Рішення № 17862876, 16.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2011Справа №5002-6/3086-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта», м. Сімферополь

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис», м. Сімферополь

про стягнення 36 663,94 грн.

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 01.08.2011р.

Від відповідача Нафієв Р., директор.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікіта» звернулось в господарський суд АР Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» про стягнення 36663,94 грн. боргу, в тому числі 35013,51 грн. основного боргу за поставлений товар та 1650,43 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, не виконує свої зобовязання за договором поставки №32 від 01.02.2010р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Заявою від 02.08.2011р. позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» 38017,73 грн., в тому числі 35013,51 грн. основного боргу за поставлений товар, 670,68 грн. трьох процентів річних та 2333,54 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції. Від позовних вимог в частині стягнення 1650,43 грн. пені позивач відмовився.

Відповідач заперечує проти стягнення трьох процентів річних та втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, посилаючись на безпідставність заявлених позивачем вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікіта» (постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» (покупець) укладено договір поставки №32 (далі договір, а.с. 11-12).

Відповідно пункту 1.1 договору постачальник зобовязується в порядку і на умовах, визначених даним договором передати у власність покупця товар, визначений в п.1.2 договору, а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар.

Згідно пункту 1.2 договору предметом договору є м'ясо птиці ТМ «Наша Ряба», напівфабрикати мясні ТМ «Легко», м'ясо яловичини ТМ «Сертифікований Ангус» в кількості та асортименті, вказаному в попередній заявці покупця на відпуск товару.

Відповідно пункту 3.5 договору зобовязання із поставки товару вважаються виконаними з моменту підписання накладної (товарно-транспортної накладної) або акту приймання-передачі товару.

Згідно пункту 4.3 договору оплата товару покупцем здійснюється не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

У виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними №Н-00003078 від 06.12.2010р., №Н-00003149 від 13.12.2010р., №Н-00003224 від 20.12.2010р. та актами приймання-передачі продукції (а.с. 13-18).

У порушення вимог договору, відповідачем оплата за отриманий товар проводилась частково у зв'язку з чим, станом на 16.06.2011р. за ним склалась заборгованість у розмірі 35013,51 грн.

Даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 16.06.2011р. (а.с. 19).

У відповідності зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заявою від 02.08.2011р. позивач відмовився від позову в частині стягнення 1650,43 грн. пені, як безпідставно нарахованої, оскільки сума пені позивачем розрахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, тоді як пунктом 5.5. договору обумовлено пеню в розмірі 5% від неоплаченої суми за кожний день прострочки (а.с. 30-31).

Відповідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

У разі такої відмови та її прийняття судом провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 1650,43 грн. пені підлягає припиненню у зв'язку із відмовою позивача.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно представленого розрахунку 3 проценти річних від простроченої суми складуть 670,68 грн. (8739,51 грн. х 3%:365 х 143)+(13137,00 грн. х 3%:365 х 87)+ (13137,00 грн. х 3%:365 х 223)+(13137,00 х 3%:365 х 216) (а.с. 32-35).

За повідомленнями Державного комітету статистики України індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) в грудні 2010р. складав 100,9%, в січні 2011р. 101,0%, в лютому 2011р. 100,9%, в березні 2011р. 101,4%, в квітні 2011р. 101,3%, в травні 2011р. -100,8%, в червні 2011р. 100,4%.

Втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції складуть 2333,54 грн. ((8739,51 грн. х 1,025-8739,51 грн.)+(13 701,89 грн. х 1,043-13701,00 грн.)+(13 137,00 грн. х 1,059 -13137,00 грн.+(13137,00 грн. х 1,059 13137,00 грн.)).

Передбачене вказаною нормою право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідач порушив передбачені договором строки розрахунків за одержаний товар, у нього виникло зобовязання відшкодувати позивачу втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції та оплатити користування утримуваними коштами за весь період прострочки. Відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

В судовому засіданні відповідачем подано докази повної оплати основного боргу в розмірі 35013,51 грн. (платіжне доручення № 1383 від 02.08.2011р., (а.с. 44).

Представник позивача Зеленко Р.В. підтвердив здійснену відповідачем оплату заборгованості, представивши суду виписку банку (а.с.45-46).

Згідно пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки відповідачем до постановлення рішення по справі заборгованість сплачена повністю, провадження у цій частині у справі підлягає припиненню.

Понесені позивачем судові витрати по оплаті державного мита у сумі 380,22 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням відмови позивача від позову в частині стягнення пені, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, а оплата боргу ним була здійснена вже після звернення з позовом до суду.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 16 серпня 2011 року.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2011 року.

На підставі викладено, керуючись статтею 49, пунктами 1-1, 4 статті 80, статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Провадження у справі №5002-6/3086-2011 в частині стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» 35013,51 грн. основного боргу та 1650,43 грн. пені припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 34; ідентифікаційний код юридичної особи 22229625; р/р 26006257840051 в КРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Сімферополь, МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта» (95011, АР Крим, пр.. Кірова, 18/3, ідентифікаційний код юридичної особи 20684986; р/р 26001051732001 в філії АТ «Імексбанк», м. Сімферополь, МФО 308304) суму 670,68 грн. трьох процентів річних та 2333,54 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Оазис» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 34; ідентифікаційний код юридичної особи 22229625; р/р 26006257840051 в КРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Сімферополь, МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта» (95011, АР Крим, пр.. Кірова, 18/3, ідентифікаційний код юридичної особи 20684986; р/р 26001051732001 в філії АТ «Імексбанк», м. Сімферополь, МФО 308304) 364,40 грн. державного мита та 226,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримШкуро В.М.