Рішення № 17864004, 16.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.11 Справа № 5/100/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

про стягнення 113437 грн. 74 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., провідний юрисконсульт, довіреність № 741 від 01.06.2011;

від відповідача - ОСОБА_2., провідний юрисконсульт, довіреність б/н від 20.04.2011.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції в розмірі 66 028 грн. 41 коп., 3% річних в розмірі 17 277 грн.59 коп. та пені в сумі 30131 грн. 74 коп. за невиконання рішення суду.

02.08.2011 р., до початку розгляду справи по суті, позивачем було подано заяву про зміну підстав позову №24/389/1 від 02.08.11, де позивач зазначив, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції в розмірі 66 028 грн. 41 коп., 3% річних в розмірі 17 277 грн.59 коп. та пені в сумі 30131 грн. 74 коп. за невиконання відповідачем своїх грошових зобовязань по договору про постачання електричної енергії №1029на від 01.12.2008р.

Подана заява відповідає вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру неустойки на 50% посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

В судовому засіданні 02.08.2011 відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.08.2011 до 10 год. 40 хв.

Після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2010 у справі №6/344, яке набрало законної сили, встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобовязань по договору про постачання електричної енергії №1029на від 01.12.2008р. в частині оплати активної та реактивної електричної енергії за період травень вересень 2010 року та стягнуто з відповідача на користь позивача 909847 грн. 35 коп. заборгованості за активну електричну енергію та 86397 грн. 94 коп. заборгованості за реактивну електричну енергію.

На виконання зазначеного рішення суду позивачу був виданий наказ від 04.01.2011 №6/344 і відкрито виконавче провадження.

Разом з цим, зазначений наказ на даний час не виконаний в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відтак, оскільки відповідач до теперішнього часу грошові кошти в сумі 996245 грн. 29 коп. не сплатив, позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 66 028 грн. 41 коп. та 3% річних в розмірі 17 277 грн.59 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, припиняється зобовязання, згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, оскільки відповідачем обовязок по оплаті отриманої електричної енергії в сумі 996245 грн. 29 коп., факт невиконання якого встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2010р. в справі №6/344 не виконано на даний час, а в країні відбулися інфляційні процеси позивач має право на збереження реальної величини неповернутих коштів та на отримання плати за користування його коштами за весь час прострочення.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 66028 грн. 41 коп. та трьох відсотків річних в сумі 17 277 грн. 59 коп., розрахунки яких відповідають матеріалам справи і нормам чинного законодавства, підлягають задоволенню.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за період з травня по вересень 2010 року, яка стягнута рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2010 №6/344, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в розмірі 30 131 грн. 74 коп.

Рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 набрало законної сили, отже факт порушення відповідачем своїх зобовязань по оплаті поставленої електричної енергії за період з травня по вересень 2010 року встановлений під час розгляду справи №6/344, тому не потребує доведенню.

В силу вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони в пункті 4.4.1 договору визначили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем і станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішенням суду №6/344 від 16.12.2010р. відповідачем не погашений в повному обсязі, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за травень - вересень 2010 р., яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 02.12.10р. по 01.04.11 в сумі 30131 грн. 74 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Письмовим клопотання від 16.08.2011 відповідач заявив про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 %, згідно приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відтак, враховуючи, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії та зважаючи на те, що стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню в сумі 15 065 грн. 87 коп. У стягненні решти пені слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з вини відповідача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне обєднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок № 2600518645 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 пеню в сумі 15 065 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 17 277 грн. 59 коп. та втрат від інфляції в сумі 66 028 грн. 41 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 1134 грн. 38 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2011.

Суддя Т.В.Васильченко