Рішення № 17863270, 23.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.11р.Справа № 20/5005/8981/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феско Дистриб'юшн", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ювілейний",

с.м.т. Ювілейне, Дніпропетровський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 2 349 грн. 99 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.08.2011р.

Від відповідача: представник не з'явився.

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1093,69 грн., 3% річних - 284,93 грн., інфляційні - 1061,37 за неналежне виконання зобовязань за договором про надання маркетингових послуг №263-10/4 від 02.04.2010р. та судові витрати.

18.08.2011р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 56689/11), в якій просить зменшити розмір позовних вимог на інфляційні втрати в розмірі 1061,37 грн., та клопотання, в якому просить судові витрати у розмірі 675,94 грн. (витрати на придбання проїзних документів) розподілити в порядку ст. 49 ГПК України.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив , відзив не надав, двічі надали клопотання, в якому просять відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням його представника.

Суд вважає, що справа може бути розглянута без представника відповідача, оскільки коло представників не обмежено, та відкладення розгляду справи в межах строків статті 69 Господарського процесуального кодексу України неможливо.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 22.08.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2010 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „ФЕСКО ДИСТРИБ'ЮШН” (виконавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ювілейний" (замовник) був укладений договір про надання маркетингових послуг №263-10/4, відповідно п. 1.1. якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику маркетингові послуги та послуги по перепродажній підготовці товару, за напрямками, погодженими в цьому договорі, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно умов договору.

На виконання умов договору позивач, за період з 01.07.2011р. по 28.02.2011р., надав відповідачу послуги на суму 366670,81 грн., що підтверджується актами - приймання виконаних робіт (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно п. 5.2. договору відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги на протязі 5 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, на підставі виставленого рахунку - фактури.

Відповідач розраховувався з позивачем з порушенням строків оплати, про що свідчать банківські виписки (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки позивач скористався своїм правом (відповідно до статті 22 ГПК України) та зменшив позовні вимоги на суму 1061,37 інфляційні втрати, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення 3% річних та пені.

Відповідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних підлягають стягненню у сумі 284,93 грн. за період прострочення оплати з 20.07.10р. по 16.03.2011р.

Відповідно п. 6.3. договору за несвоєчасну оплату наданих послуг, замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки оплати послуг, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої на момент виконання заборгованості.

Пеня підлягає стягненню у розмірі 1093,69 грн. за період прострочення з 10.08.2010р. по 16.03.2011р.

Крім того , позивач просить стягнути з відповідача витрати на придбання проїзних документів (залізничні білети , чотири штуки) на загальну суму- 675,94грн. , які витрачені позивачем для проїзду в судове засідання, на думку позивача витрати на проїзні білети входять до складу інших витрат повязаних з розглядом справи (стаття 44 ГПК України).

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита , сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Суд ,вважає що вимоги в частині стягнення 675,94грн. витрачених позивачем на придбання проїзних документів для проїзду в судове засідання стягненню не підлягають, оскільки ці витрати не можна віднести до складу судових витрат.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 1093,69 грн. пені та 284,93 грн. , в частині стягнення судових витрат на суму- 675,94грн відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача .

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясокомбінат "Ювілейний” (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с.м.т. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5, код ЄДРПОУ 24615640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕСКО ДИСТРИБ'ЮШН” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, б. 12, кв. 42 (юридична адреса), 04073, м. Київ, вул. Скляренко, 5 оф. 302 (фактична адреса), код ЄДРПОУ 35645067) 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 93 коп. - 3% річних, 1093 (одну тисячу дев'яносто три) грн. 69 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.В. Пархоменко

Повне рішення складено

22.08.2011р.