Постанова № 17858424, 19.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 5021/534/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Хачатрян В.С.

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шевель О.В., судді Бородіної Л.І., судді Хачатрян В.С.

при секретарі Федосєєвій Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1.- за довіреністю від 14.07.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», м. Суми (вх.2495)

на рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2011р.

у справі №5021/534/2011

за позовом ТОВ «Управляюча компанія «АВРОРА»в інтересах відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «АВРОРА-фонд зростання», м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

до відповідача ВАТ «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 99154,63грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.04.2011р. (суддя Зайцева І.В.)позов задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія «АВРОРА», яке діє від свого імені в інтересах та за рахунок відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «АВРОРА-фонд зростання», 99154,63 грн. основного боргу згідно договору про реструктуризацію боргу від 26.07.2010р., укладеного між сторонами даного спору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст. 525, 526, 612 ЦК України, ст. 193, 229 ГК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором від 26.07.2010р. про реструктуризацію боргу. Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості, оскільки борг існував ще станом на 26.07.2010р., тобто на дату укладення договору про реструктуризацію боргу, і його сплата вже була розстрочена вказаним договором.

ВАТ «Сумихімпром»(відповідач у справі) з рішенням господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2011р. у справі №5021/534/2011 в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ «Сумихімпром»про розстрочку заборгованості та прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання ПАТ «Сумихімпром»рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення суду в частині відмови у розстроченні суми заборгованості прийнято з порушенням норми процесуального та матеріального права, без врахування дійсних обставин справи. Крім того, апелянт зазначає, що ним визнано грошові вимоги позивача, однак судом не взято до уваги обставини справи, які зазначені у відзиві на позовну заяву, та які стали причиною для виникнення заборгованості, та не взято до уваги можливих наслідків одночасного стягнення усієї суми заборгованості.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

26.07.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «АВРОРА», в інтересах та за рахунок активів Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «АВРОРА-фонд зростання»(продавцем) укладений договір про реструктуризацію боргу, пунктом 1 якого сторони погодили, що відповідно до умов протесту емісії цінних паперів, емітованих ВАТ «Сумихімпром»продавець повністю виконав свої зобовязання і передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність наступні цінні папери, а саме: облігації процентні іменні серії А, бездокументарної форми випуску та існування, емітентом яких є ВАТ «Сумихімпром», міжнародний ідентифікаційний номер (код цінного паперу) UA4000013031, номінальною вартістю 1000грн. за одну штуку, у кількості 75 штук (а.с.10,11).

У пункті 2 договору сторонами встановлено, що зобовязання покупця (ВАТ «Сумихімпром») по сплаті на користь продавця грошової суми у розмірі 93699грн своєчасно не виконанні.

Пунктом 4 договору встановлений графік платежів покупця на користь продавця: 30.07.2010р. 34698,93грн., 30.08.2010р. - 32559,47грн., 30.09.2010р. -31896,23грн.

Відповідно до пункту 3 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобовязань зобовязується сплатити на користь покупця пеню у розмірі 0,0685% від фактичної заборгованості за кожен день прострочення виконання грошових зобовязань, що розраховується за період з 07.06.2010р. по і до моменту виконання зобовязань продавця в повному обсязі.

Листом від 28.12.2010р. позивач повідомив ВАТ «Сумихімпром»про те, що загальними зборами учасників ТОВ «Управляюча компанія «АВРОРА»прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації ТОВ «Управляюча компанія «АВРОРА»та Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «АВРОРА-фонд зростання»та просив сплатити грошові кошти за договором від 26.11.2010р. про реструктуризацію боргу у звязку з необхідністю здійснення розрахунків по зобовязаннях з інвесторами (а.с.12).

ВАТ «Сумихімпром»листом від 05.01.2011р. надало відповідь, в якій вказує на те, що протягом 2009 року - І кварталу 2010 року підприємство працює у дуже складних умовах, сформованих під впливом фінансово-економічної кризи, а також на те, що до теперішнього часу фінансовий план підприємства на 2011рік не затверджено, за таких умов відсутня можливість оговорити конкретні строки погашення заборгованості перед ТОВ «Управляюча компанія «АВРОРА».

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано жодних документів, які б спростовували наявну заборгованість.

З матеріалів справи, з апеляційної скарги, а також з пояснень, наданих представником відповідача апеляційному господарському суду, вбачається, що відповідач не заперечує проти суми заборгованості та визнає її у повному обсязі.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначена грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, сторони, укладаючи договір про реструктуризацію боргу від 26.07.2010р., передбачили, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобовязань зобовязується сплатити на користь продавця пеню у розмірі 0,0685% від фактичної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідач свої зобовязання за договором про реструктуризацію боргу не виконав, а тому позивач, керуючись умовами пункту 3 договору, правомірно нарахував пеню у розмірі 5455,63грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та правильно вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 99154,63грн.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість відмови у розстроченні заборгованості відхиляються судом апеляційної інстанції з наступного.

Пунктом 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід ураховувати приписи статті 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Крім того, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Управляюча Компанія, «АВРОРА», оформлених протоколом загальних зборів учасників від 19.11.2010р. №52, вирішено припинити ТОВ «Управляюча Компанія «АВРОРА»як юридичну особу шляхом його ліквідації у звязку з незадовільним станом на фінансовому ринку, незадовільним надходженням фінансових потоків від здійснення фінансово-господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів і послуг.

Вказаний факт свідчить про те, що відстрочення виконання рішення може привести до негативних наслідків для позивача.

Крім того, зі змісту статті 121ГПК України вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ВАТ «Сумихімпром»не надано ні місцевому господарському суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів того, що господарське та фінансове становище відповідача може ускладнити виконання судового рішення або зробити його неможливим , та доказів того, що одночасне погашення боргу призведе до порушення строків розрахунків з постачальниками енергоресурсів і сировини, що викличе зупинку виробництва.

Таким чином, судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням доказів на підтвердження і спростування заявлених вимог правомірно відмовлено у розстроченні виконання рішення суду.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи, спростовуються матеріалами справи та відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю.

За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»не підлягає до задоволення, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Сумської області від 28.04.2011р. у справі №5021/534/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови підписаний 18.07.2011р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.