Рішення № 17863849, 15.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2011 р. Справа № 13/102-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий горизонт", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі", Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про зобовязання припинити порушення власника свідоцтв та заборону здійснювати використання знаків для товарів і послуг

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність б/н від 14.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність б/н від 22.07.2011 р. ;

ОСОБА_3 - довіреність б/н від 08.08.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий горизонт" (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі" (далі відповідач) про зобовязання відповідача припинити порушення власника свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504 та про заборону відповідачу здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, без дозволу власника таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач незаконно використовує належні позивачу знаки для товарів та послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг.

В судовому засіданні 25.07.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги заперечує повністю з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 25.07.2011 р. суд оголосив про перерву до 15.08.2011 р. на 12:00.

В судовому засіданні 15.08.2011 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ранголі»(код ЄДРПОУ 35866777; юридична адреса: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, 21) здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, без дозволу власника таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також покласти на відповідача судові витрати.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Статтею 1, 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(далі - Закон) встановлено, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб; свідоцтво - свідоцтво України на знак для товарів і послуг. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий горизонт»є власником:

і. свідоцтва України № 131503 від 25.11.2010 року на знак для товарів і послуг «ДЕРОЗАНТ»для товарів і послуг 5 класу МКТП, заявка на видачу якого була подана 14.08.2009 року;

іі. свідоцтва України № 131504 від 25.11.2010 року на знак для товарів і послуг «ГЛІФАТ»для товарів і послуг 5 класу МКТП, заявка на видачу якого була подана 14.08.2009 року (надалі зазначені знаки для товарів і послуг разом іменовані по тексту - («Позначення»).

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням і особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Статтею 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.1 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Таким чином, судом встановлено, що позивач володіє майновими правами на Позначення з дати подання заявки на їх видачу, тобто з 14.08.2009 року.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що ТОВ «Ранголі»використовує в своїй господарській діяльності Позначення: під таким Позначеннями ТОВ «Ранголі»пропонує для реалізації гербіциди, тобто товари, що належать до 5-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Так, в підготовленому для друку та виданому в 2011 році Міністерством екології та природних ресурсів України в 2011 році офіційному виданні «Доповнення до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»(далі - «Перелік»), міститься інформація, що в Україні зареєстровано і дозволено для використання до 31.12.2011 року наступні гербіциди: на стор. 41 Переліку - гербіцид «Дерозант»; на стор. 34 Переліку - гербіцид «Гліфат». Відповідно до Переліку, заявником на використання таких агрохімікатів виступило ТОВ «Ранголі». Крім того, порушення охоронюваних прав ТОВ «Новий горизонт»здійснюється ТОВ «Ранголі»також шляхом розміщення на Інтернет порталі відповідача за адресою: http://rangoli.com.ua/agro рекламної сторінки про асортимент продукції, що пропонується таким господарюючим суб'єктом для реалізації. Серед переліку найменувань продукції, що пропонується таким суб'єктом для реалізації, зазначено також пестициди і агрохімікати під найменуваннями, ідентичними Позначенням.

Відповідно до частини другої статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а статтею 52 цього ж Кодексу встановлено, що некомерційне господарювання -це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про рекламу»реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

За приписами пункту 4 статті 16 Закону країни «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що розміщена стосовно відповідача інформація в мережі Інтернет на сторінці за адресою: http://http://rangoli.com.ua/agro, має комерційних характер і відповідно є рекламою.

Таким чином, використання відповідачем зареєстрованих знаків позивача носить незаконний характер, оскільки в даному випадку поширюється рекламна інформація щодо ТОВ «Ранголі»як особи, господарська діяльність якої пов'язана із підприємництвом. Розміщення такої рекламної інформацію в мережі Інтернет ТОВ «Ранголі»свідчить про порушення виключного права ТOB «Новий горизонт», як власника свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504 для товарів і послуг 5 класу МКТП, заявка на видачу якого була подана 14.08.2009 року, на використання такої торгівельної марки, а також виключного права дозволяти використання таких Позначень.

Використане відповідачем при проходження процедури реєстрації в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища дозволених до використання на території дії Позначення позивача пестицидів і агрохімікатів, в рекламі та в мережі Інтернет є тотожним знакам для товарів і послуг, зареєстрованому відповідно за свідоцтвом № 131503, № 131504.

Таким чином дані обставини свідчать, що відповідач, всупереч положенням чинного законодавства України, використовує зареєстровані ТОВ «Новий горизонт»знаки для товарів та послуг за свідоцтвами № 131503, № 131504, що є порушенням прав інтелектуальної власності позивача на зазначені торговельні марки.

У відзиві заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач просить суд відмовити ТОВ «Новий горизонт»в задоволенні заявлених позовних вимог в звязку з тим, що він має право попереднього користувача на вказані в позові торгівельні марки.

Проте, на переконання суду, такі доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства України і, відповідно, не можуть бути прийнятті судом до відома за достатні доводи, що спростовують заявлені ТОВ «Новий горизонт»позовні вимоги. При цьому суд виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг) іншої особи. Такими позначеннями можуть бути зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінація кольорів.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідно до норм чинного законодавства, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знака для товарів і послуг) набирають чинності з дати подачі заявки на торговельну марку, а не випливають із свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг лише засвідчує факт придбання права на торговельну марку. Передбачений законодавством режим правової охорони торговельної марки діє в Україні у відповідності з Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадриді 28 червня 1989 р, та Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. Об'єм правової охорони торговельної марки (знаку для товарів і послуг) визначається наведеними у свідоцтві його словосполученням, зображенням та переліком товарів і послуг, згрупованих в класи відповідно до міжнародної класифікації товарів і послуг.

Відповідно до ст. 495 Цивільного кодексу України виключно володільцеві свідоцтва належить також право дозволяти використання торговельної марки.

Відповідно до ст. 496 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Разом з тим володілець свідоцтва не має права забороняти використання торговельної марки, якщо таке використання відповідно до законодавства може здійснюватися іншими особами без його дозволу.

Зокрема, відповідно до частини 1 ст. 500 Цивільного кодексу України, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Згідно з останнім реченням ст. 4 (В) Паризької конвенції «Про охорону промислової власності»права, набуті третіми особами до дня першої заявки, що є підставою для права пріоритету, зберігаються відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни Союзу.

З викладеного слідує, що на законодавчому рівні визначено випадки добросовісного використання торговельної марки: фактичний користувач того чи іншого незареєстрованого позначення, має право в подальшому продовжувати використання свого позначення і після реєстрації такого позначення як торговельної марки іншою особою, без її дозволу і безоплатно.

Вказане нормативне правило охороняє права попереднього користувача на всіх стадіях: від дати подання заявки на реєстрацію, заявлення пріоритету - першості у поданні заявки, до видачі свідоцтва на його використання, та після його видачі.

У цьому випадку (у випадку наявності у певної особи права попереднього користувача) володілець свідоцтва на торгівельну марку не має права забороняти її використання попереднім користувачам у силу Закону. Пункт 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»визначає випадки, коли виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється. Відповідно до вказаної норми виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, серед іншого, на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

В оглядовому листі Вищого господарського суду України від 17.04.2006 року №01-8/847 «Про практику застосування господарським судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торгівельну марку)»(за матеріалами справ розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України), в пункті 7 безпосередньо вказано наступне:

«Відповідно до частини 6 статті 16 Закону, статті 500 Цивільного кодексу України та статті 4 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року в Україні визнається право попереднього користувача на торговельну марку.

Згідно з частиною 6 статті 16 Закону виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки.

Відповідно до частини 1 статті 500 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача)».

В свою чергу в п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду від 22.01.2007 року № 01-8/24 «Про практику застосування господарським судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торгівельні марки) (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України»безпосередньо зазначено:

«Частиною першою статті 500 ЦК України передбачено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торгівельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торгівельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Аналіз змісту наведених правових норм свідчить про те, що чинне законодавство не містить будь-яких обмежень стосовно суб'єкта права попереднього користувача, наявність якого, в свою чергу, виключає необхідність отримання дозволу на використання відповідної торговельної марки від власника свідоцтва та унеможливлює заборону власником свідоцтва цій особі вчиняти дії, які охоплюються правом попереднього користувача. При цьому різновиди фактичної реалізації суб'єктами господарювання прав попереднього користувача співпадають з визначенням форм використання торговельної марки, наведеними у частині другій статті 157 ГК, в якій безпосередньо зазначено, що «використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг», та пункті 4 статті 16 Закону».

Далі в цьому ж пункті вказується на те, що «право попереднього користувача виникає з факту використання торговельної марки до дати подання заявки власником свідоцтва на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет,- до дати пріоритету заявки».

В той же час відповідачем не надано суду жодних належних доказів, які б підтверджували, що ще до дати подання ТОВ «Новий горизонт»заявки на торгівельні знаки 14.08.2009 р. ТОВ «Ранголі»в інтересах своєї діяльності добросовісно використало такі торговельні марки в Україні або здійснило значну і серйозну підготовку для такого використання.

Приписами ст. 432 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Статтею 20 Закону встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 2,3 ст. 427 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

З урахуванням зазначеного, власник торгівельної марки має визначене ст. 495 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому

За таких обставин, посилання відповідача на наявність у нього права попереднього користувача є необґрунтованим та таким, що не підтверджується належними доказами.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ранголі» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, 21; код 35866777) здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, без дозволу власника таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504.

3.Стягнути з Товариству з обмеженою відповідальністю «Ранголі» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, 21; код 35866777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий горизонт" (03058, м. Київ, пров. Ніжинський, 2-4, корп. 1; код 33885379) судові витрати 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 18.08.2011 р.