Постанова № 17858560, 29.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р. Справа № 5023/1806/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 777 від 07.04.11 р.,

відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2419Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011 року по справі № 5023/1806/11

за позовом ПП "Компанія "Надежда", смт. Машівка,

до ПП "Три А", м. Харків,

про стягнення 89 759,98 грн.

встановила:

В березні 2011року ПП "Компанія "Надежда" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПП "Три А" 70123,83 грн. боргу за поставлений товар, 17530,96 грн. штрафу та 2105,19 грн. пені. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором № 7/И від 02.01.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2011 по справі № 5023/1806/11 (суддя Савченко А.А.) здійснено заміну позивача по справі з ВП "Надежда" на його правонаступника приватне підприємство "Компанія Надежда" (код ЄДРПОУ 22519085). В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Позов задоволено. Стягнуто з ПП "Три А" на користь ПП "Компанія "Надежда" 70123,83 грн. основного боргу, 17530,96 грн. штрафу, 2105,19 грн. пені, 897,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача можливості надати відзив на позовну заяву, в звязку з тим, що, як зазначає відповідач, він не отримував від позивача доданих до позовної заяви документів, в порушення вимог ст. 56 ГПК України. Щодо суті заявлених позовних вимог відповідачем заперечень не надано, доказів на спростування заявлених до стягнення сум також не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2011 р., запропоновано позивачу надати на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог даної ухвали позивачем 15.07.2011 року за вх. № 6916 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у повній відповідності до приписів матеріального та процесуального законодавства, дане рішення ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. З доводами апеляційної скарги позивач не погоджується, вважає її безпідставною, такою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та фактичними обставинами у справі, у звязку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

18.07.2011 р. було оголошено перерву у судовому засіданні до 27.07.2011 р. для надання сторонами додаткових обґрунтованих пояснень та проведення звіряння заборгованості та складення відповідного акту.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.2011 року не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис на внутрішній стороні обкладинки матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань і небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності його представника та за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. року по справі № 5023/1806/11 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02.01.2009 року між сторонами був укладений договір постачання нафтопродуктів № 7/И.

Відповідно до умов договору, позивач (постачальник) зобовязався у відповідності із замовленням передавати партіями у власність відповідача (покупця) нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобовязався приймати нафтопродукти та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору товар поставляється покупцю партіями, в кількості і по ціні, за умовами, які визначені в Додатковій угоді до даного Договору.

П.3.1 договору встановлено, що покупець (відповідач) зобовязується оплатити товар згідно умов визначених в додаткових угодах до договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, покупець зобовязаний провести розрахунок на протязі 2-х банківських днів з дати отримання товару.

Як свідчать матеріали справи, сторони, на виконання умов договору, уклали додаткові угоди до нього, а саме: додаткову угоду № 1238/Ш від 06.12.2010 р. на суму 28887,25грн. з оплатою товару протягом 10-ти банківських днів з моменту відвантаження товару; додаткову угоду № 1258/Ш від 10.12.2010 р. на суму 32148,00 грн. з оплатою товару протягом 10-ти банківських днів з моменту відвантаження товару; та додаткову угоду № 1257/Ш від 10.12.2010 р. на суму 33252,50 грн. з оплатою товару протягом 10-ти банківських днів з моменту відвантаження товару.

Позивач виконав свої зобовязання за договором та додатковими угодами до нього, відвантажив і передав відповідачу товар, що підтверджується відповідними товарними накладними: № 1257/Ш від 10.12.2010р.; № 1258/Ш від 10.12.2010р., та № 1238/Ш від 06.12.2010р., та довіреностями на отримання товару, засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи. Крім того, між сторонами за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р. було проведено звірку розрахунків, в тому числі і за спірними накладними, якою підтверджено наявність заборгованості відповідача в сумі 71623,83 грн. За результатами звірки між сторонами складено акт, який підписано та скріплено печатками сторін.

21.01.2011р. за вих. № 71 та № 72 позивач направив на адресу відповідача претензію та вимогу про сплату заборгованості на суму 89529,79грн. (в тому числі: 71623,83грн. основного боргу та 17905,96грн. штрафу), які одержані відповідачем 31.01.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В порушення вимог договору відповідач не виконав належним чином свої зобовязання, лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, внаслідок чого станом на момент подання позову утворилась заборгованність в розмірі 70123,83 грн., яка до цього часу не погашена.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 70123,83 грн.

З урахуванням фактичних обставин справи (п. 6.3, 6.4 договору) та положень ст. ст. 549, 611 ЦК України та ст. 230, 231, 232 ГК України колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача пені у сумі 2105,19 грн. та штрафу у сумі 17530,96 грн.

Колегія суддів зазначає, що заперечення відповідача фактично зводяться до того, що суд першої інстанції відмовивши відповідачу у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, позбавив його можливості надати відповідні докази для встановлення фактичних обставин справи та справедливого і неупередженого застосування законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки відповідач був належним чином повідомлений господарським судом Харківської області про час та місце засідання суду, а тому мав можливість та повинен був надати суду першої інстанції докази на підтвердження своїх заперечень.

Більше того, в ході вирішення спору колегією суддів відповідачу був наданий строк для складення акту звіряння заборгованості та надання доказів на підтвердження зайнятої правової позиції. Відповідач від складення акту ухилився, ніяких додаткових доказів колегії суддів не надав.

Окрім цього посилання відповідача на те, що позивачем не було надіслану відповідачеві копію позовної заяви з доданими до неї документами є безпідставними.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобовязані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви з доданими до неї документами, якщо цих документів у сторін не має.

Додержання вимог ст. 56 ГПК України позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи оригіналом квитанції про направлення позовної заяви з доданими до неї документами шляхом направлення цінного листа з описом вкладення на адресу відповідача.

Отже, підстав для повернення позовної заяви в порядку ст. 63 ГПК України у суду першої інстанції не було.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування рішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ПП "Три А" на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011 року по справі № 5023/1806/11 залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011 року по справі № 5023/1806/11 залишити без змін,.

Головуючий суддяВ.Я. Погребняк

суддяВ.В. Афанасьєв

суддяМ.М. Слободін

Повний текст постанови складено та підписано 28.07.2011 року