Рішення № 17863820, 05.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2011 р. Справа № 15/059-11

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська

область, Васильківський район, с. Іванковичі

про стягнення 46619,56 грн.

та за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», Київська

область, Васильківський район, с. Іванковичі

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН», м. Київ

про визнання договору купівлі-продаж № 58 від 16.07.2008р. недійсним.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «ІТААН» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (далі-відповідач) про стягнення 46619,56 грн., з яких: 45531,48 грн. заборгованість за договором купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. (договір) та 1088,08 грн. пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. в частині зобовязання по оплаті вартості поставленого товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 45531,48 грн. У звязку наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі п. 7.1 договору нараховано 1088,08 грн. пені. Всього сума позову становить 46619,56 грн.

14.06.2011р. до господарського суду Київської області через загальний відділ від товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необгрунтованими з підстав, викладених у відзиві, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

14.06.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «ВВС-ЛТД»до ТОВ «ІТААН»про визнання договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. недійсним.

Зустрічний позов мотивовано тими ж підставами, що і відзив на позовну заяву від 14.06.2011р., а саме тим, що при укладені договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. сторонами не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, зокрема не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів; видаткові накладні, які є невідємними частинами договору, не були підписані уповноваженими на те представниками сторін договору та не були скріплені печатками сторін. Отже, враховуючи невідповідність договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. вимогам чинного законодавства, недотримання встановленої законом форми у момент укладення, позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2011р. прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН»про визнання договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. недійсним для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 30.06.2011р. відповідачем було подано клопотання про призначення судової економічної експертизи від 30.06.2011р.

Зазначене клопотання судом відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 розяснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” (зі змінами та доповненнями) визначено, що, враховуючи вимоги ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” та ст. 41 ГПК України, стосовно призначення експертизи для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки питання, запропоновані відповідачем для вирішення судовою експертизою, стосуються лише фактів, встановлення яких законодавством України віднесено до компетенції суду і не потребує спеціальних знань, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.

В судовому засіданні 30.06.2011р. представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про витребування від ТОВ «ІТААН»документів, які б підтверджували повноваження представника продавця на підписання невідємних частин договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р.

Клопотання судом не задоволено, оскільки накладні, які відповідач називає невідємними частинами договору, не є документами які доповнюють договір або змінюють його умови, в звязку з чим не можуть розглядатися як такі, що потребують підписання в порядку встановленому для підписання договору керівниками сторін.

Також в судовому засіданні 30.06.2011р. представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про виклик в судове засідання посадових осіб ТОВ «ІТААН», які підписували видаткові накладні.

Якщо пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, не є достатніми й вичерпними, господарський суд на підставі ст. 30 ГПК України має право викликати посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Оскільки, доказів, які наявні в матеріалах справи та пояснень представників сторін, які зявились в судове засідання достатньо для вирішення спору, вказане клопотання судом не задоволено.

01.07.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання відповідача за первісним позовом, в яких позивач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні клопотань, які були подані в судовому засіданні 30.06.2011р. з підстав, викладених у запереченнях.

В судовому засіданні 05.07.2011р. відповідачем було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 05.07.2011р., зазначене клопотання судом відхилено з огляду на його необґрунтованість.

В судовому засіданні 05.07.2011р. представник позивача за первісним позовом відповідно до ст. 38 ГПК України надав суду клопотання, в якому просить суд витребувати з Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області завірені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 за період з 01 липня 2010р. по 01 березня 2011р., заповнені ТОВ “ВВС-ЛТД”.

Оскільки під час розгляду справи представник відповідача заперечував факт отримання товару, клопотання позивача за первісним позовом судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2011р. витребувано у Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області належним чином завірені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 за період з 01 липня 2010р. по 01 березня 2011р., заповнені ТОВ “ВВС-ЛТД”; уповноважено представника позивача отримати документи у Васильківської ОДПІ Київської області.

В судовому засіданні 19.07.2011р. представником позивача було надано суду отримані у Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації з податку на додану вартість, проте податкові декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 не містять інформацію щодо декларування отриманого від ТОВ «ІТААН»товару в звязку з тим, що поставлений товар (лікарські засоби) звільнений від податку на добавлену вартість, а отже не підлягає декларуванню та зазначенню у податковій звітності з податку на додану вартість.

В судовому засіданні 19.07.2011р. представник позивача за первісним позовом відповідно до ст. 38 ГПК України надав суду клопотання, в якому просить суд витребувати з Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області завірені копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ “ВВС-ЛТД” за період з 01 липня 2010р. по квітень 2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2011р. витребувано у Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області належним чином завірені копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ “ВВС-ЛТД” за період з 01 липня 2010р. по 30 квітня 2011р.; уповноважено представника позивача отримати документи у Васильківської ОДПІ Київської області.

В судовому засіданні 05.08.2011р. представником позивача за первісним позовом було надано суду лист № 2207/10/15-336 від 02.08.2011р. Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому повідомлено, що Васильківська ОДПІ не може надати копії реєстрів отриманих виданих податкових накладних ТОВ “ВВС-ЛТД” за період з 01.07.2010р. по 30.04.2011р., оскільки копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних подаються в електронному вигляді. Також представником позивача за первісним позовом надано лист № 2218/10/15-336 від 03.08.2011р., який є доповненням до вищезазначеного листа в якому Васильківська ОДПІ повідомляє, що в копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних по ТОВ “ВВС-ЛТД”, що подавались до Васильківської ОДПІ за період з 01.07.2010р. по 30.04.2011р. внесені податкові накладні отримані від ТОВ «ІТААН»на загальну сумі 33268,20 грн. з переліком накладних, серед яких є накладні заборгованість за якими просить стягнути позивач з відповідача.

Представник позивача судових засіданнях 14.06.2011р., 30.06.2011р., 05.07.2011р., 19.07.2011р., 05.08.2011р. підтримав позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі та заперечив проти задоволення вимог за зустрічним позовом.

Представник відповідача у судових засіданнях 14.06.2011р., 30.06.2011р., 05.07.2011р., 19.07.2011р. проти задоволення первісного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та просив задовольнити зустрічний позов. В судове засідання 05.08.2011р. представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТААН»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 58 (договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору. Ціна товару зазначається у гривнях. Загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних (п.1.1, п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.6, п. 2.7 договору відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню. Датою передачі товару вважається дата поставки товару на склад покупця: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару не пізніше 60 днів з дати прийому передачі товару. Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2009р. (п.9.1 договору).

28.12.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТААН»та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»була укладена додаткова угода до договору купівлі-продажу від 16.07.2008р. № 58, в п. 1 якої зазначено, що у звязку з закінченням строку дії договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. та у відповідності до п. 9.2 договору сторони погодились встановити новий строк дії даного договору з 01.01.2010р. до 31.12.2010р. включно. Пунктом п. 2 додаткової угоди пункт 9.1 договору викладено в наступній редакції: «договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох сторін і діє до 31.12.2010р. включно, а в частині виконання зобовязань за договором до їх повного виконання». Крім того, договір доповнено п. 9.1.1 в наступній редакції: «у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на наступний і кожний слідуючий календарний рік».

Оскільки первісний позов заявлений про стягнення заборгованості за договором, відповідність законодавству якого є предметом зустрічного позову, судом спочатку розглядається зустрічний позов.

Предметом зустрічного позову є вимога про визнання договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008 року недійсним на підставі ст. 215 ЦК України, у звязку з невідповідністю договору вимогам законодавства (ч. 1 ст. 203 ЦК України) та недотримання встановленої законом форми у момент укладення (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що при укладенні договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. порушено ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме ст. 638 ЦК України, оскільки сторонами договору не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, зокрема, не досягнуто згоди щодо предмету, ціни та розмірів платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Посилання позивача за зустрічним позовом на порушення ст. 638 ЦК України та відповідно на ч. 1 ст. 203 ЦК України як на підставу для визнання договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. недійсним є помилковим, оскільки не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Посиланням на неукладеність угоди можуть обґрунтовуватись заперечення на позов про стягнення заборгованості за цією угодою.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати договір купівлі-продажу недійсним, посилаючись також на ч. 4 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.

Договір купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. укладений в письмовій формі, крім того, недотримання ч. 4 ст. 203 ЦК України не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Посилання ж позивача за зустрічним позовом на невідповідність договору, а саме спірних накладних, які є його невідємними частинами, вимогам чинного законодавства України оскільки їх підписання здійснено неуповноваженими на це представниками, спростовується наступним.

Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання договору.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма № М-2).

Судом встановлено, що підписання спірних накладних з боку покупця (позивача за зустрічним позовом) було здійснено представниками останнього ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2) № 323 від 25.02.2011р., № 153 від 04.02.2011р., № 50 від 21.01.2011р., № 6 від 10.01.2011р., № 16521 від 28.12.2010р., № 16261 від 13.12.2010р., № 15946 від 24.11.2010р., № 15542 від 12.11.2010р., № 15133 від 29.10.2010р., № 14898 від 15.10.2010р., № 14543 від 30.09.2010р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що видаткові накладні: № ІТ-00199 від 25.02.2011р., № ІТ-00096 від 04.02.2011р., № ІТ-00067 від 21.01.2011р., № ІТ-00005 від 10.01.2011р., № ІТ-02407 від 28.12.2010р., № ІТ-02192 від 12.11.2010р., № ІТ-02117 від 29.10.2010р., № ІТ-02052 від 15.10.2010р., № ІТ-01886 від 30.09.2010р. з боку продавця містять підписи генерального директора ТОВ «ІТААН».

Таким чином, позовна вимога за зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008 року недійсним на підставі ст. 215 ЦК України є необґрунтовано, такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягає.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 58 від 16.07.2008р. позивачем було поставлено відповідачу товар згідно з видатковими накладними № ІТ-00199 від 25.02.2011р., № ІТ-00096 від 04.02.2011р., № ІТ-00067 від 21.01.2011р., № ІТ-00005 від 10.01.2011р., № ІТ-02407 від 28.12.2010р., № ІТ-02337 від 13.12.20110р., № ІТ-02264 від 24.11.2010р., № ІТ-02192 від 12.11.2010р., № ІТ-02117 від 29.10.2010р., № ІТ-02052 від 15.10.2010р., № ІТ-01886 від 30.09.2010р. на загальну суму 45531,48 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи, оригінали були предявлені для огляду.

Крім того, факт поставки товару підтверджується даними Васильківської ОДПІ Київської області (лист № 2218/10/15-336 від 03.08.2011р.).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма № М-2) № 323 від 25.02.2011р., № 153 від 04.02.2011р., № 50 від 21.01.2011р., № 6 від 10.01.2011р., № 16521 від 28.12.2010р., № 16261 від 13.12.2010р., № 15946 від 24.11.2010р., № 15542 від 12.11.2010р., № 15133 від 29.10.2010р., № 14898 від 15.10.2010р., № 14543 від 30.09.2010р.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару не пізніше 60 днів з дати прийому передачі товару.

Відповідач свої обовязки за договором належним чином не виконав, вартість поставленого товару за спірними накладними у визначений договором строк не оплатив.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 45531,48 грн. залишилась несплаченою.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Посилання відповідача на неукладеність договору спростовується наступним.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець купує лікарські препарати та засоби косметичної промисловості (товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних, які є невідємною частиною цього договору. Ціна товару зазначається у гривнях. Загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних

Судом встановлено, що кожна зі спірних накладних до договору містить найменування та вартість кожної категорії товару, що постачається із зазначенням загальної вартості відповідної партії.

Отже, матеріалами справи спростовується твердження відповідача, що сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету та ціни поставленого за договором товару.

Твердження відповідача про відсутність поставки товару на підставі накладних спростовується наступним.

Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними у позивача оригіналами довіреностей на одержання цінностей.

Крім того, факт поставки товару підтверджується даними Васильківської ОДПІ Київської області (лист № 2218/10/15-336 від 03.08.2011р.).

На день розгляду справи відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів оплати отриманого товару або його повернення позивачу.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 45531,48 грн. за поставлений товар по договору купівлі-продажу №58 від 16.07.2008р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 45531,48 грн. підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 1088,08 грн. пені за загальний період з 30.11.2010р. по 31.03.2011р.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків оплати товару, покупець покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем при нарахуванні пені дотримано вимоги ст. 232 ГК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1088,08 грн., яка нарахована за період з 30.11.2010р. по 31.03.2011р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована за загальний період з 30.11.2010р. по 31.03.2011р. з урахуванням дат виникнення заборгованості окремо за кожною накладною становить 1093,81 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 1088,08 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

2. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» (08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код 19351156) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІТААН»(03151, м. Київ, вул. Волинська, 53, код 35378715) 45531,48 грн. (сорок пять тисяч пятсот тридцять одна грн. 48 коп.) боргу, 1088,08 грн. (тисяча вісімдесят вісім грн. 08 коп.) пені, 466,20 грн. (чотириста шістдесят шість грн. 20 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 19.08.2011р.