Рішення № 17862894, 18.08.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 серпня 2011 р.

Справа 5/76/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

до:Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (вул. 1 Травня, 39, м. Хмільник, 22003)

про стягнення 1 053 879,62 грн. заборгованості

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: ПАТ "Вінницягаз" - ОСОБА_1., довіреність № 02/11-Д від 31.12.2010 р.;

відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про стягнення 1 053 879,62 грн. заборгованості № ХБ-11-854 від 01.01.2011 р.

Ухвалою суду від 22.07.2011 р. порушено провадження у справі № 5/76/2011/5003 за вказаним позовом.

В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" посилається на таке.

01 січня 2011 року між Хмільницьким управлінням газового господарства, яке є філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" та Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" було укладено договір № ХБ-11-854.

Відповідно до умов Договору Позивач, на замовлення Відповідача, зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач взяв на себе обов'язок оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню, зберіганню та цільову надбавку у порядку та в розмірах, передбачених Договором.

Свої зобов'язання Позивач виконав, що підтверджується відповідними двосторонніми актами подачі-приймання та реалізації природного газу .

Зокрема на протязі січня-червня 2011 р. Відповідачем було прийнято газ в об'ємі 365,356 тис. м. куб., з них:

Січень 104,417 тис. м. куб.; лютий - 53,116 тис. м. куб.; березень - 114,802 тис. м. куб.; квітень - 28,703 тис. м. куб.; травень - 28,262 тис. м. куб.; червень - 36,056 тис. м. куб.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 115,968 грн. Таким чином вартість поставленого газу складає:

січень 2011 р. - 104,417 тис. м. куб. х 3115,9680 (ціна за ти. м. куб.) = 325 360,03 грн.;

лютий 2011 р. - 53,116 тис. м. куб. х 3115,9680 (ціна за ти. м. куб.) = 165 507,76 грн.;

березень 2011 р. - 114,802 тис. м. куб. х 3115,9680 (ціна за ти. м. куб.) = 357 719,36 грн.

01.04.2011 р. Додатковою угодою № 3 до Договору, було змінено ціну на природний газ. Отже ціна за 1000 куб. м. газу з 01.04.2011 р. становить 3 486,7968 грн.

Таким чином вартість поставленого газу склала:

квітень 2011 р. - 28,703 тис. м. куб. х 3486,7968 (ціна за тис. м. куб.) = 100 081,53 грн.;

травень 2011 р. - 28,262 тис. м. куб. х 3486,7968 (ціна за тис. м. куб.) = 98 543,85 грн.;

червень 2011 р. - 36,056 тис. м. куб. х 3486,7968 (ціна за тис. м. куб.) = 125,719,94 грн.

Всього Відповідачем, в період з січня по червень 2011 року, було прийнято газ в об'ємі 365,356 тис. м. куб., що становить 1 172 932,47 грн.

Відповідно до пункту 5.1. розділу 5 Договору Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з газопостачання.

Оплата за поставлений газ по Договору була здійснена частково.

Відповідно до банківських виписок сума сплати у 2011 році, за поставлений природний газ, складає 1 375 625,38 грн. в тому числі:

31.01.2011 р. - 50 000 грн.; 10.02.2011 р. - 50 000 грн.; 12.03.2011 р. - 150 000 грн.; 14.03.2011 р. - 50 000 грн.; 16.03.2011 р. - 67 000 грн.; 15.04.2011 р. - 240 000 грн.; 06.05.2011 р. - 100 081,53 грн.; 13.05.2011 р. - 40 000 грн.; 24.05.2011 р. - 98 543, 85 грн.; 26.05.2011 р. - 10 000 грн.; 15.06.2011 р. - 55 000 грн.; 22.06.2011 р. - 100 000 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору: за наявності заборгованості у Споживача за Договором, Постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, в рахунок погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по Договору, та послуги по постачанню та транспортуванню, надані в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Враховуючи зазначений пункт договору, 1 125 975,84 грн. з оплачених 1 375 625,38 грн. було зараховано в рахунок погашення боргу, що виник за поставлений природний газ в січні 2011 р.

Таким чином, станом на 14.07.2011 р., з урахуванням оплати, розмір боргу Відповідача перед Позивачем складає 923 283,08 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Договору: В разі несплати або несвоєчасної оплати послуг з газопостачання, зазначених у пункті 4.1. Договору у строки, зазначені у пункті 5.1. Договору, Споживач сплачує на користь постачальник, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Інфляційні витрати за прострочення заборгованості в період з 1 січня по 31 травня 2011 року складають 32 610,31 грн.

Три відсотки річних з простроченої суми боргу в період з 1 січня по 14 липня 2011 року складають 16 005,85 грн.

Розмір пені з простроченої суми боргу в період з 1 січня по 14 липня 2011 року складає 81 980,38 грн.

6619,9 грн. х 15,5%:365 дн. х 92 дн. = 258, 62 грн.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем, на день подання позовної заяви, становить 1 053 879,62 грн.

923 283,08 грн. (осн. борг) + 32 610,31 грн. (інд. інфл.) + 16 005,85 грн. (3% річних) + 81 980,38 грн. (пеня)= 1 053 879,62 грн.

13.05.2011 р. на адресу Відповідача був надісланий графік погашення заборгованості перед Позивачем.

19.05.2011 р. Відповідачем було визнано борг та погоджено графік погашення заборгованості, проте станом на день подання позовної заяви, терміни погашення заборгованості, Відповідачем недотримуються.

18.07.2011 р. в судове засідання через канцелярію суду надійшло уточнення ПАТ "Вінницягаз" до позовних вимог в якому зазначено, що після подання позовної заяви Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" (відповідачем) було здійснено часткову оплату послуг. На даний час борг відповідача становить 280 562,96 грн. Зазначенні кошти нараховані після порушення справи.

Відповідач в судове засідання не з"явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 22.07.2011 р., що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області та повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 08-65/2984/11 від 01.08.2011 р.).

Відзиву Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" до суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї письмові докази, уточнення ПАТ "Вінницягаз" до позовних вимог від 18.08.2011 р., заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задовольненню.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, які додаються до матеріалів справи.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

18.07.2011 р. ПАТ "Вінницягаз" подано уточнення до позовних вимог в якому зазначено, що після подання позовної заяви Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" (відповідачем) було здійснено часткову оплату послуг в сумі 642 720,12 грн. Таким чином на даний час основний борг Відповідача становить 280 562,96 грн.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 642 720,12 грн. грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Державне мито з цієї суми підлягає стягненню на користь позивача, оскільки сума перерахована після порушення провадження по справі.

Вимоги позивача стосовно стягнення решти суми основного боргу в розмірі 280 562,96 грн. на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також суму інфляційних втрат, яка складає 32 610,31 грн., три відсотки річних в сумі 16 005,85 грн. та пеню в розмірі 81 980,38 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши розрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені, судом встановлено, що вона нарахована вірно, а тому загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 81 980,38 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суши, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що вони нараховані правильно, а тому вони підлягають стягненню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 80, 82-85, 121 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 173, 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" (вул. 1-го травня, 39, м. Хмільник, 22003, код ЄДРПОУ 08482599, р/р 35229007000391, МФО 802015) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, буд. 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649, п/р 26000000687002 у Центральному відділенні ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355) 280 562,96 грн. основного боргу, три відсотки річних у розмірі 16 005,85 грн., 32 610,31 грн. інфляційних нарахувань, 81 980,38 грн. пені, 10 538,79 грн. витрат на державне мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 642 720,12 грн. основного боргу припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 серпня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

3 - відповідачу (вул. 1 Травня, 39, м. Хмільник, 22003)