Постанова № 17858548, 28.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 року Справа № 5023/2468/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 25.03.2011р.

відповідача не зявився

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ОСОБА_2 дор. № 19869/10/10-017 від 28.11.2008р., ОСОБА_3 дор. № 17053/10/10-017 від 06.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, м. Харків (вх. №2366Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі № 5023/2468/11

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Приватного підприємства "Донком", м. Харків

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна компанія «Харківобленерго»звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання договору підряду № 2/14/12 від 14.12.2010 року, укладеного між АК «Харківобленерго»та ПП «Донком», недійсним, посилаючись на порушенням зазначеним право чином інтересів держави і суспільства і ч.3, ст..228 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.04.2011 р. (суддя Жигалкін І.П.) у позові відмовлено, з посиланням на те, що договір підряду № 2/14/12 від 14.12.2010 року, укладений між АК «Харківобленерго» та ПП «Донком», відповідає п. 1 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 92, 204, 228, 509, 526, 532, 626, 627, 629, 837 ЦК України, ст. 3, п. 3 ст. 5, п. 1 ст. 7, п. 1 ст. 203, ст. ст. 3, 173, 179, 193, 207 ГК України, згідно з умовами договору складені видаткові накладні та підписані акти здачі - приймання виконаних робіт, виписані податкові накладні та недоведеність спрямованості укладеного договору на порушення публічного порядку.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2011 р. по справі № 5023/2468/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Апелянт в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що під час проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р. (акт перевірки від 26.04.2011р. № 1190/23-1/00131954) були встановлені факти відсутності поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про нікчемність правочинів між АК «Харківобленерго»та ПП «Донком», оскільки вони порушували публічний порядок.

Апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції обґрунтоване лише наявністю первинних документів без дослідження всіх обставин по справі, недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Позивач, АК «Харківобленерго», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач зазначив, що вказаний податковим органом акт перевірки від 26.04.2011р. № 1190/23-1/00131954 не встановлює жодних фактів щодо нікчемності будь-яких договорів. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить жодних приписів щодо прав та обовязків СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові.

Відповідач, ПП «Донком», в дане судове засідання не зявився, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Відповідач зазначив, що ні з апеляційної скарги, ні з оскаржуваного рішення не вбачається, що відмова у визнанні спірного договору недійсним будь-яким чином обмежує права СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»). Враховуючи наведене, на думку відповідача, спір за поданою СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено планову виїзну документальну перевірку Акціонерної компанії “Харківобленерго” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт від 26.04.2011 року №1190/23-1/00131954. Перевіркою встановлені факти, що свідчать про нікчемність правочинів, які мали місце між АК «Харківобленерго»та ПП «Донком», оскільки вони порушували публічний порядок.

Як свідчать матеріали справи між АК «Харківобленерго»та ПП «Донком» укладений договір № 2/14/12 від 14.12.2010 року, згідно з яким відповідач зобовязувався у 2010-2011 році власними чи залученими силами зі своїх матеріалів та матеріалів позивача виконати для останнього роботи з будівництва «ПС 110/35/10 кВ «ДЕРГАЧІ»із заходами ПЛ 110 кВ, 35 кВ та ПЛ 110 кВ Перемога-Дергачі. Завершення будівництва», а замовник зобовязувався прийняти і оплатити такі роботи. У разі придбання обладнання підрядником за рахунок авансу, оформлення операції здійснюється згідно з листом Держбуду України № 7/7-284 від 10.04.01 р. Замовник зобовязаний прийняти та оплатити виконані роботи підряднику у відповідності до умов договору. Ціна договору становить 129199998,00грн., в т.ч. ПДВ 21 533 333,00грн.

Суд першої інстанції вважав, що вказаний договір було складено згідно з вимогами Цивільного та Господарського кодексів України та підписано двома сторонами, а виниклі правовідносини стосуються договору підряду, згідно з умовами договору складені видаткові накладні та підписані акти здачі - приймання виконаних робіт, виписані податкові накладні та недоведеність спрямованості укладеного договору на порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суд першої інстанції безпідставно зазначив, що оскаржуваний позивачем договір належним чином підписаний обома сторонами, мають двосторонній зобовязальний характер, його умови не суперечать вимогам чинного законодавства та цілям господарської діяльності позивача та відповідача, умови договору обома сторонами виконані, що повністю відповідає вимогам цивільного законодавства та направлено на настання реальних наслідків, що полягають в отриманні доходів від здійснення господарської діяльності.

При цьому суд першої інстанції, не дослідивши усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, не перевірялись фізичні, технічні та технологічні можливості контрагенту відповідача /ПП «Донком»/ певної до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, зробив безпідставний висновок, що складались всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальне виконання та здійснення відповідних господарських операцій за кожним договором.

Перевіркою, проведеною ДПІ Дзержинського району м. Харкова встановлено, що ПП «Донком»виступає підприємством «транзитером»,наявність нікчемних право чинів між зазначеним підприємством та контрагентами покупцями, в тому числі АК «Харівобленерго», встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Донком», а також ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у зв'язку з відсутністю адміністративно-господарських можливостей виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутністю фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру у створенні правових наслідків, що підтверджується актом № 919/1800/33817335 від 4.04.2011р.

Суд першої інстанції не спростував висновки податкової інспекції про відсутність у контрагента відповідача/ ПП «Донком»/ адміністративно-господарських можливостей виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань.

Надані позивачем в суд апеляційної інстанції додаткові документи: акти виконаних робіт, довідки о вартості виконаних робіт тощо не можуть бути прийняти в якості доказів виконання робіт, так як не надавались та не були предметом дослідження у суді першої інстанції та не спростовують висновки ДПІ про відсутність у ПП «Донком»адміністративно-господарських можливостей виконання договору підряду.

Колегія суддів вважає, що виконання робіт з будівництва на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суд повинен був надати належну оцінку доводам податкового органу щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, та можливість виконання господарських зобовязань ПП «Донком», оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

Господарським судом також не враховано, що звертаючись до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів позивач посилався на висновки ДПІ про нікчемність договорів, які судом не спростовані.

Суд першої інстанцій відмовляючи в задоволені позову щодо визнання договорів недійсними, не врахував, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Як зазначено в частині другій статті 215 Цивільного кодексу України, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Діючим законодавством передбачено, що органи державної податкової служби, можуть на підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. При цьому висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.

Отже, позовні вимоги про визнання нікчемних договорів, які завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, недійсними не підлягають задоволенню, а висновки суду зазначені у мотивувальний частині рішення не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем та відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, і позовні вимоги не підлягають задоволенню по іншим підставам, керуючись ст.ст. 215, 228, 638, 655, 837 ЦК України та ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.04.2011р. у справі № 5023/2468/11 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Акціонерної компанії «Харківобленерго»(61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТБ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) в доход держбюджету України 42,50 грн. державного мита по апеляційній скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.Ю. Могилєвкін

Суддя Л.М. Бабакова

Суддя О.В. Плужник

Повний текст постанови підписаний 27.07.2011р.