Рішення № 17863851, 15.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р. Справа № 13/080-11

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, м. Київ

до малого приватного підприємства „Віраж”, Київська область, м. Вишгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вишгородська міська рада, м. Вишгород

про зобов`язання знести самовільно збудований культурно-спортивний комплекс

Суддя С.Ю. Наріжний

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність №7/10-1029 від 07.06.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2.- довіреність б/н від 19.07.2011 р.;

ОСОБА_3. - довіреність б/н від 19.07.2011 р.;

від третьої особи: ОСОБА_4. - довіреність №2-29/1443 від 11.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулась Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі позивач) з позовом до малого приватного підприємства „Віраж” (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вишгородська міська рада про зобов`язання знести самовільно збудований культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н.

Позивач, посилаючись на положення ст. 376 Цивільного кодексу України, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що згідно протоколу у справі про адміністративне правопорушення №179 від 20.04.2010р. та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №43 від 16.09.2010р. за результатами перевірки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст. 29 ЗУ „Про планування і забудову територій”, без дозволу на будівельні роботи та затвердженої і погодженої проектної документації, самовільно проведено роботи по будівництву культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2011р. порушено провадження у справі №13/080-11.

Також в позовній заяві позивач просить вжити заходів до забезпечення позову у даній справі, шляхом заборони експлуатації культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н.

Проте суд відмовляє в задоволенні вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак в позовній заяві, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалами господарського суду Київської області від 20.06.2011р. та 11.07.2011р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.07.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та відсутність у позивача підстав для подання позову.

В судових засіданнях 25.07.2011р. та 08.08.2011р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 15.08.2011р. підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2010р. постановою у справі про адміністративне правопорушення №150а від на підставі протоколу у справі про адміністративне правопорушення №179 від 20.04.2010р. за результатами перевірки встановлено, що будівництво культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н в порушення вимог ст. 29 ЗУ „Про планування і забудову територій” та ст. ст. 5, 17 ЗУ „Про основи містобудування” здійснюється без дозволу на виконання будівельних робіт і затвердженої та погодженої проектної документації та накладено штраф як міру адміністративного покарання на виконуючого обовязків директора МПП „Віраж”.

Також 20.04.2010р. позивачем винесено припис №5/10 про усунення допущених порушень та зобовязано надати до Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області державний акт на право власності чи право користування земельною ділянкою, погоджену та затверджену документацію.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №43 від 16.09.2010р. в результаті невиконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №5/10 від 20.04.2011р., на підставі ЗУ „Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування” та Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995р. за №244 на виконуючого обовязків директора МПП „Віраж” ОСОБА_3. накладено шраф.

Позивач зазначає, що відповідачем не було усунено допущені порушення, про що свідчить винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області припис №8/11 від 12.05.2011р. та Постанова про адміністративне правопорушення №691 від 18.05.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н є самочинним будівництвом, оскільки збудовані без належного затвердженого проекту, а тому відповідач повинен, згідно вимог ст. 376 Цивільного кодексу України, знести зазначений культурно-спортивний комплекс.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд визнає заявлені доводи обґрунтованими в зазначеній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” Проектна документація на будівництво обєктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 „Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво обєктів” проектна документація на будівництво обєктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних та дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Проте, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином затверджена проектна документація культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н не надавалась позивачу, що також підтверджується приписами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №5/10 від 20.04.2010р. та №8/11 від 12.05.2011р.

Також відповідно до ст. 35 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені державними будівельними нормами, стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, право відповідача на постійне користування земельною ділянкою 0,2062 га. підтверджується державним актом №55 від 23.05.2000р.

Однак, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт в порушення вимог ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” та Постанови КМ України від 13.04.2011 за № 466 „Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт” не було надіслано позивачу.

Статтею 34 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” визначається, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Відповідно до ст. 36 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на обєктах, що належать до I - III категорій складності, підключення обєкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом пяти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати обєкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Доказів наявності декларації про початок виконання будівельних робіт зазначеного культурно-спортивного комплексу та її реєстрації у відповідності до „Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 461 відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи порушення вимог чинного законодавства щодо надання проектної документації, повідомлення про виконання підготовчих робіт та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, вбачається, що у відповідача відсутнє право на будівництво культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н.

Відповідно до ч. 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи з положень вказаної вище правової норми, суд дійшов висновку, що культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н є самочинним будівництвом, оскільки будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Згідно з ст. 36 ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва обєкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого обєкта та компенсацію витрат, повязаних з таким знесенням.

Як вбачається з матеріалів справи, усунення правопорушень у сфері містобудування згідно приписів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №5/10 від 20.04.2011р. та №8/11 від 12.05.2011р. відповідачем не здійснені.

Згідно з приписами ст. 376 Цивільного кодексу України правовими наслідками самочинного будівництва є а) знесення збудованого обєкта; б) визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на збудований обєкт; в) проведення перебудови; ґ) відшкодування витрат, повязаних з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

На підставі наведеного суд приходить висновку що вимога позивача про зобовязання знести самовільно збудований культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо того, посилання у позовній заяві на п. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України не створює правових підстав на звернення позивача до суду з позовом, а також відсутності доказів істотного відхилення від затвердженого проекту, які порушують суспільні інтереси або права фізичних чи юридичних осіб або наявність істотних порушень будівельних норм і правил є безпідставними та не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що будівництво культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна б/н здійснене, в порушення вимог ЗУ „Про регулювання містобудівної діяльності” без надання проектної документації, повідомлення про виконання підготовчих робіт та належним чином зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом.

Згідно з зазначеним вище законом та ст. 376 Цивільного кодексу України наслідком самочинного будівництва є знесення культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна б/н. А тому доводи відповідача щодо необхідності доказів істотного відхилення від затвердженого проекту, які порушують суспільні інтереси або права фізичних чи юридичних осіб або наявність істотних порушень будівельних норм і правил не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо заявлених позовних вимог про зобовязання компенсувати витрати, повязані із знесенням самовільно збудованого культурно-спортивного комплексу за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна б/н, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Приймаючи рішення щодо зобовязання знести самовільно збудований культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н суд не може встановити розмір витрат, повязаних із знесенням самовільно збудованого культурно-спортивного комплексу, котрі просить компенсувати позивач. Окрім цього, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде порушувати права позивача щодо відшкодування витрат, повязаних із знесенням вказаного самовільного будівництва.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позов поданий позивачем, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати мале приватне підприємство „Віраж” (07300, Київська область, м. Вишгород, пр. Шевченка, 9, кв. 70, код 30207260) знести самовільно збудований культурно-спортивний комплекс за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, б/н.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити

4.Стягнути з малого приватного підприємства „Віраж” (07300, Київська область, м. Вишгород, пр. Шевченка, 9, кв. 70, код 30207260) в дохід державного бюджету України 85 (вісімдесят пять ) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 18.08.2011 р.