем у справі) як Позичальником, був укладений кредитний договір № 11148232000 (надалі Кредитний договір).

30.01.2008 укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 11148232000 від 26.04.2007.

Згідно Кредитного договору і додаткової угоди до нього Відповідачу надано 26.04.2007 кредитні кошти в сумі 600000 грн. і 31.01.2008 - в сумі 450000 грн., всього в сумі 1050 000 грн., що підтверджується випискою по кредитному договору та визнається Відповідачем.

Відповідно до п. 1.2.2. Кредитного договору і додаткової угоди Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно у мов цього Договору. При цьому Кредитним договором (п. 1.2.2.) передбачено строк повернення кредиту не пізніше 25.04.2008, а додатком № 1 до Кредитного договору є графік погашення кредиту. А додатковою угодою встановлено строк погашення кредиту не пізніше 26.04.2010 за графіком, який викладено в новій редакції додатку № 1.

Процентна ставка визначається виходячи з наступного:

Згідно п. 1.3.1. Кредитного договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 14% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. А згідно п. 1.3.2 цього договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 21% річних договору. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором.

Також в п. 1.3.3. Кредитного договору сторони домовились, що за умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. «а»та/або «б» п. 9.2. Договору.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця методом «факт/360». (п. 1.3.4 Кредитного договору).

П. «б»п. 9.2. Кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення за наявності будь-яких наступних обставин,

«б»здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більш ніж на 5 % у порівнянні з курсом гривні до курсу долара США, встановленого НБУ на дату укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки, підвищення ставки на 3 відсоткових пункти по бланкових кредитах «овернайт»НБУ з дати укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Згідно п. 9.2.2. при настанні обставин, передбачених П. «б»п. 9.2. Кредитного договору Банк може збільшити розмір процентної ставки в наступному порядку:

- про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру, Позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника, що вказана в розділі 12 цього Договору або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси.

- така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення Банком Позичальнику Повідомлення, при цьому Банк застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до Договору.

Згідно із п. 1.3.5 договору строк сплати процентів протягом перших 10 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Додатковою угодою від 30.01.2008 встановлено, що після 30.03.2008 процентна ставка встановлюється у розмірі 16 % річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього Договору та/або додаткових угод до договору.

Згідно додаткової угоди позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом в розмірі 0,08% від суми фактичного отриманих кредитних коштів, комісію за надання кредитної лінії у розмір 0,95 % від суми фактично отриманих кредитних коштів.

За умовами п. 7.1 договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,4 відсотка річних від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

В п. 1.6. Кредитного договору сторони погодили таку черговість погашення Позичальником своїх грошових зобовязань: прострочена комісія, строкова комісія, прострочені проценти, стровокі проценти, прострочена сума основного боргу, строкова сума основного боргу, штрафні санкції.

За розрахунком Позивача, станом на 07.12.2010 заборгованість відповідача становить:

- заборгованість за простроченим кредитом 363685 грн. 05 коп.;

- заборгованість по простроченими процентами за користування кредитом 197759 грн. 56 коп.,

- заборгованість по комісії 6109 грн. 95 коп.

А також нарахована пеня:

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 739 грн. 49 коп.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 320 грн. 56 коп.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 10 грн. 57 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву частково заперечує проти позову та надав свій конррозрахунок заборгованості. Як вбачається із відзиву Відповідача його заперечення зводять до того, що Банком здійснено розрахунок заборгованості за кредитом, відсотками та пені, виходячи із процентної ставки, що була збільшена до 18%, 32%, 36% (за користування кредитними коштами понад встановленого строку) в односторонньому порядку банком, але при цьому Відповідач стверджує, що Позивачем не дотримано порядок такого збільшення, визначений п. 9.2. «б»і 9.2.2 Кредитного договору.

Оскільки зарахування всіх грошових коштів, що поступали від Позичальника Банку за Кредитним договором, здійснювалось з урахуванням черговості платежів, встановлених п. 1.6 Кредитного договору, то розрахунки Позивача і Відповідача також відрізняються сумою грошових коштів, що поступили в рахунок оплати основного боргу. Тому, за даними Відповідача ним отримано кредитних коштів 1050000 грн., сплачено 693108 грн. 93 коп., заборгованість 356891 грн. 07 коп. Крім того, Відповідач в розрахунку нарахованих процентів застосовує формулу «факт/365 днів», а договором передбачено «факт/360». (п. 1.3.4 Кредитного договору).

Питання правомірності збільшення Банком процентної ставки досліджено судом і встановлено, що Банком при настанні обставин, передбачених п «б»п. 9.2. Кредитного договору, здійснено повідомлення Відповідача в наступному порядку - 28.02.2008 Відповідачу направлено лист № 205898 від 22.02.2008 на адресу АДРЕСА_1, яким повідомлено про збільшення з 12.03.2008 процентної ставки за користування простроченим кредитом, а саме Банк нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки. Даний лист отриманий 07.03.2008. ОСОБА_5. ОСОБА_5. на час укладення Кредитного договору і на час розгляду справи є директором ТОВ НВК “Укрресурси”.

Фактично розмір процентної ставки на прострочену заборгованість збільшено до 32 % при нарахуванні процентів з 01.04.2008, тобто з дотриманням 45 денного строку.

За цією ж адресою - АДРЕСА_1, направлено рекомендований лист № 36205 від 09.06.2008, яким повідомлялось про збільшення з 01.07.2008 процентної ставки за користування кредитом на 2 проценти річних (за додатковою угодою з 30.03.2008 процентна ставка була в розмірі 16 % річних). Фактично ця ставка застосована з 24.07.2008.

В розділі 12 Кредитного договору зазначено адресу Позичальника: м. Луганськ, вул. 15 лінія, 18/27. З наданої Позивачем в судовому засіданні 18.08.2011, Заявки на отримання кредиту, що була заповнена директор ТОВ НВК “Укрресурси” ОСОБА_5., вбачається, що директором зазначена юридична адреса ТОВ НВК “Укрресурси” - АДРЕСА_1, ця ж адреса зазначена і в довідці про внесення до ЄДРПОУ, змінах № 1 до Статуту ТОВ НВК “Укрресурси, що зареєстровані 19.02.2003. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців з моменту внесення ТОВ НВК “Укрресурси” до цього реєстру і до 24.10.2008. місцезнаходженням Відповідача є АДРЕСА_1. Як вбачається з матеріалів справи саме за цією адресою зареєстрована Зіновєва Н.Ю., директор ТОВ НВК “Укрресурси”. Тобто, про адресу Відповідача, на яку направлено відповідні рекомендовані листи про збільшення процентної ставки, було повідомлено саме директором Відповідача, тому Банк мав всі підстави направляти кореспонденцію саме за цією адресою.

Отже, суд вважає, що Банком дотримано вимоги п. 9.2. «б»і 9.2.2 Кредитного договору при збільшенні розміру процентної ставки.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 188 ГК України також передбачено, що зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Як вбачається з Кредитного договору сторони цього договору передбачили можливість зміни умов договору щодо розміру процентної ставки в односторонньому порядку, але за певних умов і з дотриманням певної процедури, що відповідає приписам ст. 651 ЦК України і ст. 188 ГК України. Як зазначено судом вище, Банком дотримано умов п. 9.2. «б»і 9.2.2 Кредитного договору при збільшенні розміру процентної ставки, тому судом приймається розрахунок Позивача, за яким заборгованість за простроченим кредитом 363685 грн. 05 коп.; по простроченими процентами за користування кредитом 197759 грн. 56 коп., по комісії 6109 грн. 95 коп. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, то з наданого Позивачем розрахунку пені вбачається, що ним здійснено розрахунок пені з порушенням вимог п. 6 ст. 232 ГК України (так, наприклад позивач нарахував пеню за прострочення сплати суми 363685 грн. 05 коп. за період з 08.06.2010 по 07.12.2010, але ця сума заборгованості складається платежів, строк оплати яких виник значно раніше ніж 08.06.2010, так само невірно обрахована кожна сума в цьому розрахунку) З огляду на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дана норма підлягає застосуванню, оскільки умови п. 7.1 договору передбачають саме порядок нарахування пені, а не визначають іншого строку протягом якого нараховується пеня (Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2010 по справі № 2/115).

Отже, в задоволенні вимог про стягненні пені слід відмовити в звязку з порушенням Позивачем вимог п. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Зайве сплачене державне мито в сумі 75 грн. 48 коп., перераховане платіжним дорученням від 15.12.2010 № 0005446424 підлягає поверненню позивачу по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрресурси", 91055, м. Луганськ, вул. Пушкіна, 3, офіс 100, ідентифікаційний код 31856566 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м Харків, проспект Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, адреса для листування м. Луганськ, вул. Совєтская, 5, заборгованість за простроченим кредитом 363685 грн. 05 коп.; по простроченими процентами за користування кредитом 197759 грн. 56 коп., по комісії 6109 грн. 95 коп., витрати на сплачене держмито 5676 грн. 54 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235 грн. 55 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству “УкрСиббанк”, м Харків, проспект Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, адреса для листування м. Луганськ, вул. Совєтская, 5 з Державного бюджету України державне мито в сумі 75 грн. 48 коп., зайво сплачене платіжним дорученням від 15.12.2010 № 0005446424. Повернення здійснити на підставі даного рішення, підписаного суддею та скріпленого печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 22.08.2011.

Суддя Т.М.Мінська